LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотека інформаційного суспільства

проводилися лише в інформаційних центрах. Однак, ураховуючи глибоку ретроспективу бібліотечних фондів і отримання провідними книгозбірнями на відміну від інформцентрів обов'язкових примірників документів, вбачається цілком обумовленим зосередження повного циклу аналітико-синтетичної обробки документальних потоків (бібліографування, реферування, підготовка оглядово-аналітичних матеріалів) у бібліотеках з подальшим створенням і тиражуванням ними електронних копій науково-інформаційних матеріалів. Вирішення цієї проблеми потребуватиме розробки розвинених засобів комп'ютерної лінгвістики, насамперед для опрацювання україномовних текстів і автоматизованого формування універсальних та проблемно-орієнтованих словників.

Викладене свідчить, що система документальних комунікацій "автор — редакція — типографія — документорозповсюдження — бібліотека та/або інформцентр — користувач" за умов домінування інформації на електронних носіях трансформується в систему "автор — редакція — бібліотека — користувач". Бібліотека додатково візьме на себе функції тиражування впорядкованих зібрань електронних публікацій (типографія), їх поширення на компакт-дисках і комп'ютерними мережами (документорозповсюдження) та аналітико-синтетичної переробки потоків документальної інформації зі створенням широкого спектру науково-інформаційної продукції (інформцентр).

Функції бібліотек в інформаційному суспільстві

Бібліотечна система України — складова частина всесвітніх інформаційних ресурсів, вітчизняної та світової історико-культурної спадщини. В ній органічно поєднуються відомча централізація та регіональна кооперація. Відомча централізація передбачає концентрацію в головних галузевих книгозбірнях (медичній, науково-педагогічній, науково-технічній, сільськогосподарській тощо) та бібліотеках провідних університетів інформаційних ресурсів з відповідної проблематики, регіональна кооперація — координацію діяльності книгозбірень зі створення складових державного бібліотечного фонду на обласному рівні. В регіонах у ролі базових книгозбірень виступають як правило обласні універсальні наукові бібліотеки. Вищезазначене коло книгозбірень уособлює ту ланку, що забезпечує вирішення проблем акумуляції, обробки, постійного зберігання і поширення в часі та просторі науково й соціально значущих інформаційних ресурсів.

Саме це коло бібліотек має взяти на себе функції центрів збору загальнодоступної електронної інформації, її впорядкування, формування колекцій електронних документів, їх запису на комп'ютерні носії постійного зберігання, а також тиражування й поширення цих колекцій (функції типографії та системи документорозповсюдження). Вони ж мають узяти на себе і реалізацію програми оцифрування всієї книжкової спадщини українського народу, що забезпечить її збереження та активізацію використання для вирішення наукових, освітянських і культурологічних проблем завдяки можливості надання всім користувачам без обмежень у часі та просторі.

Слід більш детально зупинитися на питанні поширення електронної інформації. Вбачається, що сформоване кооперативними зусиллями провідних бібліотек України повне зібрання поточних електронних публікацій має безкоштовно передаватися на компакт-дисках усім бібліотекам, які знаходяться в державній і комунальній власності. Таким чином буде вирішено проблему їх комплектування обов'язковим примірником вітчизняної літератури, що сприятиме реалізації конституційного права громадян на вільний доступ до документальних джерел. Надання ж такої інформації іншим об'єктам і суб'єктам системи документальних комунікацій має здійснюватися на комерційних засадах. Умови поширення електронних колекцій історико-культурної спадщини українського народу мають ураховувати трудовитрати на їх створення, тобто базуватися на неприбуткових засадах.

Викладене свідчить, що в інформаційному суспільстві, де домінуватимуть документальні потоки на електронних носіях, технологічно обумовленим стане виокремлення в бібліотечній сфері центрів-генераторів інформації. Крім формування поточних і ретроспективних колекцій електронних видань вони виконуватимуть функції глибокої аналітико-синтетичної переробки документальних потоків з формуванням широкого спектра взаємопов'язаних науково-інформаційних продуктів. Їх створення буде здійснюватися з використанням конвеєрної інформаційної технології. Перший етап цієї технології передбачає реєстрацію всього потоку електронних документів зі створенням бібліографічних баз даних універсального профілю та тематичних і проблемно-орієнтованих бібліографічних продуктів. Наступний етап — виокремлення зі згаданих баз даних записів про наукові публікації та їх доповнення реферативною інформацією з формуванням реферативної продукції. На її основі створюватимуться науково-аналітичні огляди, що становитимуть джерельну базу для підготовки прогностичних матеріалів.

Бібліографічна та реферативна інформація є традиційною для бібліотек продукцією, роботи ж у напрямі більш глибокої аналітико-синтетичної обробки документальних потоків лише розпочинаються. Необхідність проведення таких робіт зумовлена тенденціями переходу управлінських структур у всіх сферах суспільного життя (політика, економіка, наука, освіта, культура) до прогностичних форм діяльності з використанням багатоваріантних моделей розвитку подій. Науково-інформаційне забезпечення таких форм діяльності може здійснити лише бібліотечна система, оскільки вона має найбільш значний документальний потенціал з глибокою історичною ретроспективою, достатнє представництво в регіонах, належний кадровий потенціал і значний досвід інформаційної діяльності. Тому об'єктивно обумовленим вбачається створення на базі бібліотек XXI ст. розподіленої геоінформаційної системи, де відбиватимуться дані про економічну, екологічну, демографічну ситуацію в областях, і служб науково-інформаційного забезпечення владних структур.

Бібліотечно-бібліографічне обслуговування в центрах-генераторах інформації здійснюватиметься, переважно, з використанням глобальних комп'ютерних мереж. При цьому електронні каталоги та реферативні бази даних будуть загальнодоступними. Порядок доступу до повних текстів документів визначатиметься бібліотекою з урахуванням законодавчих актів щодо авторського та суміжних прав. Електронні публікації будуть встановлені на Веб-серверах, якщо інтелектуальний власник не заперечуватиме проти їх представлення в Інтернет. За відсутності згоди автора повний текст документа надаватиметься лише в бібліотеці. Копіювання таких публікацій потребуватиме запровадження, наприклад, білінгової схеми розрахунків (вартість електронного документа визначатиметься встановленою