LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотека та інформаційні ресурси в сучасному світі науки, культури, освіти та бізнесу: підсумки 11-ї міжнародної конференції "Крим-2004"

необхідно врахувати російський досвід, оскільки сьогодні лобіюється підхід, згідно з яким досить мати телекомунікаційний доступ до зарубіжних журналів, а накопичення їх електронних версій в Україні не потрібне. Така позиція неприпустима в аспекті інформаційної безпеки держави!

Л. Костенко
Костенко
Кількість доповідей і повідомлень, присвячених технологіям формування фондів електронних документів безпосередньо в бібліотеках, була незначною. Університетські бібліотеки надають пріоритет скануванню підручників (це дозволяє вирішити проблему інформаційного забезпечення навчального процесу), універсальні наукові бібліотеки здійснюють переведення в електронну форму історико-культурних фондів. Є.І.Кузьмін (Міністерство культури Російської федерації) повідомив про міжнародний проект Minerva Plus, який передбачає мережеву взаємодію Міністерств культури європейський країн для координації та активізації діяльності бібліотек з оцифрування культурної і наукової спадщини. Л.Й.Костенко (Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського) проінформував про технологію формування та використання інформаційних ресурсів Наукової електронної бібліотеки України. Учасниками конференції був проявлений підвищений інтерес до галузевих серій електронних видань на компакт-дисках, створення і поширення яких є напрямом використання ресурсів згаданої бібліотеки і має привести до започаткування нової складової системи розповсюдження документів. Організація випуску таких електронних видань у бібліотеках будь-яких країн не викликала б ніяких ускладнень і отримала всіляку підтримку зі сторони владних структур. У нашій державі Закон України від 17 січня 2002 року N 2953-III "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування", спрямований за задумами парламентарів на боротьбу з поширенням "піратських" копій компакт-дисків, у його чинній редакції гальмує не лише реалізацію відповідного інноваційного проекту бібліотеки, а й у цілому просування нашої країни до е-суспільства.

Значна кількість доповідей і повідомлень була присвячена проблематиці інформаційно-лінгвістичного забезпечення автоматизованих систем бібліотек. Е.Р.Сукіасян (РДБ) повідомив про загальну концепцію та програму розвитку Бібліотечно-бібліографічної класифікації на період до 2010 р., О.О.Лаврьонова (РДБ) — про національний файл географічних назв, В.В.Скворцов (РНБ) — про розвиток системи форматів RUSMARC. Представники ряду медичних бібліотек розповіли про досвід використання тезауруса MeSH. Відбулися презентації: баз даних УДК, ББК і ДРНТІ на компакт-дисках у середовищі універсального автоматизованого робочого місця систематизатора системи ІРБІС; видання "Российские правила каталогизации" на компакт-диску; видань "Руководство по UNIMRAC для библиографических данных. Изменения и дополнения 3" і "Основные положения формата MARC для авторитетных записей". Російськими колегами було проведено щорічне засідання експертної ради Національної служби розвитку системи форматів RUSMARC.

Окремо слід зупинитися на доповідях "Огляд задач і методів змістовної обробки електронних даних, роль метаданих для практичних задач змістовної обробки" В.В.Соколовського (ДПНТБ Росії), "Про індексацію документів на основі об'єктної моделі" колективу фахівців Свердловської обласної наукової універсальної бібліотеки ім. В.Г.Белінського та "Розподіл ключових слів за рубриками ДРНТІ в базі даних електронного каталогу ДПНТБ Росії" К.О.Сбойчакова (ДПНТБ Росії). В першій з них визначено задачі змістовної обробки, до яких віднесено: контекстно-вільний пошук інформації, вилучення фрагмента тексту з інформаційного масиву та його представлення у формалізованому вигляді, генерація нових правильно побудованих текстів, автоматизоване реферування, класифікація (віднесення тексту до певної категорії), кластеризація (виділення груп об'єктів з подібними властивостями), знаходження виключень (пошук об'єктів, які за своїми властивостями виділяються з загальної маси) і пошук пов'язаних властивостей об'єктів. Автор робить висновок, що незважаючи на відмінності перераховані задачі допускають послідовне використання і можуть бути пов'язані між собою на рівні метаданих. При цьому взаємозв'язок на рівні синтаксису може забезпечити розширювана мова розмітки текстів XML (eXtensible Markup Language), а на рівні семантики — Semantic Web (мережа, в якій встановлено семантичні зв'язки між документами). Авторами другої доповіді запропоновано формальну мову для автоматизованої індексації документів і встановлення семантичних зв'язків між ними. У третій — К.О.Сбойчаковим викладено результати практичного застосування методів інформометричного аналізу бібліографічних записів електронного каталогу ДПНТБ Росії, що дозволило проводити авторубрикацію повних текстів, встановлювати оцінку достовірності класифікації документів і відслідковувати зміни в часі термінів предметних галузей. Ці доповіді сьогодні мають переважно теоретичне значення, але розвиток закладених у них концептуальних положень має вивести інформаційні системи бібліотек на якісно новий рівень і сприяти їх трансформації в інтелектуальні системи, що проводитимуть бібліометричні, інформометричні та наукометричні дослідження у великих масивах інформації й дозволять творити нові знання.

На конференції значна увага приділялася новій формі інформаційного сервісу — віртуальному довідково-інформаційному обслуговуванню. Про започаткування та розвиток цієї форми обслуговування віддалених користувачів проінформували О.Д.Жабко (РНБ), О.Л.Кабачек (Російська державна бібліотека для дітей, Москва), А.А.Пурник (Міжрегіональна асоціація ділових бібліотек, Москва) та ряд інших учасників форуму. В ряді бібліотек навіть з'явилася посада — оператор віртуальної довідково-інформаційної служби.

Наука та освіта

Ключовими питаннями, що розглядалися на секції "Бібліотекознавство, бібліографознавство та книгознавство", стали питання професійної термінології. Стрімке проникнення в бібліотечну справу комп'ютерних технологій привело до появи ряду термінів, які тлумачаться неоднозначно. Досить назвати лише таку низку синонімічних словосполучень як "електронна бібліотека", "цифрова бібліотека", "віртуальна бібліотека", "мережева бібліотека", "онлайнова бібліотека" і навіть "гібридна бібліотека". Останній термін голова оргкомітету конференції Я.Л.Шрайберг охарактеризував як нісенітницю, оскільки згідно енциклопедичному визначенню "гібрид" — це організм, отриманий у результаті схрещування генетично різних видів, а в "гібридній бібліотеці" схрещування творів друку з комп'ютерами не відбувається. Ю.М.Столяров (Московський державний університет культури і мистецтв) з цього приводу виступав з доповіддю, що мала влучну