LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечна освіта: відповідь на виклик інформаційного суспільства

відповідних коректив до фахових вимог, що сприятимуть забезпеченню професійного зростання бібліотекарів; розробці нових програм післядипломної освіти, орієнтованих на формування вмінь та навичок роботи з новими технологіями. У виступі були використані матеріали соціологічного дослідження, що проводилося Центром безперервної інформаційно-бібліотечної освіти під час семінарів-тренінгів у бібліотеках–переможцях проекту.

Предметом обговорення на секції такого важливого аспекта питання фахової підготовки бібліотечних фахівців, як спеціалізація, стали виступи канд. пед. наук, професора, зав. відділу НБУВ В. Д.Шульгіної (у доповіді йшлося про моделювання майбутньої професійної діяльності бібліотекаря-музикознавця); канд. мист., н. с. НБУВ Л. В.Івченко (тема доповіді "Джерелознавство як складова частина підготовки музикознавця-бібліографа").

У доповіді м. н. с. НБУВ О. А.Вакульчук "Особливості підготовки бібліотекаря до бібліографічного опрацювання українського нотографічного репертуару" була висвітлена робота НБУВ зі складання українського нотографічного репертуару і реконструкції нотографічної україніки. Було закцентовано увагу на потребі у бібліотекарях–фахівцях з навичками дослідницької джерелознавчої роботи.

Продовженням дискусії з необхідності диференційованої підготовки спеціалістів бібліотечної галузі став виступ канд. біол. наук, с. н. с., зав. відділу НБУВ Г. М.Новікової на тему "Збереження бібліотечних фондів: завдання кадрового забезпечення". В ньому зазначалося, що аналіз сучасного стану та перспективна оцінка розвитку проблеми збереження бібліотечних фондів в Україні дають підстави для прогнозування її подальшого загострення. Великою мірою це зумовлено недостатньою забезпеченістю бібліотек відповідними штатними можливостями та висококваліфікованими спеціалістами з питань збереження та консервації. За результатами статистичної обробки даних з анкетування бібліотек НАН України, на сьогодні 35% бібліотек потребують підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів, 18% з них – реставраторів і 16% бібліотек потребують фахівців з оправлення документів. З огляду на сучасний стан консервації як науково-практичної проблеми бібліотекознавства вона має управлінсько-організаційний характер і об'єднує усі види діяльності бібліотеки, спрямовані на забезпечення тривалої збереженості документів у процесі формування, зберігання та використання фондів. Останнім часом в Україні гостро стоїть питання про необхідність створення системи спеціальної освіти з підготовки та перепідготовки кваліфікованих кадрів, бібліотекарів-зберігачів, консерваторів у середніх та вищих навчальних закладах. Запропоновано проект навчальної програми з наукових основ консервації.

Доповідь містила ряд конструктивних пропозицій, що були підтримані колегами з Гете-Інституту та Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Зокрема, було запропоновано співпрацю в розробці наукових засад фізичного збереження фондів, підготовці відповідних навчальних програм і посібників, напрацюванні відповідної термінології тощо з метою забезпечення навчального процесу з підготовки фахівців для виконання великими бібліотеками меморіальної функції. Наголошувалося, що реальною базою підготовки фахівців-фондозберігачів може стати відділ наукових технологій і збереження фондів НБУВ.

Дисципліни інформаційно-комунікативного циклу в системі сучасної бібліотечної освіти були представлені в доповіді канд. пед. наук, доцента Харківської державної академії культури Є. А.Медведєвої.Розглядалися рівні підготовки бібліотечних фахівців, зокрема новий рівень бібліотечної освіти – магістратура, проблеми виховання комунікативної культури у майбутніх бібліотечних працівників та науково-педагогічних кадрів.

У виступі заступника директора Наукової бібліотеки НПУ ім. М. Драгоманова Л. В.Савенкової порушувалося питання розвитку інформаційного забезпечення системи освіти. Наголошувалося на тенденціях розвитку інформаційної культури студентів, котрі як майбутні спеціалісти мають бути готовими до самостійної інформаційної діяльності. Акцентувалася увага на необхідності підвищення ролі бібліотеки навчального закладу у формуванні інформаційної культури студентської молоді та професорсько-викладацького складу.

Подальшого розвитку ця проблема набула у виступі пров. бібліотекаря НБУВ Н. Ф.Самохіної, присвяченому ролі інформаційної культури бібліотечних фахівців-фондоутримувачів у науковому забезпеченні формування, збереження та загальнодоступності національного бібліотечного фонду. Наголошувалося, що інформатизація та інтегративні процеси діяльності зі створення, збирання, зберігання та розповсюдження документів, інформації та знань у суспільстві змінюють традиційні риси діяльності та вимоги до фахівців бібліотечно-інформаційних інституцій. Запропоновано шляхи підвищення інформаційної культури бібліотечних спеціалістів, здатних ефективно діяти в умовах впровадження сучасних технологій у практичну діяльність книгозбірень.

М. А. Воробей, н. с. НБУВ, висвітлив досвід роботи з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників Австрії.Аналізуючи багатоступеневу систему безперервної освіти в цій країні, доповідач проілюстрував спектр проблематики навчання, наголошуючи на приділенні значної уваги питанням опрацювання документів, передачі інформації, правовим та економічним аспектам виробничої діяльності. Професія бібліотекаря в Австрії, як було наголошено, має статус державного службовця.

Питання читання за фахом висвітлили канд. іст. наук, доцент, докторант КНУКіМ Т. В. Новальська та н. с. НБУВ С. М. Масловська.

Т. В. Новальська у доповіді "Розвиток читацької активності бібліотекарів як фактор підвищення їх професійного іміджу" зазначила, що професійний імідж бібліотекарів значною мірою залежить від рівня їх інформаційної культури, обізнаності в літературних процесах та читацької активності. Зупинилася на висновках найґрунтовніших розвідок щодо читання бібліотечних працівників у різні періоди. Читацьку активність сучасних бібліотекарів доповідачка проілюструвала результатами опитування студентів бібліотечних спеціальностей IV і V курсів заочної форми навчання КНУКіМ. Т. В. Новальська запропонувала шляхи подолання кризового стану читання серед різних професійних груп, у тому числі й бібліотекарів. Особливий акцент було зроблено на необхідності розробки концепції Національної програми "Читання" з урахуванням досвіду таких країн, як США, Німеччина, Канада, Нідерланди та ін.

Доповідь С. М.Масловської "Професійне читання бібліотечних працівників" містила цікаву інформацію про розвиток читальної зали відділу бібліотекознавства НБУВ як організаційно-методичного центру професійного читання та самоосвіти бібліотечних фахівців. Унікальність фонду зали, ядро якого становлять фахові видання ХІХ ст., власні локальні бібліографічні бази даних, створюють реальні передумови для поглибленого наукового пошуку та фахової самоосвіти. Зазначалося, що в залі