LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотекар - хранитель і носій інформаційної пам'яті

Бібліотекар – хранитель і носій історичної пам'яті


Питанням, пов'язаним з трансформацією професійного іміджу бібліотекаря в умовах інформаційного суспільства, ролі бібліотекаря як хранителя рукописних та рідкісних фондів, проблемі адаптації фахівця-бібліотекаря в процесі освоєння історико-культурних фондів була присвячена робота секції "Бібліотекар – хранитель і носій історичної пам'яті" (наук. кер. – канд. іст. наук, заст. генерального директора НБУВ Л. В. Муха; зав. відділу Центральної наукової бібліотеки ім. Я. Коласа НАН Білорусі О. В. Стефанович; учений секретар – канд. іст. наук, н. с. НБУВ Т. Є. Мяскова). У роботі секції взяли участь 51 фахівець у галузі книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства та матеріалознавства, які працюють з історико-культурними фондами (з них 14 кандидатів наук та 4 аспіранти НБУВ), в тому числі 33 співробітники НБУВ. Всього було заслухано 32 доповіді. Співробітниками НБУВ було представлено 23 наукові доповіді, 9 – представниками інших бібліотек України та Білорусі.

Активну участь у роботі секції брали фахівці з Центральної наукової бібліотеки ім. Я. Коласа НАН Білорусі, Національної парламентської бібліотеки України, Державної історичної бібліотеки України, Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, Кам'янець-Подільського педагогічного університету, Слов'янського державного педагогічного інституту, Одеської державної наукової бібліотеки ім. О. М. Горького, Міжнародного університету "Рівненський економіко-гуманітарний університет", Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного музею Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр., Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного і Державної науково-педагогічної бібліотеки України.

Головний бібліотекар Національної парламентської бібліотеки України Н. О. Гудімова відкрила роботу секції. У своїй доповіді вона зупинилася на впливі суб'єктивного фактора на загальний стан організації збереження та формування фонду наукової бібліотеки. Доповідачка коротко розглянула еволюцію бібліотечної професії. Протягом століть, вважає вона, основною функцією бібліотекаря було збереження фондів, хранителем яких він був. На зміну йому приходить бібліотекар-комунікатор. Саме на формування такого фахівця зорієнтована сучасна бібліотечна освіта.

Згідно з "Кодексом етики бібліотекаря", прийнятого Українською бібліотечною асоціацією 1996 р., бібліотекар має постійно вдосконалювати свої знання, вміння та навички, сприяти інноваціям, впровадженню прогресивних інформаційних технологій.

"Наукова бібліотека як професійне середовище формування спеціаліста-фондознавця" – тема доповіді канд. іст. наук, зав. відділу обмінно-резервних фондів НБУВ О. Г. Кириленка. Аналіз сучасного стану розвитку наукової бібліотеки і загального рівня підготовленості бібліотечних кадрів за останні роки, на думку доповідача, дає змогу дійти висновку про те, що професійна діяльність зазнає значних трансформацій, на що система підготовки кадрів у профільних навчальних закладах не встигає адекватно відреагувати. Тому наукова бібліотека повинна запропонувати відповідний вимогам часу механізм, який забезпечував би її розвиток як професійного середовища для підготовки фахівців для практичної і дослідної роботи з усіх напрямів бібліотечної справи. На його думку, характер, зміст і специфіка фондознавчого підрозділу висувають особливі вимоги до працівників: їм повсякчас слід здобувати знання і набувати професійні навички. У великій науковій бібліотеці фондознавча діяльність є унікальною і тому характеризується не тільки новизною результатів, засобів і способів їх отримання, але й оригінальністю шляхів і механізмів вирішення проблем. Усе це потребує відповідної роботи з кадрами, а також функціонування системи підготовки і підвищення кваліфікації.

Зав. відділу Центральної наукової бібліотеки ім. Я. Коласа НАН Білорусі О. В. Стефанович розповів про сучасний стан рукописних та стародрукованих документів з фондів Бібліотеки, закцентував увагу на необхідності створення страхового фонду цих документів, вважаючи за неприпустиме використання звичайних способів їхнього копіювання (ксерокопіювання, сканування, фотокопіювання іншими технічними засобами). Тому необхідні сучасні технології мікрофільмування чи оцифровування, в першу чергу – книжкових пам'яток XV–XVIII ст., а також коштовних рукописних документів. Ця робота може бути проведена спеціальним книжковим безконтактним скануванням, що враховує індивідуальні особливості зшитих документів, окремих аркушів, рідкісних книг. Зокрема, сканери типу Zeutshel OMNISCAN 6000 знайшли застосування в Національній бібліотеці Франції, Російській національній бібліотеці та інших великих європейських бібліотеках. Створення страхового фонду в електронному варіанті, а також шляхом оцифрування і мікрофільмування дасть нові, раніше недоступні можливості для дослідників книжкової культури як у Білорусі, та і в інших країнах.

Канд. філол. наук, зав. відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ О. К. Супронюк зупинилася у своїй доповіді на проблемах, які стоять перед фахівцями її підрозділу в умовах підвищеного на сучасному етапі інтересу до історичних фондів НБУВ, основою вирішення яких є кадрове питання. Охарактеризовано необхідні якості комплексної кваліфікації фахівців, які вирішують питання оперативного та якісного обслуговування користувачів спеціальними фондами та введення цих масивів у науковий обіг.

У доповіді "Знання історії та сучасного складу бібліотечних колекцій та зібрань НБУВ як запорука підвищення професійного рівня бібліотекаря" канд. іст. наук, н. с. відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ Т. Є. Мяскова зазначила, що професійне зростання бібліотекаря потребує опанування нових знань і сфер діяльності, що неминуче відбувається при дослідженні історії комплектування та сучасного складу фондів. На прикладі відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій – одного з найбільших за обсягом фонду філії № 1 НБУВ – простежено особливості історії формування бібліотечного фонду, охарактеризовано довідково-бібліографічний апарат і досліджено зміст основних колекцій та зібрань.

Викликала інтерес доповідь канд. іст. наук, с. н. с. відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ І. О. Ри-марович. На її думку, увага до фаху бібліотекаря – чільної фігури в бібліотечній справі – в його історичному розвитку може становити певний інтерес для науковців, в першу чергу, гуманітарного профілю, широкого кола бібліофілів, усіх, хто цікавиться історією книги ті її буттям.

Доповідачка наголосила, що зміни у статусі бібліотекаря в добу Просвітництва (XVІІІ ст.) вплинули на подальшу еволюцію фаху бібліотекаря та його професіоналізації, яка остаточно відбулася у ХІХ ст.

Канд. іст. наук, с. н. с. відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ Є. В. Рукавіцина у доповіді