LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотеки ліцеїв України: становлення та розвиток (XIX - XX ст.)

інформаційного простору України

У роботі аналізується бібліотечно-бібліографічна підготовка ліцеїстів, пропонуються рекомендації по організації викладання в ліцеях гуманітарного профілю спецкурсу "Основи інформаційної культури" за авторською програмою здобувача, схваленою Міністерством освіти України в 1997 р.

У висновках пропонується теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в реконструкції історико-культурного процесу становлення та розвитку бібліотек ліцеїв України:

Книгозбірні ліцеїв України не були предметом історико-бібліотекознавчого дослідження, однак є достатня кількість документів, що дозволяють повною мірою охарактеризувати всі аспекти їх діяльності та визначити місце в системі освітянських бібліотек.

Основні передумови створення бібліотек ліцеїв України були закладені діяльністю бібліотекарів і викладачів Львівського університету, Рішельєвської, Кременецької, Ніжинської гімназій, членів тоовариств "Рідна школа", "Просвіта", ім. Т. Шевченка (НТШ). Поява ліцейних книгозбірень на українських землях зумовлена відродженням ліцейної освіти, соціально-економічними, культурно-світніми змінами, які проходили в європейських державах, до складу яких Україна входила впродовж ХІХ-першої половини ХХ ст. Значний доробок книгозбірень Львівського університету, Рішельєвської, Кременецької, Ніжинської гімназій (фонди, довідково-пошуковий апарат, колекції, матеріально-технічна база) були передані новоствореним бібліотекам елітарних ліцеїв. Під впливом загальноєвропейського освітнього процесу на західноукраїнських землях зароджується середня жіноча освіта. Для забезпечення інформаційних потреб молодих українок, пов'язаних з їх входженням в соціум, крім значної кількості державних австрійських і польських книгозбірень, створюється 21 бібліотека українських приватних жіночих ліцеїв. На підставі аналізу джерельної бази визначається, що бібліотечні фонди українських приватних жіночих ліцеїв формувалися за рахунок видавничої діяльності товариств "Рідна школа", "Просвіта", НТШ. Показано, що створення в Україні в кінці ХХ ст. бібліотек ліцеїв пов'язано з реформуванням середньої української школи на засадах допрофесійного навчання та довузівської спеціалізації.

Етапи становлення та розвитку бібліотек ліцеїв України можна поділити на чотири періоди. Перший -1805 - 1875 рр. -функціонування бібліотек елітарних ліцеїв в умовах австрійського та російського шкільництва, другий 1876-1939 рр. - діяльність бібліотек західноукраїнських ліцеїв в умовах австрійського та польського шкільництва, третій -1940 - 1990 рр. - відсутність ліцеїв і бібліотек за часів радянської влади, четвертий -1991 - 2000 рр.-відновлення мережі бібліотек ліцеїв в Україні. У перший період найбільш інтенсивно працювали бібліотеки: Львівського (1805-1817рр.), Рішельєвського в Одесі (1817-1864рр.), Кременецького (1819-1834рр.), Ніжинського (1832-1875рр.) ліцеїв. Установлено, що діяльність книгозбірень елітарних ліцеїв України спрямовувалась на інформаційне забезпечення потреб користувачів, що виникали в процесі отримання вищої освіти. Характерною особливістю бібліотек ліцеїв України в другий період їх функціонування була орієнтація на забезпезпечення потреб користувачів, пов'язаних із здобуттям середньої та середньої фахової освіти. Відзначається, що в організації освітньо-виховної діяльності молодих українок важливу роль відіграли бібліотеки українських приватних жіночих ліцеїв. Роботу ліцеїв і їх книгозбірень як освітньо-виховних осередків, орієнтованих на навчання, виховання та творчий розвиток особистостей, за часів радянської влади було припинено. За умов незалежності почався четвертий період розвитку бібліотек ліцеїв. Десятирічний досвід їх діяльності засвідчує, що вони стали потужними осередками позашкільної освіти в Україні.

