LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотеки та інформаційні служби: міжнародне культурне співробітництво (з досвіду роботи зарубіжних культурно-інформаційних центрів в Україні)

Йозеф Шумпетер “Капіталізм, со-ціалізм і демократія”) й ін.

Матеріали однієї з виставок “Шевченко та Австрія” продемонстрували вагомий внесок австрійських науковців у вивчення і популяризацію шевченківської творчості. Адже найповніше видання “Кобзаря”, де вперше було надруковано чи-мало заборонених на той час творів, з’явилося через півтора десятиліття після смерті поета саме в межах тодішньої Австро-Угорщини. На виставці було представлено “Кобзар”, виданий у Празі 1876 р. До революції 1905 р. багато публікацій у Росії були заборонені і доходили до українського читача саме завдяки надрукованим в Австрії виданням. Так, коштом Товариства українських студентів у Відні “Січ” у тій же празькій друкарні було видано кілька книжок кишенькового формату з поемами “Сотник”, “Марина”, “Титарівна”, “Княжна”, “Варнак”, “Петрусь”, “Відьма”, “Неофіти”, “Марія”. На виставці експонувались і ксерокопії з примірників, які зберігаються у відділі рідкісних книг Авст-рійської національної бібліотеки.

Чималий інтерес становлять знайдені у відділі рукописів Віденської міської бібліотеки кілька автографів німецьких перекладів українських народних пісень і поезії Шевченка “Минули літа молодії”, зроблені австрійським популяризатором Шевченка Карлом Емілем Францозом, та лист-подяка досліднику від товариства “Січ”. З цими та багатьма іншими документами, присвяченими творчості поета, українські фахівці й громадськість мали можливість ознайомитися завдяки зусиллям Австрійської бібліотеки в Києві.

Функції культурно-інформаційної діяльності за кордоном держави ІIзраїль покладено на спе-ціальний підрозділ Міністерства зовнішніх справ - управління культурних і наукових справ та на мережу культурних центрів, які є провідниками й реалізаторами виробленої цим підрозділом полі-тики6.

Культурний центр та його бібліотека надають широкий спектр різноманітної інформації про Ізраїль. На відміну від культурно-інформаційних центрів інших країн, серед інформаційних мате-ріалів дуже значні обсяги туристично-рекламних матеріалів та інформація, адресована майбутнім репатріантам7.

Найактивніше Культурний центр Ізраїлю в Україні підтримує наукове й освітнє співробітництво. Сьогодні його партнерами є Київський національний університет імені Тараса Шевченка і Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Університет лінгвістики і права та Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут”, Університет культури і мистецтв та Соломонів університет, інститути філософії та сходознавства НАН України, Інститут іудаїки тощо. Такий розвиток наукової співпраці пояснюється тим, що бібліотека Центру має велику кількість матеріалів, раніше недоступних українським науковцям через політичні та ідеологічні причини. Зокрема, це література з історії релігії, філософії, єврейського мислення й історії єврейського народу, держави Ізраїль, традицій і свят, які мають тисячолітнє коріння, найтісніше пов’язані з розвитком дохристиянської цивілізації і містять в основі глибокий метафізичний і філософський смисл. Більшість цих матеріалів видрукувані в Ізраїлі, США, Росії переважно англійською, ро-сійською мовами та мовою іврит. На жаль, практично відсутня література українською мовою.

Бібліотека Центру надає велику кількість до-відкової і методичної літератури, відеоматеріалів та інформації для викладачів мови. Центр має свою сторінку в Іnternet й через E-mail щотижня отримує дайджест ізраїльської преси, видає газету “Ізраїльський бюлетень”, яка містить оперативну інформацію про новини Ізраїлю, діяльність Культурного центру Ізраїлю в Україні та його філій у Харкові, Дніпропетровську, Одесі8.

Досвід провідних зарубіжних країн засвідчує посилення ролі бібліотек у розвитку демократії та місцевого самоврядування, ринкової економіки, соціальної сфери, міжнародних зв’язків. Еволюція місії бібліотек відбувається за рахунок розвитку їх інформаційних функцій, акумулювання сторонніх і створення власних інформаційних ресурсів, надання доступу до національних та світових інформаційних мереж.

Разом з цим за останні три роки в ряді європейських країн на найвищому рівні на основі проведених досліджень почали вироблятись і поширюватися рекомендації, що в підсумку впливають на формування концепції розвитку інформаційного суспільства, яка ставить у центр уваги людину.

Це опосередковано позначилося і на діяльності культурно-інформаційних центрів (КІЦ) зарубіжних країн в Україні через посилення уваги до програм міжособистого спілкування та міжнародних обмінів, реформування бібліотечної сфери. Так, на початку 1998 р. з метою активнішого використання передових бібліотечних технологій, інформаційних ресурсів розвинутих країн представники КІЦ зарубіжних країн та міжнародних організацій, що працюють в Україні, створили при Національній парламентській бібліотеці спеціальний консультативно-дорадчий орган.

Отже, питання інформаційного обміну, розвитку бібліотечно-інформаційних технологій набувають значення пріоритетних у діяльності більшості культурно-інформаційних установ зарубіжних країн, які працюють в Україні.

1. Аналітичний огляд міжнародних культурних зв’язків України у 1996 р. / Поточний архів Укр. центру культурних досліджень.

2. Здіорук С.I., Парахонський Б.О., Валевський О.П. Стратегічні аспекти національно-культурної політики України, вип. 48, 1995. / Укр. ін-т стратег. досліджень.

3. Культурная политика Европейского Союза в 1995 году // Панорама культурной жизни зарубежных стран: Информ. сб. - М., 1996. - Вып. 8-9. - С.3-13.

4. Мартинов А.Ю. Українсько-німецькі зв’язки у контексті європейської інтеграції: Автореф. дис. ... канд. іст. наук / НАН України, Ін-т історії України НАН України. - К., 1997. - 23 с.

5. Микієвич М.М. Міжнародно-правові аспекти співробітництва Європейського Союзу з третіми країнами: Дис. ... канд. юр. наук. / Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. - Львів, 1996. - 180 с.

6. Caron R. L’Etat et la culture. - Paris: Economica, 1989. - 125 р.

7. Cultural Centres in Central and Eastern Europe: Culterlink. Special issue. - Institut for International Relations. - Zagreb, Croatia, 1994.

8. Europe: Horizon Culture. Cinq ans apres la chute du Mur. Rencontres internationals 5 et 6 Novembre 1994. Syntиse des travaux. - Ministиre de la Culture et de Francophonie, France.

9. International Visitor Program. - United States Information Agency, number 5, Spring 1996.

10. L’action internationale du Ministиre de la culture et de la Francophonie: 80 actions “phares”. - Paris: Groupe trente deux, s.a. - 71 p.

11. Professional Communication: The Social Perspective/ ed. by N.R. Blyer, C.Thralls. - London: Sage Publication, 1993. - 292 p.

12. Public libraries and the information society: Study/ Ed. by J.Thorhauge. - Luxemburg: Office for Official Publications on the European Communities (1997). - 8 p.

13. Resolution on the Information society, culture and education (Morgan Report) - with amendments / The European Parliament. Committee on Culture, Youth, Education and the Media.

14. Tne British Council. Worlwide. - Tne British Council, 1995, Press and Public Relations Department.

15. USIA. Telling America’s story to the world. The office of Public Liason USIA.

16. U.S. Government International Exchanges Programs: An Overwiew/ Gerald A.Buhi. - USIA World, Wolum 15, number 1, 1996.