LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотекар і користувач у системі інформаційних комунікацій

бібліотечного фахівця до змін у навколишньому світі, піднесення престижу та соціальної значущості професії бібліотекаря, відповідності іміджу бібліотекаря сучасним завданням інформаційно-бібліографічного обслуговування, потребам переходу від традиційних форм бібліотечного обслуговування до комплексного бібліотечно-інформаційного обслуговування з використанням засобів автоматизації.

Доповідачка наголосила на необхідності впровадження новацій у діяльність бібліотекаря-бібліографа, з метою перетворення його на інформаційного працівника (при інформаційному консультуванні), бібліографа-посередника (при пошуку інформації в автоматизованих бібліотечно-інформаційних системах), аналітика інформаційних систем (при обробці текстів), комунікатора та менеджера (в системі обслуговування). Перспективними напрямами досліджень, на думку доповідачки, є визначення та прогнозування подальшої ролі сучасного бібліотекаря у створенні комфортного бібліотечного середовища, побудові моделі його діяльності в системі інформаційного сервісу наукової бібліотеки, а також розробку моделей та професіограм бібліотечних працівників.

Доповідь канд. філол. наук, професора Н. М. Реви та канд. філол. наук, с. н. с. НБУВ Л. Г. Реви була присвячена професії сучасного бібліографа, її великому соціальному значенню. На їхню думку, сьогодні бібліотеки стають важливими соціальними інститутами суспільства, свого роду каталізаторами його інформаційного й технологічного прогресу. Професія бібліографа, як й інших інформаційних посередників, стає у суспільстві однією з основних. Ця думка підтверджувалася, зокрема, на прикладі висвітлення ролі бібліографії у науковій роботі Інституту біографічних досліджень НБУВ. Було наголошено на особливості професії бібліографа, його місці і ролі в умовах інформаційного су-спільства.

Зав. сектору НБУВ Н. Я. Зайченко зупинилася на питаннях становлення професійної майстерності бібліотекарів-референтів. Бібліотекар-референт здійснює аналітико-синтетичну обробку вхідного документального потоку, що передбачає володіння комп'ютерними технологіями, досконале знання української та російської мов, базове знання іноземної мови, вільне володіння науковою термінологією з усіх галузей знань. Доповідачка зазначила, що бібліотекар-референт – це досвідчений бібліограф, бібліотекар-технолог, а також редактор. Бібліотечні освітні заклади не готують спеціалістів такого широкого профілю, але потреба у них зростає, це слід враховувати при підготовці фахівців.

С. В. Гончаров, начальник відділу Харківської державної зооветеринарної академії (ХДЗВА) у доповіді "Інтеграція у Європейську інформаційну мережу навчальних закладів ветеринарного профілю як реалізація Темпус-проекту ХДЗВА" розповів про впровадження сучасних інформаційних технологій у роботу ВНЗ на прикладі ХДЗВА. У 2001 р. ХДЗВА виграла грант Євросоюзу для реалізації проекту "Реформи ветеринарної освіти", спрямованого на реформування вищої освіти в галузі ветеринарної медицини згідно з потребами та перспективами розвитку тваринництва в Україні. Реалізація проекту передбачає: реформування навчальних програм; перепідготовку викладацького складу та сільськогосподарських менеджерів; інтеграцію навчально-виробничих комплексів у галузі ветеринарної медицини та їх рентабельну й ефективну зовнішньо-економічну діяльність; перехід інформаційно-бібліотечних процесів на якісно новий рівень; поповнення бібліотечного фонду, науковий пошук літератури, міжнародне співробітництво. Доповідач детально висвітлив питання інформаційно-бібліотечного забезпечення, від якого значно залежить реформування галузі.

Л. О. Дегтяренко, зав. відділу НБУВ, у доповіді "Бібліотечно-інформаційне обслуговування зарубіжною українікою та вимоги до професіоналізму кадрів" підкреслила, що на сучасному етапі бібліотеки і бібліотекарі повинні відігравати першорядну роль у формуванні інтелектуального потенціалу нації. Доповідачка наголосила, що сучасний бібліотекар не тільки зберігає, а й розповсюджує нагромаджені людством протягом віків знання, досвід. Він повинен слідкувати за змінами, що відбуваються в науці і суспільстві, відповідати вимогам вміло поєднувати сучасні технології з традиційними формами обслуговування.

