LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотеки Національної Академії Наук України

е ф о н и:
директор — (0322) 74-43-72;
заст. директора з наукової і бібліотечної роботи — 72-56-89;
учений секретар — 72-57-20;
МБА — 72-39-58.
E-mail: postmaster@lsl.lviv.ua

Ф і л і ї:
відділ рідкісних видань (вул. Лисенка, 14, 76-77-53);
відділ мистецтва (вул. Бібліотечна, 2, 72-99-43);
відділ Україніки (вул. Винниченка, 24, 76-51-58).

Бібліотека заснована 1940 р. як Львівський філіал Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР на базі понад 80 відомчих та приватних бібліотек, які функціонували у Львові та на території Львівської області ще з минулого сторіччя. Серед них найбільшими були бібліотеки Наукового товариства ім.Т.Г.Шевченка (заснована 1893 р.); "Народного дому" (1849 р.); Національного інституту ім.Оссолінських (1817 р.); Львівського Ставропігійського братства (XVI ст., найстаріша) та ін.

Назва і відомче підпорядкування бібліотеки змінювалися: з 1940 р. — Львівська філія ЦHБ АН УРСР, з 1944 р. — Львівська бібліотека АН УРСР, з 1963 р. — Львівська державна наукова бібліотека Міністерства культури УРСР, з 1969 р. — Львівська державна наукова бібліотека АН УРСР, з 1971 р. — Львівська наукова бібліотека ім.В.Стефаника АН УРСР, з 1994 р. — Львівська наукова бібліотека ім.В.Стефаника HАH України.

Фонди бібліотеки, універсальні за складом, мають велику наукову та культурну цінність і нараховують понад 6 млн. прим.: книг — 2,8 млн. прим.; періодичних видань — понад 2 млн. прим..

Значна частина фондів (понад 320 тис. прим.) представлена рукописами, нотами, плакатами, гравюрами, естампами, картами та іншими видами видань.

Особливо цінною є одна з найбільших в Україні збірка рукописних матеріалів (понад 100 тис. од.), починаючи з XII ст. Зокрема, велику цінність мають такі писемні пам'ятки культури, як фрагменти пергаменних кодексів — "Слово проти богомолів" Козьми Просвітера, "Євангеліє — Апракос", "Пролог" (XIII cт.); "Бибельський Апостол" , "Повість про Варлаама і Йоасафа", "Трагедії" Луція Сенеки, переписані в Падуї (XIV ст.); пам'ятки української мови XVI ст.; "Крехівський Апостол", "Другий Литовський статут". Велику цінність мають пам'ятки давньої музичної культури, записані на пергамені (XII-XIV ст.). Важливе наукове значення мають особисті архіви видатних діячів української історії і культури В.Гнатюка, Г.Діаманда, А.Петрушевича, М.Шашкевича, В.Щурата, родин Барвінських, Вишневських, Старосольських, Рєпніних та ін. У зібранні є оригінали листів українських і зарубіжних письменників Лесі Українки, І.Франка, В.Винниченка, Б.Лепкого, В.Короленка, О.Бальзака, В.Гюго, А.Міцкевича, історика М.Грушевського, славістів А.Шахматова та Бодуена -де Куртене, полководців М.Кутузова та H.Бонапарта, королів Оскара II і Філіппа Бурбона, церковних діячів І.Снігурського та А.Шептицького, італійського співака М.Баттістіні та ін.

