LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотеки та інформаційні служби: міжнародне культурне співробітництво (з досвіду роботи зарубіжних культурно-інформаційних центрів в Україні)

№4, 1999

Людмила Кононенко,

Бібліотеки та інформаційні служби: міжнародне культурне співробітництво

Франція була першою країною, яка сформулювала принципи зовнішньої культурної політики й протягом понад сторіччя створила в світі мережу численних і надзвичайно різноманітних за своїми формами інституцій.

Французькі культурні, освітні, наукові установи за кордоном є, передусім, місцями міжкультурних зустрічей та обмінів. Ці заклади покликані залучати до спілкування франкомовну громаду та тих, хто цікавиться цією країною й усім, пов’язаним з нею, спеціалістів з різних галузей знань, звичайну “публіку”, пропонуючи їм певну кількість послуг: бібліотеки, широку інформацію, курси французької мови, конференції, виставки, концерти тощо.

При всій різноманітності форм цих культурних утворень серед них виокремимо, з одного боку, власне культурні центри у широкому розумінні цього визначення, незважаючи на їх точну назву, відомчу приналежність. З іншого боку, це Альянс Франсез, асоціації місцевого характеру, які об’є-днують представників тих країн, де вони утворені, свого роду громадські клуби або своєрідні культурні осередки, що пропонують великий набір видів діяльності. Слід відзначити сім центрів науково-технічної інформації CEDUST, заснованих у деяких постіндустріальних країнах. Ці установи мають на меті розкрити наукові й технологічні досягнення Франції, підкреслити їх значення, зробити доступними для зарубіжних наукових та інженерних кіл.

Крім того, поза межами країни функціонує розгалужена мережа французьких шкіл і ліцеїв, п’ять великих наукових закладів та Французька академія у Римі, т. зв. “Villa Medicis”.

Французький культурний центр (ФКЦ) в Україні “Institut Francais d’Ukraine” є досить типовим зразком подібних центрів за кордоном. Створений понад сім років тому спочатку на засадах філії ФКЦ у Москві, нині він надає відвідувачам повний спектр традиційних культурних “послуг”. Тут працюють медіатека, що поєднує в собі звичайну бібліотеку та аудіо-, відеотеку, відеосалон, є невеличкі експозиційні площі. Центр тісно співпрацює з українською організацією Альянс Франсез та місцевими відділеннями в областях. Саме Альянси проводять роботу з т.зв. масовим відвідувачем з організації курсів французької мови.

Активна культурно-мистецька діяльність Центру охоплює всі види і жанри сучасного мистецтва країни: це не лише презентація французького мистецтва в його стінах. Головний принцип усієї творчої концепції ФКЦ - зміцнення спілкування й співробітництва між митцями України і Франції. Як правило, він бере участь у найвагоміших культурно-мистецьких подіях, що відбуваються в Україні, наприклад: кінофестивалях “Молодість”, “Пролог”, фестивалях “Музика молодих”, балету імені Сержа Лифаря тощо.

Останнім часом у Центрі виразно визначилася тенденція поширювати свою діяльність на культурно-мистецькі акції, що відбуваються поза столицею, зокрема ФКЦ постійно бере участь у проведенні вже традиційних джазових фестивалів “Дніпрогастроль” у Дніпропетровську, сучасної музики “Два дні, дві ночі нової музики” в Одесі тощо.

Прикладом ширшого співробітництва може слугувати організований у Чернівцях ФКЦ спільно з Гете-Інститутом та Посольством Австрії в Україні колоквіум, присвячений одному з найвидатніших німецькомовних поетів ХХ ст. Полю Селану (Паулю Целану), котрий народився у Чернівцях і тривалий час жив і працював у Парижі.

ФКЦ в Україні за понад сім років існування певним чином досягнув своєї мети - сьогодні він не потребує реклами, навколо нього згуртувалося досить широке коло прихильників. З ним активно співробітничають творчі спілки, керівники провідних закладів культури, директори концертних і виставкових залів, видатні діячі мистецтва, журналісти, мистецтвознавці, науковці, викладачі французької мови. Бюро лінгвістичного та освітнього співробітництва, яке працює при Центрі, щорічно організовує понад 100 стажувань у Франції, в т.ч. для творчих працівників.

Основний девіз ФКЦ в Україні “вільний діалог і співробітництво” реалізується в його повсякденні, переважно через культурно-мистецькі й освітні програми, хоча за останні два роки помітно визначилася тенденція до активізації бібліотечно-інформаційної діяльності.

Головним офіційним представником Великої Британії з питань культурних зв’язків за кордоном є Британська Рада (The British Council) (далі – Рада), заснована в 1934 р. Королевською хартією як доброчинна організація, що має на меті допомагати розумінню та позитивному сприйняттю досягнень країни в світі. Завдання Ради полягає у встановленні довгострокового й найширшого співробітництва з іншими державами та у зміцненні міжнародного взаєморозуміння.

Її робота зводиться до певних видів діяльності в галузі мистецтва і літератури, освіти та підвищення кваліфікації, до професійних, академічних і наукових обмінів, підтримки країн, що розвиваються. Ця програма забезпечується широкою мережею бібліотек, навчальних центрів та інформаційних служб.

Одним із важливих, хоча й не головних напрямів діяльності Ради є організація і підтримка британських мистецьких заходів за кордоном. Щорічно відбувається понад 1400 акцій, які відбивають культурну гаму сучасної Британії та, створюючи інтелектуальну спільність між митцями й глядачами, поширюють досвід і британських, і зарубіжних акторів, художників, музикантів, кінематографістів та літераторів. Це й гастролі драматичних, танцювальних і музичних колективів та виконавців, виставки живопису, скульптури й фотографії, покази фільмів та кінофестивалі, лекції і семінари для письменників та критиків.

Мистецькі програми також включають елементи співробітництва. Музиканти дають майстер-класи, актори, художники і танцюристи організовують творчі майстерні, письменники проводять семінари та беруть участь у дискусіях. Рада співробітничає з британськими і з місцевими мистецькими агенціями, щоб забезпечити участь тих митців та колективів, які найбільше відповідають особливостям країни.

Міжнародні зв’язки Рада налагоджує різними шляхами. Програми візитів, спільних досліджень, студентські обміни та співробітництво, семінари і конференції для професіоналів - усе це сприяє розкриттю британського досвіду, стимулює взаєморозуміння та довгострокову співпрацю між спе-ціалістами споріднених галузей.

Одна з найважливіших тем, обговорення якої постійно підтримує Рада, - це майбутня структура Європи, специфіка та шляхи розвитку цієї структури, роль європейських національних і регіональних інституцій у розбудові спільного завтра.

У галузях прикладних та фундаментальних наук, медицини й сільського господарства прогрес, значною мірою, залежить від концентрації зусиль учених різних країн і роботи єдиними командами. Підтримка міжнародної кооперації в науці й технології належить до пріоритетних напрямів діяльності, який включає і взаємні візити співробітників та студентів університетів, спільні наукові видання, конференції, обговорення і спе-ціальні курси (численні літні семінари з англійської мови, державного управління, медицини, фінансів, дипломатії, прав людини тощо).

Сьогодні англійська мова є майже універсальною в науковому, інформаційному та бізнесовому спілкуванні. Саме тому навчання їй бажаючих є одним з найважливіших і наймасовіших видів діяльності Ради.

Курси англійської мови відкрито в 47 країнах у 94 навчальних центрах1, які охоплюють понад 120 тис. слухачів одночасно.

Бібліотеки та навчальні центри Британської Ради забезпечують доступ до ключових джерел інформації щодо науки, технології, економіки, політичних та управлінських