LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотеки ліцеїв України: становлення та розвиток (XIX - XX ст.)

елітарних ліцеїв України були результатом інтеграції різних національних культур і мали значний вплив на підготовку інтелектуальної еліти суспільства.

Визначено, що високий рівень діяльності бібліотек елітарних ліцеїв створив передумови до їх трансформації в університетські книгозбірні (за винятком бібліотеки Ніжинського ліцею, на базі якої було створено однойменну книгозбірню історико-філологічного інституту).

Дослідження історії бібліотек українських приватних жіночих ліцеїв першої половини ХХ ст., що діяли в рамках австрійського та польського шкільництва виявило, що ліцейні книгозбірні відіграли важливу роль у забезпеченні освітніх і загально - культурних потреб молодих українок. На початку діяльності в цих книгозбірнях була майже відсутня навчальна література українською мовою. Пізніше фонди бібліотек українських приватних жіночих ліцеїв поповнилися виданнями Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ), товариств "Рідна школа", "Просвіта". Наявність у бібліотеках ліцеїв україномовної літератури створила передумови для організації навчальної, виховної роботи, зокрема патріотичного виховання ліцеїсток, популяризації національної ідеї. Виокремлено індивідуальні та групові форми роботи книгозбірень з ліцеїстками (читання українських книг, рефератів, бесіди, огляди літератури, видача книг, постановка вистав). Відзначається, що бібліотеки українських приватних жіночих ліцеїв орієнтувалися на поширення серед ліцеїсток літератури, яка сприяла їхній освітній діяльності, формувала їхню духовну сферу, розвивала творчу обдарованість.

У третьому розділі "Основні напрями діяльності бібліотек ліцеїв України в 90-х роках ХХ ст." проаналізовано вплив освітніх реформ, здійснюваних в українському суспільстві на еволюцію функцій бібліотек ліцеїв. Відстежено принципи організації ліцеїв і їх бібліотек в 90-х роках ХХ ст., обгрунтовано концептуальні засади бібліотечного обслуговування ліцеїстів і організаторів їх читання з урахуванням існуючих в Україні інформаційних мереж.

Проведено порівняльний аналіз нормативно - правової бази організації бібліотек ліцеїв України та Росії у відповідності до прийнятих у цих державах законів про середню загальну освіту, "Положення про бібліотеку середнього загальноосвітнього закладу" (Україна) та "Типового положення про бібліотеку ліцею" (Росія). Показано, що мережа ліцейних книгозбірень України протягом перших п'яти років незалежності розвивалася нерівномірно. У 1995 р. було відкрито 138 книгозбірень, на кінець 1999 р. їх функціонувало 200. Найбільше бібліотек ліцеїв створено в Києві, Дніпропетровській, Харківській, Донецькій, Київській обл.

Визначено джерела комплектування сучасних ліцейних книгозбірень, охарактеризовано маркетингову діяльність бібліотек ліцеїв м. Києва і приватних видавництв у формуванні репертуару навчальної та художньої літератури, зокрема серії "Нова шкільна бібліотека".

Проведений статистичний аналіз видань навчальної, навчально-методичної літератури для середньої загальноосвітньої школи та ліцеїв за 1992-1998 рр. дозволив установити, що протягом цього періоду для старшокласників видано 495 назв навчальної літератури, у т. ч. для учнів ліцеїв у 1997р.-12 назв, 1998 р.- 18, що засвідчило недостатню кількість видань для ліцеїстів. У дослідженні зроблено висновок про певну повноту репертуару навчальної літератури в бібліотеках ліцеїв м. Києва. Аналізується вітчизняний і зарубіжний досвід формування фондів аудіовідеодокументів і створення при бібліотеках ліцеїв медіатек.

