LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотекар як організатор і технолог інформаційної індустрії

Сформована в Україні нова категорія споживачів інформації – управлінців різних рівнів – не забезпечується як належною інформацією, так і аналізом та прогнозом. У державі створюються нові управлінські структури, але до цього часу ще не існує відповідної системи для переосмислення, наповнення, аналізу інформаційних ресурсів і потоків та відпрацьованих пропозицій для прийняття управлінських рішень.

В Україні ще тільки починає формуватись система інформаційно-аналітичної та прогнозної підтримки прийняття державних рішень, створюються відповідні інформаційно-аналітичні структури, які розробляють власні технології обробки інформації, але вони діють поки що осібно, роздрібнено, без належної координації та взаємодії. Зокрема, завідувач відділу Національної парламентської бібліотеки України О. О. Погрібнав своїй доповіді "Інформаційне забезпечення Верховної Ради України" коротко нагадала присутнім етапи становлення Парламентської бібліотеки, зупинившись окремо на причинах і процесі створення в межах бібліотеки аналітичного відділу, ознайомила з динамікою розгортання роботи даного відділу. В доповіді було зроблено наголос на розширенні вимог щодо співробітників відділу, які наразі повинні бути не лише кваліфікованими бібліотечними працівниками в традиційному розумінні, але й володіти, принаймні, однією іноземною мовою і комп'ютерною грамотністю.

У контексті розгляду діяльності вже функціонуючих інформаційно-аналітичних підрозділів у бібліотечних закладах України у виступі О. В.Ворошилова були проаналізовані основні напрями досліджень СІАЗ НБУВ і зроблено висновок про сприяння інформаційно-аналітичної роботи процесу підвищення рівня компетентності державного управління із задіянням наявного інтелектуального потенціалу. Водночас, було підкреслено, СІАЗ здійснює моніторинг ефективності та результативності управлінської діяльності органів виконавчої влади, а також створює та супроводжує відповідні бази даних про владні структури.

У доповіді було простежено динаміку змін пріоритетів у діяльності Служби, зумовлену трансформацією суспільно-політичної та економічної ситуації в українському суспільстві та, відповідно, зміною першочергових інтересів владних інституцій. Так, на початку 90-х років основним об'єктом аналізу політологів СІАЗ був аналіз практики зарубіжної законотворчості та її прийнятності (чи неприйнятності) для Української держави. У середині 90-х – проблеми АРК, ЧФ та українсько-російських відносин, у 1998–1999 та 2002 рр. – парламентські та президентські вибори, в 2000 р. – питання, пов'язані із проведенням всеукраїнського референдуму та імплементацією його рішень. Сьогодні найбільший інтерес владних структур викликають питання, пов'язані з політичною реформою, перспективами формування парламентської більшості та коаліційного уряду.

У цілому ж діяльність інформаційно-аналітичних підрозділів бібліотек у контексті співпраці з владними структурами має бути спрямована на сприяння розробці практичних рекомендацій стосовно шляхів, механізмів реалізації політичних рішень та раціональної організації політичних процесів. Для цього необхідно забезпечити вивчення та облік ефективності політичних рішень, що ухвалюються, постійний аналіз стану суспільної думки, ставлення громадськості до політичних структур та інститутів та ін. Фактично, виконання означених завдань сприятиме зміні іміджу бібліотечного працівника, його трансформації із зберігача інформації, посередника між виробником і споживачем інформації – у творця аналітичного інформаційного продукту.

Водночас, ці завдання супроводжуються розширенням вимог щодо бібліотечного працівника, зміни його професійного іміджу, їх зв'язок із еволюцією економічних, політичних, культурних засад суспільства, що було висвітлено у виступах Л. А. Чуприни, зав. відділу НБУВ, І. П. Антоненко, канд. іст. наук, зав. відділу НБУВ, А. С.Лозниці, канд. техн. наук, с. н. с. НБУВ, Т. Ю. Гранчак, канд. іст. наук, в. о. с. н. с. НБУВ, Ю. В. Кудряшової, м. н. с. НБУВ, В. Л. Гірич, пров. бібліотекаря НБУВ. Було підкреслено розширення вимог до бібліотечного працівника, актуалізацію питання підготовки відповідних кадрів.

Зокрема, в доповіді Л. А.Чуприни "Еволюція іміджу бібліотечного працівника в умовах формування інформаційного суспільства" висвітлювалось зростання ролі бібліотек в умовах переходу до інформаційного суспільства, коли головним суспільним багатством і чи не найціннішим товаром стають знання, інформація. Було підкреслено, що за таких умов зростає роль бібліотек, по-перше, як форми зберігання знань людства, по-друге, як універсальних інформаційних центрів. Зростає роль бібліотек і як елемента інфраструктури для розвитку і самопідтримування інновацій. Під впливом цих тенденцій було відзначено зміни характеру праці бібліотечного працівника, його ролі і місця в суспільстві.

У виступі наголошувалось, що зважаючи на зростання ролі бібліотеки як наукового центра, робота деяких категорій бібліотечних працівників дедалі більше набуває рис наукових досліджень, коли працівник виробляє новий продукт, на який існує попит. Було зроблено висновок про необхідність, за таких умов, становлення бібліотечного працівника як організатора і технолога інформаційного виробництва.

На прикладі діяльності підрозділів СІАЗ НБУВ було простежено розвиток зазначених вище тенденцій. Було підкреслено, що підходи до організації та технології створення інформаційного продукту в СІАЗ визначаються вимогами оперативності в інформаційному забезпеченні органів державного управління і загальним розвитком інформаційного ринку в Україні.

Організація виробничого процесу полягає в побудові колективу за принципом ЄК ("єдиної команди"), водночас зростають вимоги до фахового рівня кожного працівника, який повинен, досконало знаючи найсучасніші комп'ютерні технології, аналізувати ефективність методів обробки інформації, вивчати ефективність, раціональність використання комп'ютерної техніки в межах усієї бібліотеки.

Основні вимоги до знань та навичок сучасного бібліотечного фахівця, необхідність організації комплексної системи підвищення кваліфікації на основі єдності у рамках технологічного підходу, який має бути зорієнтованим на сучасну практику, аналізувалися в доповіді І. П.Антоненко"Сучасний фахівець-каталогізатор і інформаційні технології". Було підкреслено, що впровадження інформаційних технологій