Вимоги читача до бібліотекаря значно підвищилися. В особі бібліотекаря він вбачає, насамперед, компетентного консультанта, аналітика, бібліографа. Саме у процесі обслуговування відбувається взаємодія двох суб'єктів – бібліотекаря і читача, формується ставлення читача до бібліотеки в цілому та бібліотечних працівників зокрема. Відділ зарубіжної україніки, який функціонує у НБУВ одинадцять років, веде значну пошукову роботу щодо формування своїх фондів, заповнення лакун. З цією метою розповсюджено "Звернення до всіх українських видавців, українознавчих установ і громадянства в діаспорі" з проханням надсилати до НБУВ видання, які виходять друком у Європі, Америці чи будь-де у світі українською та іншими мовами.

Однією з функцій, котру належить виконувати бібліотекареві відділу, є культурно-просвітницька робота. Серед популярних заходів, організованих бібліотекарями підрозділу, – зустрічі з видатними діячами української діаспори, вченими зі світовим іменем, такими як Л. Винар, В. Жила, С. Ярмусь, відомими письменниками, поетами, громадськими діячами: Я. Славутичем, М. Богачевською-Хомяк, С. Кузьменко, останнім президентом УНР в екзилі, головою Проводу ОУН, головою Правління Фундації ім. О. Ольжича М. Плав'юком та ін. Вшанування видатних особистостей українського зарубіжжя, належна оцінка їхньої ролі, проведення спільних конференцій, круглих столів – одна з важливих форм роботи. Нам, бібліотекарям, потрібно створювати позитивний імідж своєї професії, підтримувати авторитет, підвищуючи та поповнюючи знання, – наголосила Л. Дегтяренко.

У доповіді В. А. Шкаріної, головного бібліографа НБУВ, йшлося про розширення пошукових можливостей довідково-бібліографічного апарату бібліотеки з метою підвищення якості інформаційного забезпечення користувачів. Сьогоднішній читач наукової бібліотеки – це вимогливий споживач інформації, що прагне використовувати здобутки комп'ютеризації бібліотек. Доповідачка висвітлила роботу зі створення електронного каталогу (ЕК) на довідково-бібліографічний фонд, результати якої свідчать про високу ефективність використання створюваного ресурсу порівняно з картковими ІПС. Збільшуючись та вдосконалюючись, такий ЕК поступово міститиме відомості про документи на різноманітних носіях, що зберігаються у межах конкретної бібліотечної установи чи її структурного підрозділу, сприятиме їх використанню.

Під час обговорення доповідей учасники засідання наголошували на необхідності підвищення у суспільстві іміджу бібліотечного працівника, який працює сьогодні у більш складних умовах і рівень вимог до якого набагато вищий, ніж 10–15 років тому. Тільки відповідний вимогам часу професійний рівень може стати тим підґрунтям, на якому зростатиме сприйняття суспільством бібліотечного працівника як фахівця в галузі інформації.

Було привернено увагу до необхідності активізації діяльності бібліотек України щодо моніторингу бібліотечно-інформаційних послуг, прогнозування розвитку інформаційного попиту та перспектив його задоволення, формування базового переліку бібліотечних послуг для підвищення професійного іміджу бібліотечного фахівця та творення позитивного образу сучасної бібліотеки. Було наголошено, що бібліотекарям України доцільно активно вивчати інформаційний ринок та просувати власні конкурентоспроможні інформаційні продукти з метою розвитку співпраці і взаємообміну інформацією в інтересах користувачів. Потребує особливої уваги виховання бібліотекаря і користувача як рівноправних партнерів у спілкуванні стосовно книги, читання, інформації, з метою забезпечення демократичних норм вільного доступу до інформації та її джерел.


Тетяна ДОБКО,

канд. іст. наук, зав. відділу НБУВ,

Ірина СІРА,

зав. відділу НБУВ, засл. працівник культури України