LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотека інформаційного суспільства

автором ціною та певним відсотком на компенсацію витрат бібліотеки). Такого ж порядку доступу до повних текстів публікацій дотримуватимуться й книгозбірні низової ланки. Таким чином у майбутньому бібліотека додатково візьме на себе функцію книжкового магазину.

Традиційне обслуговування користувачів через систему читальних залів суттєво зменшиться. Цьому значною мірою сприятиме можливість формування на новому поколінні компакт-дисків значних за обсягом особистих бібліотек громадян, які враховуватимуть їх персональні наукові, освітянські та культурологічні інформаційні потреби. Крім того для всіх членів суспільства буде забезпечено онлайновий доступ до інформаційних сховищ бібліотек у довільний час з будь-якого регіону.

Оскільки обсяг традиційних послуг у обслуговуванні читачів стане незначним, зменшиться й загальна кількість бібліотек низової ланки. Збереже свої позиції та їх частка, що функціонально й структурно інтегрується з відповідними суспільними інститутами. Для цього бібліотеки наукових установ, наприклад, мають активізувати науково-інформаційну діяльність (формування та обробку масивів електронних публікацій учених цієї установи з підготовкою аналітичних оглядів і прогностичних матеріалів визначеної проблематики), що дозволить їм стати невід'ємною складовою процесу наукових досліджень.

У цьому напрямі мають розвиватися й бібліотеки вузів, зосередивши свою роботу на підтримку наукової діяльності професорсько-викладацького складу. Інформаційне забезпечення навчального процесу в вищих навчальних закладах і школах здійснюватиметься з використанням електронних посібників на компакт-дисках, кожен з яких міститиме всі необхідні студенту чи школяру матеріали. При цьому електронний підручник допускатиме можливість оперативної реорганізації його змісту з тим, щоб задовольняти потреби різних навчальних курсів. Навіть бібліографія в такому посібнику не буде статичною, оскільки він підключатиметься до інформаційної системи бібліотеки для отримання посилань на найновішу літературу з питань, які розглядаються в тексті. До того ж і текст може поновлюватися в результаті проведення телеконференцій групою фахівців — авторів тексту. Зміни та доповнення до тексту вноситимуться на основі досягнутого в ході телеконференції рішення з того чи іншого питання. Бібліотеки середніх навчальних закладів, для яких інформаційна підтримка освітянського процесу є єдиною функцією, вірогідно припинять своє існування.

Зменшення обсягу традиційних бібліотечних послуг позначиться й на роботі публічних книгозбірень — основної на сьогодні ланки бібліотечної системи. Враховуючи доступність у майбутньому для кожного громадянина всього репертуару світової літератури на базі використання глобальних інформаційних мереж і поширення документів на компакт-дисках, відпаде потреба в тій кількості публічних бібліотек, яка існує сьогодні. Залишаться ті з них, які здійснюватимуть комплексне інформаційне забезпечення діяльності всіх структур певної адміністративно-територіальної одиниці.

Крім виконання суто бібліотечних, інформаційних і документорозповсюджуючих функцій бібліотека інформаційного суспільства проводитиме й наукові дослідження. Вони здійснюватимуться в рамках нової галузі — "Інформаційні науки". Її поява випливає з необхідності розробки комплексу проблем, які не дістали належного висвітлення в рамках існуючих наукових спеціальностей. Серед проблем теоретичного плану найбільш важливими є: встановлення законів і закономірностей документальних комунікацій, вивчення структури та загальних властивостей наукової інформації, створення теорій розвитку інформаційної сфери суспільства, розробка теорій і моделей інформаційних і когнітивних процесів, управління інформаційними ресурсами. З прикладних завдань слід відзначити необхідність розробки наукових засад кумуляції, аналітико-синтетичної переробки, збереження та використання даних і знань для задоволення інформаційних потреб суспільства. Розв'язання комплексу цих проблем дозволить створити інтелектуальні технології продукування нових знань безпосередньо в бібліотеці.

Бібліотечна освіта

Трансформація бібліотечної освіти здійснюватиметься з урахуванням вимог інформаційного суспільства. Вона матиме безперервний характер і включатиме первинну підготовку кадрів і підвищення їх кваліфікації. При підготовці кадрів ураховуватиметься позитивний досвід країн з розвиненою інформаційною інфраструктурою. Він передбачає отримання бібліотечної освіти як традиційним шляхом (повний цикл навчання в профільних вищих навчальних закладах), так і шляхом перепідготовки фахівців з вищою освітою іншого профілю. Підвищення кваліфікації здійснюватиметься, переважно, на базі провідних бібліотек, які матимуть передові інформаційні технології, що слід поширювати, системи й засоби комунікацій для дистанційного навчання та кваліфіковані кадри.

Спеціалізація бібліотечних кадрів відбуватиметься за двома основними напрямами, що зумовлені вищенаведеною диференціацією бібліотек. Для бібліотек-генераторів інформації готуватимуться фахівці в галузі глибокої аналітико-синтетичної обробки інформації. Вони повинні оволодіти методологією розкриття та поширення знань, зосереджених у бібліотечних фондах, і освоїти методику та інтелектуальні комп'ютерні технології бібліографування, реферування, підготовки оглядово-аналітичних і прогностичних матеріалів, проведення наукометричних, інформетричних і бібліометричних досліджень. Реалізація завдань безпосереднього надання бібліотечних послуг потребуватиме для свого вирішення підготовки менеджерів інформаційного обслуговування. Вони мають забезпечити як надання традиційних інформаційних продуктів і послуг, так і реалізацію функції документорозповсюдження шляхом відбору та запису на компакт-диски зібрань електронних публікацій на замовлення користувачів з дотриманням майнових прав інтелектуальних власників. Роботи, що здійснюватимуться фахівцями названих спеціальностей, матимуть крім суто інформаційного й науковий характер. Тому всі ці фахівці de facto являтимуться науковими працівниками.

Окремо слід наголосити на проблемі підготовки кадрів вищої кваліфікації. Для подальшого розвитку бібліотечної сфери, однієї з ключових у інформаційному суспільстві, необхідні науковці, підготовка яких має здійснюватися за спеціальностями, згрупованими в галузь знання "Інформаційні науки" (нині такі кадри готуються в рамках історичних або педагогічних наук, що не сприяє розвитку перспективних теоретичних і прикладних досліджень бібліотечно-інформаційного напряму, зокрема, з використанням комп'ютерних технологій). Потрібно відзначити значне відставання в цьому