На основі аналізу бібліотечної документації та матеріалів опитувань ліцеїстів міст України установлено, що 74 % в структурі дозвіллєвої діяльності ліцеїстів займає читання, тоді як за результатами соціологічних опитувань Українського інституту соціологічних досліджень серед усіх категорій молоді 68,9 %. Результати опитувань 120 ліцеїстів показали, що їх читацькі інтереси формуються як під впливом навчальних програм, так і залежно від соціально-економічних, політичних, морально-етичних чинників, які культивуються державою, окремими соціальними групами в Україні, і зокрема в Києві. Виявлено коло улюблених письменників обдарованої учнівської молоді, до яких належать : І. Багряний, В. Винниченко, О. Гончар, П. Загребельний, О. Кобилянська, Л. Костенко, М. Коцюбинський, І. Кочерга, Н. Лівицька-Холодна, В. Підмогильний, В. Стефаник, В. Стус, П. Тичина, Л. Українка, І. Франко, Т. Шевченко, Валерій Шевчук. Серед авторів Близького та Далекого зарубіжжя найбільшою популярністю у ліцеїстів користуються письменники: М. Булгаков, Ф. Достоєвський О. Бальзак, В. Гюго, О. Дюма, А. Конан-Дойль, Дж. Лондон, Х. Чейз.

Інтерв'ювання 153 вчителів ліцеїв м. Києва, Житомира, Кременця, Ніжина, Одеси, Сімферополя дозволило визначити фактори, які формують інформаційні потреби вчителів ліцею. Порівняльний аналіз отриманих здобувачем даних засвідчив, що вчителі ліцею частіше, ніж учителі середніх загальноосвітніх шкіл користуються послугами бібліотек (96 % респондентів) і продуктами їх діяльності, зокрема бібліографічними покажчиками (16 %).

Вивчення інформаційних потреб батьків ліцеїстів та бібліотекарів ліцеїв дозволило встановити, що близько половини респондентів (батьків ліцеїстів) виявили бажання до читання літератури з проблем організації навчально-виховної, наукової, творчої, дозвіллєво-розважальної діяльності обдарованих дітей. Серед мотивів читання бібліотекарів виокремлені: інформаційно-пізнавальні - 68 %, бажання розваги, відпочинку - 10 %, вимоги професії - 22 %. Постійне вивчення інформаційних потреб користувачів дозволяє корегувати тематико-типологічні плани комплектування бібліотек, розширювати репертуар їх книжкових масивів, раціонально використовувати бюджетні та позабюджетні кошти на придбання літератури.

На основі аналізу значного комплексу бібліотечної документації та опитувань користувачів, встановлено, що ліцеїсти надають перевагу активним формам роботи, в яких вони приймають безпосередню участь, тоді як організатори їх читання частіше користуються продуктами бібліотечної діяльності. Уточнюється перелік нетрадиційних бібліотечних послуг, зокрема виготовлення ксерокопій, доставка оригіналів і копій документів користувачам (ліцеїсти - 100 %, вчителі - 100 %, батьки - 0,9 %), виставки реферативних журналів (батьки - 1,8 %), інформація про бібліотечні фонди через мережу Internet (ліцеїсти - 31 %, батьки - 0,95 %, вчителі - 1,8 %), інформація про книги через шкільну радіомережу (ліцеїсти - 100 %, батьки - 2,8 %, вчителі - 50 %), видача користувачам аудіовідеодокументів і апаратури для їх прослуховування на абонемент (ліцеїсти - 100%, вчителі - 39%, батьки - 11%). Визначено методи роботи книгозбірні з ліцеїстами: інформаційні, ігрові, соціальних вправ.

У дисертації запропоновано модель освітньо-виховної системи бібліотеки ліцею, в основу якої покладено структурно-рівневу соціалізацію ліцеїстів через опрацювання різних джерел інформації. Модель орієнтована на організацію роботи з обдарованою учнівською молоддю в умовах існування виховної системи ліцею в структурі вищого навчального закладу. Нова модель розглядається як важливий інструмент безперервної системи освіти. Функціонування моделі базується на використанні регіональних бібліотечних ресурсів, застосуванні нових технологій обслуговування користувачів, виокремленні в структурі бібліотеки ліцею зони психологічного розвантаження (на основі ідей бібліотерапії). Відзначається, що дієвість моделі перевіряється адаптацією вихованців до бібліотечного середовища,