Наукову і культурно-історичну цінність мають також стародруковані (східнослов'янські і західноєвропейські XV-XVIII ст.) і рідкісні видання XIX-XX ст. Серед них — збірка інкунабулів (49 од. зб.) — "Триодь цветная" та "Триодь постная", видані Швайпольтом Фіолем (Краків, 1491), найстаріший латинський інкунабул — трактат Марка Туллія Ціцерона "Про старість" (Кельн, 1467), найдавніший друкований лікувальний посібник "Гербарій" (Майнц, 1484), видання нюрнберзького друкаря Антона Коберга - "Всесвітня хроніка" Гартмана Шеделя (1493), ілюстрована 1809 гравюрами на дереві; рідкісне кельнське видання 1481 р. — трактат "Властивість речей" Бартоломея Англійського. Серед видань XVI ст. "Біблія руська" Франциска Скорини (Прага, 1517-1519), майже всі видання московського першодрукаря Івана Федорова; велика кількість книг XVII ст., виданих у друкарнях Львова, Києва, Крилоса, Острога, Стрятина, Супрасля, Єв'є, Москви та інших міст. В їх числі перше і друге видання "Граматики" Мелетія Смотрицького (Єв'є, 1619; Москва, 1646), "Лексікон славеноросскій" Памви Беринди (Київ, 1627).

В числі рідкісних видань XVIII ст. — друки петровської епохи: "Арифметика" Леонтія Магницького (Москва, 1703), прижиттєві видання творів М.Ломоносова, М.Новикова, Я.Княжніна, перше видання "Енеїди" І.Котляревського.

Великий інтерес для мистецтвознавців становлять зібрання цінних фондів графіки, малюнків, нотних матеріалів, гравюр, фотографій, плакатів. Серед оригінальних творів — роботи австрійських художників Ф.А.Маульберча, Й.Вінтерхальтера, Б.Альтомонте, П.Трогера та ін. У фонді графіки — твори вітчизняних і зарубіжних майстрів різної техніки виконання - гравюри на дереві, металі, літографії, ліногравюри, починаючи від XV ст. до XX ст. Серед них роботи А.Дюрера, Х.Рембрандта, В.Гондіуса, О.Кульчицької та інших.

В бібліотеці зберігається багате зібрання нотних матеріалів. В його складі — цінні і рідкісні вітчизняні та зарубіжні видання кінця XVIII — початку XX ст., зокрема, видання творів М.Лисенка, М.Аркаса, П.Ніщинського, Ф.Колесси, П.Чайковського, Й.Брамса, Р.Генделя, С.Воробкевича та інших композиторів, а також видання західноукраїнських музичних товариств "Торбан" і "Боян".

У фонді картографічних матеріалів — англійські, голландські, німецькі, російські, французькі атласи XV — початку XX ст. Значна кількість карт даного періоду із зображенням території України і окремих її областей.

Велику цінність мають також особисті бібліотеки вчених і діячів культури: українського історика, філолога, етнографа А.С.Петрушевича, українського літературознавця академіка М.С.Возняка, українського філолога і мистецтвознавця, професора С.Свєнціцького, чеського етнографа Франтішека Ржегоржа.

Каталоги:

  • алфавітні — генеральний на всі друковані видання бібліотеки (починаючи з 1976 р. і бібліотек львівських академічних установ), читацький — на всі видання фонду з 1940 р.;
  • систематичний — на всі видання фонду бібліотеки;
  • географічний — на стародруковані видання кирилицею і латинським шрифтом XV-XVIII ст.;
  • хронологічний — на стародруковані видання кирилицею і латинським шрифтом XV-XVIII ст.

Картотеки:

  • Укази Президента України та постанови Верховної Ради України;
  • лауреати Державної та інших премій України;
  • ілюстрації і репродукції (живопис, графіка, скульптура);
  • картотека портретів за алфавітом персоналій;
  • картотека видів міст і місцевостей;
  • картотека автографів славетних людей;
  • картотека географічних назв, які зустрічаються в рукописних і архівних матеріалах;
  • україніка в австрійській книзі;
  • картотека газетно-журнальних статей з суспільних наук.
Читачі бібліотеки мають змогу користуватися створеними у ЛHБ ім.В.Стефаника БД, що відбивають фонди бібліотеки: періодичних видань, надрукованих гражданським шрифтом, інкунабулів та кириличних стародруків, фольклорно-музичних записів.

З 1994 р. здійснюється