4. Трансформація типологічних ознак ліцейних книгозбірень України в системі освітянських бібліотек (суспільного призначення, маштабу діяльності, власників, складу книжкових масивів) відбувалася відповідно до змін функцій самих ліцеїв як особливого типу вищих, середніх спеціальних і середніх загальноосвітніх навчальних закладів, що функціонували на українських землях протягом досліджуваного періоду. Головними критеріями, які визначали особливий статус бібліотек ліцеїв було поєднання функцій книгозбірень середньої та вищої школи (кумулятивної та утилітарної). За суспільним призначенням бібліотеки елітарних ліцеїв, як і університетські виконували функції сховищ джерел інформації. Утилітарна функція (обслуговування користувачів необхідними документами з фондів фундаментальних бібліотек ліцеїв) виявлялася не повною мірою, особливо при забезпеченні документами ліцеїстів. Бібліотеки західноукраїнських ліцеїв, що функціонували в умовах приватного сектора австрійського та польського шкільництва, виконували функції позашкільних установ середньої загальноосвітньої та фахової школи, осередків національного виховання української молоді. Інформатизація українського суспільства змінює соціальне призначення книгозбірень, що виявляється у наданні користувачам нетрадиційних бібліотечних послуг. Зміна ролі книгозбірні в організації навчально-виховної, наукової, творчої, дозвіллєво-розважальної діяльності учасників навчально-виховного процесу в ліцеях призводить до трансформації традиційної бібліотеки в бібліотечно-інформаційний культурно-освітній осередок ліцею (БІКООЛ).

Багатогранна діяльність бібліотек ліцеїв України протягом досліджуваного періоду була результатом інтеграції різних національних культур і мала важливий позитивний вплив на формування вітчизняних бібліотечних традицій. Основні напрями діяльності ліцейних книгозбірень визначалися домінуючими потребами українського суспільства у підготовці інтелектуальної еліти. Це виявлялося у створенні оптимальних умов для роботи в ліцеях з різними джерелами інформації. Пріоритетами бібліотечної діяльності є: формування, організація зберігання, використання бібліотечних фондів, поширення бібліотечно-бібліографічних знань, формування інформаційної культури шляхом викладання обов'язкового спецкурсу "Основи інформаційної культури" ("Основи бібліотечно-бібліографічних знань") та практичної діяльності організаторів читання ліцеїстів. Найбільш ефективними методами формування інформаційної культури у сучасних ліцеях можна вважати: інформаційні, ігрові, соціальних вправ, зокрема формування рис користувача бібліотеки, без яких не може в майбутньому відбутися вчений-дослідник в будь-якій галузі знань, інтелектуально обдарована особистість. Визначено, що ефективними формами роботи з користувачами є індивідульні та групові. Основні положення дисертації викладено автором у таких публікаціях: 1. Бібліотечне обслуговування ліцеїстів у ХІХ столітті //Вісн. Кн. палати. -2000. - №1. - С. 36-38.

2. Бібліотечно- бібліографічна та інформаційна підготовка ліцеїстів // Вісн. Кн.

палати. - 1999.- №2.- С. 23-26.

3.Джерела до вивчення історії бібліотек ліцеїв ХІХ-ХХ століть //Бібл. планета.-

2000.- №2.-С. 24-26.

4. Книжкові зібрання бібліотек ліцеїв України ХІХ століття //Вісн. Кн. палати.-

1999.-№9.-С. 25-29.

5. Фонди бібліотеки Ніжинського ліцею (1832-1875)// Бібл. вісн. -2000.-№2-С.37-40.

6. Бібліотека " Волинських Афін": ( З історії бібліотеки Кременецького ліцею) //

Історія бібліотечної справи в Україні: Зб. наук. пр. Вип.3 /НПБ України.- К., 1999.-

С. 27-34.

7. З історії студентських бібліотек