LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотекар - хранитель і носій інформаційної пам'яті

педагогічного інституту, аспірантка НБУВ Н. М. Шалашна вважає, що друга половина ХІХ ст. є періодом активізації історико-книгознавчої думки в Україні. У доповіді підкреслено надзвичайне значення для розвитку історії книги в Україні наукової діяльності професора Київського університету С. Голубева, робіт О. Лазаревського, А. С. Петрушевича, А. Вапхнера тощо. Висвітлено діяльність українських друкарень.

На необхідності створення репертуару україномовних стародруків було наголошено в доповіді м. н. с. відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ Р. Є. Ки-сельова. У зв'язку зі специфікою матеріалу така робота виходить за межі бібліографії та книгознавства і потребує використання мовознавчих методів для аналізу пам'яток. Спроба визначення критеріїв відбору пам'яток для такого репертуару та їх застосування була продемонстрована на прикладі кириличних стародруків Почаївського Успенського монастиря XVIII ст.

Н. с. НБУВ Г. І. Солоіденко у доповіді "Розвиток бібліотекознавчої термінології в Україні (20-ті роки)" підкреслила особливу роль у процесі вироблення національної термінології Наукового товариства іме- ні Т. Шевченка, Термінологічної комісії при Київському українському товаристві тощо, а також відзначила бібліотекознавців, що брали активну участь у розробці національної термінології, укладанні словників та енциклопедій – Є. Кивлицького, Л. Хавкіної та ін.

Роль краєзнавства у процесі національно-культурного відродження та роль Державної історичної бібліотеки – методичного центру з питань історичного краєзнавства висвітлили зав. відділу Державної історичної бібліотеки України В. П. Кисельова та зав. сектору О. В. Михайлова. Доповідачки наголосили, що зведена картотека матеріалів з історії міст і сіл України може бути використана для створення баз даних на інших носіях інформації для різних категорій користувачів; підкреслили, що саме краєзнавчі матеріали в бібліотеках підлягають довічному зберіганню через свою унікальність.

Доповідь провідного бібліотекаря відділу формування музичного фонду НБУВ І. В. Савченко була присвячена характеристиці нотних видань, що вийшли на території України і за її межами в період 1917–1923 рр., що включають твори народної творчості. У доповіді наведені дані про композиторів, фольклористів, які займалися збиранням, записом, систематизацією й обробкою творів народної музики, а також перелічені особи, з голосу яких записано пісні. Наведено історичні довідки, етнографічні характеристики й аналоги варіантів мелодій і текстів пісень. Підкреслено значення народної музики в культурно-історичному житті українського народу. Доповідачка висловила гіпотезу про те, що ліквідація церковно-музичної освіти і втрата традицій православного співу є однією з причин сучасного занепаду народно-пісенних традицій в Україні.

На прикладі приватної бібліотеки українського композитора, диригента і педагога Андрія Ілліча Гнатишина, що зберігається у відділі формування музичного фонду НБУВ, бібліотекар 1 категорії НБУВ Є. В. Кожушко продемонструвала специфіку бібліографічного опису нотних колекцій. Бібліотека А. Гнатишина містить видання з історії музики, етнографії, фольклору України, праці з історії української церкви тощо.

З досвідом створення анотованого каталогу єврейських рукописів ознайомила учасників секції канд. іст. наук, зав. відділу фонду юдаїки НБУВ І. А. Сергєєва.

На думку канд. техн. наук, с. н. с. відділу наукових технологій збереження фодів НБУВ М. М. Омельченка та н. с. Л. П. Затоки, зберігання бібліотечного фонду та забезпечення його цілісності здійснюється бібліотекарем, тому доцільно підвищувати статус бібліотекаря-хранителя, який виконує роботи із збереження, консервації та реставрації фонду наукової бібліотеки як сховища рукописних та друкованих пам'яток на паперовому носії.

Увагу в доповіді бібліографа 1 категорії відділу національної бібліографії НБУВ С. А. Парпалій "Український бібліографічний репертуар як форма відображення історико-культурної спадщини" було приділено українському бібліографічному репертуару, який є частиною національної бібліографії, що підводить підсумки інтелектуальної праці, науки, культури та книговидання. Висвітлено історію формування українського бібліографічного репертуару, охарактеризовано основні напрями його створення на сучасному етапі в Україні. Так, НБУВ видала чотири випуски каталогу "Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вер-надського" з хронологічним охопленням 1798–1916 рр., підготовлено до друку п'ятий випуск за 1917–1923 рр.

"Біобібліографія як джерело збереження і передачі персонологічної інформації" – доповідь м. н. с. відділу національної бібліографії НБУВ Д. В. Устиновського. В доповіді підкреслено, що персонологічний аспект виявляється у біобібліографічних посібниках на двох рівнях, коли безпосередньо висвітлюється фігура героя і опосередковано – особистість бібліографа. Біобібліографічні посібники глибоко індивідуальні, і особистісні початки наскрізь їх пронизують. При єдності загальних вимог та методичних рекомендацій до їх складання, вплив автора досить помітний, Наявність певних якостей, у першу чергу професіоналізму, дозволяє автору створити якісний бібліографічний посібник.

У доповіді "Наукове опрацювання україномовної книги в контексті повноти відображення національної культури" бібліограф 2 категорії відділу національної бібліографії НБУВ О. О. Ісаєнко охарактеризував три складові – методику, проблематику і практику наукового опрацювання україномовної книги, які виступають як взаємопов'язані елементи в науково-дослідній роботі. Підкреслено, що робота над створенням репертуару української книги ведеться вперше з часу створення Національної бібліотеки України і навряд чи ще колись повториться, а відтак вона має проводитись з вичерпною повнотою книго-, бібліотеко- та бібліографознавчого вивчення і опису.

"Степан Родіон – літописець австралійської україніки" – доповідь, яку підготувала зав. відділу Одеської державної наукової бібліотеки ім. О. М. Горького, аспірантка НБУВ Л. І. Саєнко.

Аспірантка НБУВ Н. Р. Миронець розповіла про Городоцьку бібліотеку барона Ф. Р. Штейнгеля – засновника одного з перших музеїв на Правобережній Україні, одним з відділів якого стала бібліотека, присвячена Волині. Підкреслено, що барон особисто брав участь у формуванні фонду бібліотеки, а його бібліотека стала регіональним центром, що забезпечував задоволення краєзнавчих документально-інформаційних потреб користувачів.

На засіданні секції також було обговорено проект рекомендацій конференції.


Людмила МУХА,

канд. іст. наук, заст. генерального директора НБУВ,

Тетяна МЯСКОВА,

канд. іст. наук, н. с. НБУВ