LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотека та інформаційні ресурси в сучасному світі науки, культури, освіти та бізнесу: підсумки 11-ї міжнародної конференції "Крим-2004"

отримують також доступ до аналітичних розписів газетних і журнальних статей, які створені РКП після 2000 р. Серед інших проектів Асоціації потрібно виділити створення та розвиток технологій доступу до розподілених інформаційних ресурсів бібліотек, а також організацію 4-х тренінг-центрів підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців (у Москві, Новосибірську, Санкт-Петербурзі та Томську). У перспективі АРБІКОН має намір реалізувати проекти створення сумісної з світовими системами електронної доставки документів, корпоративної підписки на традиційні та нетрадиційні інформаційні ресурси, а також встановлення партнерських зв'язків з зарубіжними асоціаціями та великими бібліотеками, насамперед країн СНД.

Результативна діяльність АРБІКОН поставила під сумнів перспективи заснованого РДБ і Російською національною бібліотекою (РНБ, Санкт-Петербург) Національного інформаційно-бібліотечного центру ЛІБНЕТ. Первісно він мав здійснювати корпоративну каталогізацію поточних надходжень до фондів паранаціональних російських бібліотек з наступним поширенням бібліографічних записів на комерційних засадах. Але сьогодні це завдання вже реалізовано АРБІКОНом (при цьому записи в даний час поширюються безкоштовно). Генеральний директор вищезгаданого центру Б.Р.Логінов виступив на конференції з доповіддю "Створення зведеного електронного каталогу бібліотек Росії у рамках проекта розвитку загальноросійської інформаційно-бібліотечної комп'ютерної мережі ЛІБНЕТ — результати роботи та плани на 2004-2005 рр." Однак, і це завдання успішно вирішується в рамках АРБІКОН, де інтеграція бібліографічних ресурсів здійснюється і шляхом формування зведених електронних каталогів окремих консорціумів, і шляхом використання телекомунікаційного протоколу Z39.50. Доводиться констатувати, що російські паранаціональні бібліотеки сьогодні втратили лідерство в сфері формування єдиного бібліографічного простору країни, передавши його АРБІКОНу, одну з провідних ролей у якому відіграє Російська книжкова палата.

Серед прикладів успішно реалізованих корпоративних технологій і систем слід відзначити Зведений каталог науково-технічної літератури, про розвиток якого проінформувала М.О.Рагімова (ДПНТБ Росії); програмно-технологічні рішення фахівців Сибірського відділення Російської академії наук О.Л.Жижимова, М.О.Мазова, А.М.Федотова зі створення програмних модулів Z-ІРБІС, що інтегрують розподілені бази даних; службу електронного замовлення та доставки документів у бібліотечному консорціумі, наведену в доповіді співробітників Санкт-Петербурзького державного політехнічного університету В.В.Глухова, А.І.Племнека, О.В.Демент'євої.

Окремо слід зупинитись на спільній доповіді Р.Б.Григянець (Національний центр інформаційних ресурсів та технологій Білорусі) і Г.В.Макаревича та Є.В.Степанцової (Національної академії наук Білорусі) "Корпоративна система бібліотечної автоматизації". В ній вони обгрунтовують, що роботи з інформатизації бібліотек на сучасному етапі необхідно з самого початку необхідно орієнтувати на створення корпоративних систем і електронних бібліотек на основі Інтернет-технологій. Підхід білоруських колег вбачається доцільним використати при реалізації започаткованої 2003 року "Програми інформатизації НАН України". З урахуванням реалій у рамках згаданої програми має сенс приступити до створення "Корпоративної науково-інформаційної системи НАН України" як інтеграційної основи інформаційного простору наукових і освітніх установ держави.

Формування та використання інформаційних ресурсів

З доповідей названої проблематики знаковою можна назвати "Зміну стратегії формування фондів наукових бібліотек (на прикладі ЦНБ НАН Білорусі)", представлену Н.Ю.Березкіною та О.Н.Сикорською. Її суть — у необхідності оптимального поєднання комплектування документами на паперових носіях і компакт-дисках з організацією телекомунікаційного доступу до зовнішніх електронних ресурсів. РДБ взагалі включає зовнішні ресурси, до яких у даний час вона має доступ, до складу своїх фондів. Якщо ж ці ресурси стають недоступними, проводиться їх "списання". На наш погляд, такі операції не мають належного бібліотекознавчого обгрунтування і є недоцільними.

Питання комплектування фондів бібліотек традиційними документами розглядалися в аспекті формування єдиного інформаційного поля книговидавців, книгорозповсюджувачів і бібліотек. При цьому в Росії у цьому полі має місце жорстка конкуренція, оскільки при певній усталеності принципів і технологій комплектування існує кілька десятків партнерів бібліотек. Набуває поширення тенденція поєднання фірмами видавничих функцій з функціями розповсюдження документів. Однак, основний потік нових надходжень до російських бібліотек сьогодні проходить через Центральний колектор бібліотек "БІБКОМ" і Центральний колектор наукових бібліотек, які надають більший сервіс і мають розгалужені мережі представництв у всіх регіонах Росії.

Особливо слід зупинитися на формуванні зібрань електронних інформаційних ресурсів. Російський фонд фундаментальних досліджень виступив спонсором створення в Москві Національного електронно-інформаційного консорціуму, який вирішує проблему оперативного доступу до зарубіжних наукових джерел інформації шляхом централізованої закупівлі електронних журналів і організації телекомунікаційного доступу до них у спеціально створеній Науковій електронній бібліотеці, що знаходиться в Москві. В названій бібліотеці впродовж 5 років накопичено до 5 тис. найменувань журналів з загальною кількістю випусків понад 200 тис. Цими корпоративними ресурсами в телекомунікаційному режимі користується більш як 800 наукових і освітніх установ Росії. За словами виконавчого директора консорціуму О.Ю.Кузнецова, для комплектування фонду бібліотеки всіма науковими електронними журналами потрібно щорічно 20 млн. доларів. У минулі роки на підписку електронних журналів з різних джерел фінансування виділялося до 5 млн. доларів. У 2004 р. у зв'язку з адміністративною реформою федеральних структур Росії питання фінансування підписки на електронні інформаційні ресурси не вирішене. Якби консорціум при підписанні договорів з постачальними електронних ресурсів (EBSCO, Elsevir, Emerald, LexisNexis, ProQuest тощо) погодився лише на телекомунікаційний доступ до баз даних цих фірм, у 2004 р. російські вчені і фахівці на певний час взагалі не мали б доступу до зовнішніх джерел інформації. Завдяки ж накопиченим у Науковій електронній бібліотеці ресурсам інформаційне обслуговування не припиняється. З наявних ресурсів найбільшим попитом користуються продукти фірм Elsevir (природничі, технічні, медичні та аграрні науки) і EBSCO (переважно, суспільні та гуманітарні науки). В економічній ситуації, що склалася, фахівці Наукової електронної бібліотеки приступили до формування російськомовних ресурсів, а також розглядають підходи до каталогізації наукових Інтернет-ресурсів. В Україні при організації доступу до зовнішніх джерел інформації