LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотеки ліцеїв України: становлення та розвиток (XIX - XX ст.)

Залучалися також документи поточного справочинства Міністерства освіти і науки України, бібліотек ліцеїв м. Києва, Одеси, Ніжина (Чернігівська обл), Кременця (Тернопільська обл). Важливим джерелом дослідження були опитування користувачів бібліотек ліцеїв м. Києва, Одеси, Житомира, Ніжина (Чернігівської обл.), здійсненого в рамках проекту "Гуманітарна освіта - сільській молоді", підтриманого грантом МФ "Відродження". Використовувалися також матеріали проведеного здобувачем опосередкованого опитування бібліотекарів ліцеїв м. Києва.

Джерельною базою дослідження слугували також законодавчі та нормативно-правові документи з питань освіти та бібліотечної справи 90-х років ХХ ст.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше проведено реконструкцію процесу становлення та розвитку ліцейних книгозбірень в історичному контексті, до наукового обігу залучено значну кількість невідомих та маловідомих архівних документів, установлено основні напрями діяльності бібліотек ліцеїв України. На цій основі:

- створено цілісну картину діяльності бібліотек ліцеїв України;

- визначено основні періоди їх становлення та розвитку;

- охарактеризовано зміст, форми і методи їх роботи;

- виявлено і розкрито типологічні ознаки ліцейних книгозбірень у їх

еволюційному розвитку впродовж ХІХ-ХХ ст.;

- запропоновано концептуальні підходи до організації

мережі та формування фондів бібліотек ліцеїв України;

- здійснено визначення поняття "бібліотека ліцею";

- введено до наукового обігу значний фактичний матеріал.

Практичне значення праці полягає в тому, що отримані результати використані в організації діяльності бібліотек ліцеїв України, вони також можуть стати джерелом для написання історії бібліотек навчальних закладів, сприятимуть підготовці комплексної праці з історії вітчизняної бібліотечної справи. Наведені в дисертації відомості можуть бути використані при викладанні навчальних курсів "Історія бібліотечної справи", "Історія української культури" у вищих навчальних закладах, а також для запровадження в ліцеях спецкурсів по вивченню основ бібліотечно-бібліографічних знань та основ інформаційної культури.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені у доповідях на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: 1) "Бібліотека. Інформація. Суспільство" (К., 1998); 2) "Імідж сучасної школи на порозі ХХІ століття" (К., 1998), семінарських заняттях для слухачів курсів підвищення кваліфікації Київського міжрегіонального інституту вдосконалення вчителів ім. Б. Грінченка (1998), для бібліотечних працівників шкіл Старокиївського району м. Києва (1999, 2000), наукових конференціях професорсько-викладацького складу та засіданнях кафедри бібліотекознавства Київського національного університету культури й мистецтв (м. Київ, 1999, 2000 рр.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 одноосібних статей, пам'ятку для ліцеїстів з питань самостійної роботи з книгою, програму спецкурсу "Основи бібліотечно-бібліографічних знань", затверджену Міністерством освіти України в 1997 р.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає 262 с. Список використаних джерел - 29 с., додатків-58 с. Список використаних джерел має 440 найменувань, з них іноземними мовами -7.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, проаналізовано джерельну базу дослідження, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет, охарактеризовано методи дослідження, обгрунтовано наукову новизну, практичне значення дослідження, наведено відомості про апробацію роботи, публікації.

У першому розділі "Бібліотеки ліцеїв України як тип освітянських книгозбірень" здійснено аналіз архівних і літературних джерел, визначено основні напрями дослідження, виявлено та охарактеризовано основні типологічні ознаки бібліотек ліцеїв України, визначено основні періоди їх розвитку. Показано, що незважаючи на наявність публікацій про діяльність ліцеїв, їх книгозбірні не були предметом спеціального дослідження.

У загальних працях з історії елітарних ліцеїв і навчальних закладів, які були створені на їх базі, зокрема Львівського (В. Чугайов), Рішельєвського (І. Михневич, О. Маркович, Р. Заузе, А. Готалов-Готліб), Кременецького (І. Стецькі, П. Батюшков, М. Теодорович, М. Василенко, М. Владимирський-Буданов, В. Шульгін), Ніжинського ( М. Лавровський, І. Сребницький) наводяться деякі статистичні дані про бібліотечні фонди та каталоги, відзначається, що саме книжкові зібрання цих навчальних закладів складали основу для навчальної, наукової, творчої, дозвіллєво-розважальної діяльності учасників навчально-виховного процесу в ліцеях. Певні спроби розкрити склад книжкових фондів бібліотек ліцеїв України за змістом зроблено у працях відомих істориків освіти 90-х років ХХ ст. А. Лопухівської, Б. Ступарика, Б. Чижевського, С. Чуйка.

В останнє десятиріччя з'явився ряд дисертаційних досліджень, присвячених вивченню питання організації навчально-виховної діяльності в сучасних українських ліцеях : В. Алфімов (Ліцей Донецького університету), Г. Сазоненко (Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Т. Шевченка), А. Сологуб (Саксаганський ліцей, Дніпропетровська обл.), П. Шемет (ліцеї Полтавської обл.). У цих працях поряд з характеристикою навчально-виховного процесу подано відомості про книгозбірні як осередки створення оптимальних умов для роботи ліцеїстів з різними джерелами інформації.

У бібліотекознавчих працях певною мірою вивчалась багатоаспектна діяльность бібліотеки Кременецького ліцею, зокрема в публікаціях бібліотекаря цього закладу П. Ярковського проаналізовано фонди і каталоги книгозбірні, розкрито основні напрями підготовки ліцеїстів - основних користувачів книгозбірні Кременецького ліцею. Бібліотечній та викладацькій діяльності П. Ярковського присвячено праці Л.Одинокої.

Окремі приватні колекції бібліотек елітарних ліцеїв охарактеризовано в працях Н. Швець (колекція О. Гареллі - Львівський ліцей), С. Булатової, І. Циборовської-Римарович (колекції Яблоновських, Ф. Мікошевського - Кременецький ліцей), О. Супронюк, Ленченко Н., Литвиненко Л.(колекції О. Кушельова-Безбородька, П. Кукольника - Ніжинський ліцей), Р. Заузе, І. Міхневича (колекція А. Рішельє - Рішельєвський ліцей).

Теоретичну базу дослідження складають праці українських дослідників бібліотечної справи Л. Дубровіної, Т. Ківшар, Л. Одинокої, М. Слободяника, з питань бібліотечної професіології та підготовки бібліотечних кадрів А. Чачко, з проблем довідково-бібліографічного обслуговування учнівської молоді та вчителів, формування в користувачів бібліотек інформаційної культури В. Бабича, Т. Добко, В. Лутовінової, А. Малько, Г. Семендяєвої, Л. Черепухи.

Численні публікації Є. Колесник, А. Бровкіна, І. Шовкопляса (колекція Кременецького ліцею у фондах НБУВ), В. Нестеренко (названа колекція у фондах наукової бібліотеки КНУ ім. Т. Шевченка), В. Потайчук, М. Божко, М. Гордій, Н. Швець (окремі частини колекції колишнього Львівського ліцею у фондах наукової бібліотеки Львівського університету), Н. Ленченко, Л. Литвиненко (окремі частини колекції колишнього Ніжинського ліцею у фондах бібліотеки Ніжинського державного педагогічного університету ім. М. Гоголя) дозволили здобувачеві здійснити реконструкцію фондів ліцейних книгозбірень ХІХ ст.

Зважаючи на те, що в