LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотекар як організатор і технолог інформаційної індустрії

областей України. Актуальними є також матеріали БД "Політичні партії та громадські організації", які надають інформацію про роботу центральних і регіональних партійних структур, їх ставлення до владних органів, фінансовий потенціал, лідерів партій і громадських організацій тощо.

Доповідачами було підкреслено, що корективи у роботу інформаційно-аналітичних служб вносять сучасні умови розвитку суспільства, посилення уваги до розвитку окремих регіонів. Важливе значення надається працівниками відділу аналізу діяльності тих структур, які мають реальний вплив на стан справ у регіоні або можуть набути такий вплив найближчим часом.

Динаміка соціально-економічного розвитку окремих регіонів є визначальним чинником багатьох державних процесів: наповнення державного бюджету, забезпечення збалансованого розвитку економіки та стабільності в суспільстві. Саме тому інформація про діяльність регіональних органів влади, зміст та ефективність якої формують суспільно-політичну та економічну ситуацію в регіонах, набуває першочергового значення при визначенні пріоритетів державної політики.

Слід зазначити, що під час аналізу регіональних видань існує ряд проблем. По-перше, більшість регіональних ЗМІ не має електронних версій. По-друге, електронні версії багатьох регіональних видань досить часто тривалий час не оновлюються. По-третє, деякі електронні видання виходять тричі або двічі на тиждень, а специфіка замовлень владних структур потребує щоденної інформації. По-четверте, деякі регіональні електронні видання для розкриття змісту статей потребують паролей, тобто є платними.

Втім, максимально повний відбір інформації, використання окрім Інтернет-видань таких джерел з різноманітної проблематики, як загальноукраїнські видання, регіональна преса, газети політичних партій, громадських організацій, дають змогу висвітлювати різні точки зору на певну проблему чи подію суспільно-політичного життя, відтворити в ході інформаційно-аналітичної роботи цілісну картину загальнодержавного політичного процесу. В цьому контексті було підкреслено особливе значення регіональних видань як джерел більш детальної інформації, що розкривають проблеми окремих областей, районів, підприємств, діяльність місцевих органів влади, дають оцінку певних процесів з боку регіональних лідерів та висвітлюють сприйняття державної політики народом.

Отже, свою подальшу роботу аналітики СІАЗу вбачають у розширенні використання інформації з окремих регіонів, виявленні закономірностей і тенденцій їх розвитку, впливу окремих регіонів на загальний стан справ у державі.

У цьому контексті дуже важливою є не тільки подача належним чином самої інформації, з певними висновками та рекомендаціями, а й висвітлення діючих тенденцій, прогнозування можливих наслідків тих чи інших рішень. Фактично, мова йде про розробку інформаційно-аналітичних матеріалів рекомендаційного характеру, які б легко сприймалися та були лаконічними.

Значення використання інформаційно-аналітичними органами матеріалів партійної преси було висвітлено в доповіді н. с. НБУВ А. Л. Потіхи. У виступі аналізувався стан розвитку друкованих видань політичних партій, як з точки зору їх приналежності до тієї чи іншої частини політичного спектра, так і в регіональному аспекті.

Питання соціального захисту і соціальної захищеності бібліотечних працівників стали основною темою виступу "Соціальний захист як фактор збереження і розвитку кадрових ресурсів публічних бібліотек" канд. пед. наук, доцента Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв Н. Г. Ашаренкової. У доповіді було розглянуто механізми і форми соціального захисту працівників бібліотек, накреслено перспективні підходи до регулювання соціальних відносин, зокрема, зроблено наголос на необхідності впровадження принципу соціального партнерства в стосунки між бібліотеками і іншими суспільними структурами, а також – з органами місцевого самоврядування. Вдосконалення механізмів соціальної підтримки бібліотечних працівників з боку держави, органів місцевого самоврядування, впровадження нових методів господарювання мають важливе значення для поліпшення соціального стану бібліотечних працівників, зміцненню їх професійного іміджу у складних умовах економічних перетворень у країні.

Під час роботи секції її учасниками були накреслені основні напрями розвитку і вдосконалення діяльності інформаційно-аналітичних відділів бібліотек, шляхи вирішення питання бібліотечних кадрів, покращання соціального захисту працівників бібліотек. Зокрема, було наголошено на тому, що у зв'язку з дедалі рельєфнішим проявом загальносуспільних тенденцій зростання ролі бібліотечних закладів як центрів акумуляції, розвитку і розповсюдження інформації в умовах переходу до інформаційного суспільства, необхідно приділяти особливу увагу пропаганді можливостей бібліотечних закладів як центрів інформаційного забезпечення всіх сфер життя суспільства і, насамперед, прискорення державотворчого процесу, економічних перетворень, демократизації суспільства.

Важливим напрямом розвитку бібліотечної діяльності було визначено активізацію включення наукових бібліотек у контекст загальнонаукового розвитку, їх участь у конкретних наукових проектах.

З метою підготовки кадрів, які відповідали б сучасним умовам і завданням, що їх мають розв'язувати бібліотеки, було наголошено на необхідності передбачення в процесі вдосконалення кваліфікації бібліотечних працівників необхідних форм перепідготовки всіх категорій працівників як інформаційних операторів.

Наголошувалось також на тому, що навчальним закладам, які займаються підготовкою кадрів для сучасних бібліотек, доцільно ширше використовувати вітчизняний досвід роботи, зближувати навчальний процес із практикою, що відповідає потребам прискорення перетворень у бібліотечних закладах в сучасних умовах.

Окремо зверталася увага на необхідність посилення дієвості механізму соціального партнерства як важливого чинника зміцнення іміджу бібліотечної професії, збереження бібліотечних кадрів, поліпшення їх соціального захисту.

Усі ці висновки знайшли своє відображення у проекті рекомендацій конференції.



Тетяна ГРАНЧАК,

канд. іст. наук,

в. о. с. н. с. відділу політологічного аналізу СІАЗ НБУВ