LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотекар - хранитель і носій інформаційної пам'яті

"Історики-бібліофіли початку XIX століття: митрополит Євгеній та барон Станіслав Шодуар" розкрила взаємозв'язок цих видатних бібліофілів, взаємодопомогу у пошуку рідкісних видань, характер їх колекціонування та наукову роботу.

Охарактеризувала основні загальні риси академічної школи бібліотекарів ХІХ ст. на прикладі персонального ряду бібліотекарів Київської духовної академії, які відіграли важливу роль в організації бібліотеки КДА, зробивши акцент на їх загальному культурному рівні, вищій духовній освіті, професійних та особистих якостях канд. іст. наук, с. н. с. відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ Л. М. Дениско.

Доповідь зав. сектору відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ Р. С. Кириченко була присвячена нагальним питанням вивчення та виявлення розпорошених книжкових колекцій українських учених XIX – початку XX ст. В. Антоновича, Ф. Вовка, І. Лучицького та ін. Увагу зосереджено на вивченні частини складу їх бібліотек, зокрема французькомовної книги, та шляхів формування книгозбірень учених, історії їх надходження до ВБУ. Дослідження виконано на базі архівних матеріалів та аналізу французькомовного фонду сектору організації фонду іноземної літератури відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ.

"Суспільна місія історика-бібліотекознавця: академік Іван Крип'якевич" – тема доповіді провідного бібліотекаря ЛНБ ім. В. Стефаника Т. О. Литвин. Доповідь присвячена українському історику, дійсному члену наукового товариства імені Т. Шевченка, академіку АН УРСР І. П. Крип'якевичу, його ролі у дослідженні та розвитку книговидавничої справи в Україні. І. П. Крип'якевич чимало зробив для піднесення національної свідомості. Підкреслено, що його перші праці – цінне джерело для вивчення історії книговидавничої справи і мистецтва української книжки.

Про Михайла Сльозку – друкаря, письменника, бібліофіла та його бібліотеку як джерело творчості розповіла канд. іст. наук, с. н. с. відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ Т. М. Росовецька.

Запропонована канд. іст. наук, н. с. відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ Т. В. Коваль доповідь "Практик та теоретик бібліотечної справи Микола Іванович Сагарда" стала своєрідним поверненням вітчизняній науковій думці забутого імені українського бібліографа, теолога, філософа Миколи Івановича Сагарди. Охарактеризовано всі аспекти діяльності бібліографа у Всенародній бібліотеці України та висвітлено найбільш важливі напрями бібліотечно-бібліографічної роботи. Аналіз бібліотечної спадщини М. І. Сагарди із залученням архівних та рукописних джерел виявив вагомий внесок ученого у бібліотечну науку і, зокрема, у розробку проблем українського бібліографічного репертуару, бібліографії української періодики.

Свою доповідь м. н. с. ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України Л. Я.Кульчицька присвятила досліднику української бібліографії, книги та періодики Мирославу Бутрину, який був справжнім ентузіастом бібліотечно-бібліографічної справи в Україні і, зокрема, Львова, де він працював плідно, самовіддано й сумлінно. Зауважено, що всі його бібліографічні праці переконливо свідчать про існування бібліографії української книги протягом XIX–XX ст., і увага до цієї сфери наукової діяльності не припиняється. Праці М. Бутрина збагатили джерельну базу досліджень з історії формування національної бібліографії, зокрема, на сторінках періодичних видань. М. Бутрин поєднав у собі науковця, дослідника історії української бібліографії, бібліографа-практика, організатора бібліографічної роботи у Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І. Франка та педагога. Наукові дослідження М. Бутрина є невід'ємною складовою національної культури і тому заслуговують на глибоке вивчення дослідниками книги та преси. Це гідний високої оцінки науковий доробок видатного представника галицької еліти, значний внесок у вивчення української бібліографії XIX–XX ст., красного письменства та персоналій.

У доповіді канд. іст. наук, с. н. с. НБУВ Н. Г. Солонської простежено розвиток бібліотечної спеціальності починаючи з Каллімаха, Костянтина Філософа, Іларіона.

Діяльності бібліотеки Кам'янець-Подільського університету з відродження історичної пам'яті та формуванню національної свідомості (1918–1920) було присвячено доповідь канд. іст. наук, зав. бібліотеки Кам'янець-Подільського педагогічного університету В. С. Лозового. Доповідач розповів також про комплектування фондів бібліотеки, співпрацю з видавництвом Кам'янець-Подільського університету, тогочасні місцеві періодичні видання.

"Масова друкована графіка 20–30-х років XX століття як відбиток ідеології тогочасної культурної системи" – тема доповіді м. н. с. відділу образотворчих мистецтв НБУВ О. М. Донець. Вона підкреслила, що специфічною ознакою відділу образотворчих мистецтв є наявність образотворчих інформаційних видань, що представлені у його фондах різними видами масової друкованої (плакат, лубок, листівка тощо) та оригінальної графіки. Обробка та наукове опрацювання таких фондів має певні особливості і відрізняється від опрацювання інших інформаційних джерел. Одним з основних напрямів роботи сучасних дослідників є суто описова робота, введення в науковий обіг нових фактів та їхнє первісне узагальнення. Тому опис та аналіз такого матеріалу потребує спеціальних знань, комплексного, системного підходу, коли аналіз художніх особливостей проводиться невід'ємно від соціального контексту, аудиторії, специфічних соціокультурних функцій тощо.

У доповіді м. н. с. НБУВ Н. Ю. Белічко підкреслено, що 1950–1970-ті роки в українській книжковій графіці позначені високим професіоналізмом на міцній академічній основі, що стало характерною ознакою творчості майстрів старшого покоління. Спираючись на ці підвалини, молоді художники-ілюстратори вдалися до активних новаторських пошуків, розробки всього арсеналу засобів творення книги, прагнули вияву національної своєрідності.

Про збірку вітальних листівок у фондах НБУВ, їхню систематизацію та збереження розповіла м. н. с. НБУВ Т. А.Галькевич. Доповідачка вважає, що поштівка посідає належне місце в загальному культурному розвитку нації і як вид образотворчого мистецтва, і як джерело різнобічної наукової інформації. Оскільки газети та журнали, ілюстровані поштівки несуть на собі відбиток сьогочасності, вони є важливим джерелом для оцінки сприйняття тієї чи іншої події у минулому.

Доповідь н. с. відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ М. А. Стельмашевої була присвячена ролі бібліотекарів у формуванні та збереженні унікального франкомовного фонду НБУВ – універсальних та галузевих енциклопедій, довідників, словників, бібліографічних посібників, підручників кінця XVIII – поч. ХІХ ст. Подаються бібліографічні описи франкомовних довідкових видань згідно зі схемою бібліотечно-бібліографічної класифікації.

Викладач Слов'янського державного