LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечна освіта: відповідь на виклик інформаційного суспільства

здійснюється вивчення інформаційних потреб користувачів з метою подальшого удосконалення шляхів оптимізації їх інформаційно-бібліографічного обслуговування.

Проблеми формування готовності до професійного спілкування у майбутніх фахівців бібліотечно-інформаційної сфери розглядалися у доповіді І. В.Тимошенко, канд. іст. наук, доцента КНУКіМ. Характерним результатом поглибленої уваги в кінці 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст. до підготовки бібліотечних фахівців як спеціалістів у галузі бібліотечно-інформаційного обслуговування стала скерованість на роботу у відділах обслуговування користувачів 60–70% випускників профільних вищих навчальних закладів. Готовність до спілкування розглядалась у цей період як здатність бібліотекаря до встановлення рівноправних партнерських стосунків з читачами, створення атмосфери психологічного комфорту, довіри, відкритості, до усвідомленого міжособистісного спілкування на засадах взаємоповаги й взаєморозуміння.

У виступі зазначалося, що сучасна концепція підготовки бібліотечно-інформаційного фахівця має менеджерську спрямованість. Поняття професійного спілкування включає у коло фахової взаємодії користувачів, колег та зовнішніх партнерів, котре в навчальному процесі розглядається в курсах "Інформаційний сервіс", "Бібліотечна психологія" та "Ділові комунікації". Останній викладається тільки другий рік і надає студентам теоретичні знання й практичні навички щодо складових компонентів комунікативного процесу, вербальних засобів (мовлення: письмове, усне, підтекст; слухання), невербальних засобів (міміка, кінесіка) та можливостей їх застосування в бібліотечній діяльності.

Процес формування готовності до професійного спілкування залежить від особистісних якостей і настанов, теоретичного й практичного фахового рівня спеціалістів. Логічним продовженням такої підготовки у вищих навчальних закладах, на думку доповідачки, мало б стати закріплення техніки особистісного й ділового спілкування у відповідних соціально-психологічних бібліотечних центрах.

У доповіді "Бази Досвіду і Знань" канд. наук державного управління, президента міжнародної корпорації "Індустрія Інтелекту" В. М.Любарова розглядалися концептуальні основи, прикладні завдання та їх практична реалізація в електронних системах. Інформуючи про підготовлені БД, доповідач зазначив, що обов'язковою умовою отримання об'єктивного знання має стати не тільки уявлення про досліджуване питання, а й знання його координат, характеристик, властивостей тощо та сприйняття його експертами-аналітиками під різними кутами зору. Зазначалося, що представлена БД – це спроба створення реальної "Бази досвіду і знань, теорії і практики".

О. Ю. Єрмошин, керівник департаменту електронної доставки документів міжнародної корпорації "Індустрія Інтелекту", презентував енциклопедію бібліотечно-бібліографічної Бази Знань і Досвіду "Атлас аналітика". В контексті цього були запропоновані послуги з відбору, переведення в електронну форму статей періодичних видань з будь-якої галузі життя, діяльності та взаємовідносин суспільства (наприклад, з кадрових питань чи маркетингової діяльності, в управлінні бізнесом чи психології тощо), систематизації та доставки матеріалів ЗМІ України й Росії. Використання знань і досвіду, що накопичені, формалізовані й систематизовані у цій Базі, сприяють прийняттю 80% управлінських, наукових й технологічних рішень, а також забезпечують доступ до "океану" Інтернету.

У процесі обговорення доповідей учасники засідання констатували, що заклади освіти разом з науковими бібліотеками працюють над розвитком методології, теорії та практики підготовки висококваліфікованих кадрів для бібліотек та інформаційних служб країни, успішно вивчають наукову проблематику дисертаційних досліджень зі спеціальності "Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство", розвивають міжнародну співпрацю в застосуванні Інтернет-технологій у системі бібліотечної освіти та підвищення фахового рівня працівників бібліотек.

Оцінюючи професійну освіту як один із визначальних чинників забезпечення сталого розвитку суспільства і зважаючи на сучасні процеси трансформації бібліотек у науково-інформаційні заклади, зростання потреби у фахівцях бібліотечно-інформаційної сфери, які відповідатимуть потребам нового тисячоліття, учасники засідання секції запропонували:

 привести зміст освіти у відповідність до вимог часу на основі оновлення системи підготовки та перепідготовки викладацького складу, адаптування програм та методик навчання, забезпечення функціонування системи безперервної освіти, підвищення ролі бібліотек освітніх закладів у прищепленні молоді бібліотечно-бібліографічних знань, формуванні інформаційної культури студентської молоді та професорсько-викладацького складу;

 розвивати науково-дослідні роботи з формування нових принципів професіоналізму, професійних вимог до бібліотекаря на основі органічного поєднання моделей фахової освіти та практики, порівняльного вивчення зарубіжних аналогів навчальних програм і методик викладання дисциплін, обміну професійними знаннями та науковою інформацією, покращання професійного читання бібліотекарів;

 формувати бази даних та проводити моніторинг кадрового забезпечення бібліотек з метою визначення їх потреб у фахівцях бібліотечної галузі та дослідження результативності професійної освіти та навчання;

 порушити клопотання про необхідність державного забезпечення збереження ключових факторів бібліотечної освіти та практики: фінансове та кадрове забезпечення, соціальний захист викладацького складу та фахівців бібліотек; ініціювати питання підготовки кадрів, зокрема тих, що забезпечують виконання бібліотекою меморіальної функції (необхідність держзамовлення на підготовку бібліотекарів, які б забезпечували фізичне збереження бібліотечних фондів);

 створити центр професійної підготовки та перепідготовки, стажування бібліотечних кадрів на базі НБУВ як провідної науково-професійної інституції держави.

У більшості виступів наголошувалось на тому, що для покращання кадрової ситуації у бібліотеках і з огляду на багатофункціональність низки бібліотечних професій доцільно надати статус науково-інформаційних працівників, зокрема бібліографам, систематизаторам літератури; запровадити оплату праці з урахуванням рівня освіти та досвіду практичної роботи.

Під час роботи секції експонувалася тематична виставка фахових видань "Професійна освіта", на якій було представлено підручники та науково-методичні розробки для підготовки майбутніх фахівців бібліотечно-інформаційної сфери та удосконалення рівня бібліотечно-бібліографічних знань працівників книгозбірень, що вийшли друком за час становлення незалежності України.


Тетяна ПАВЛУША,

канд. пед. наук, зав. відділу НБУВ,

Наталія СМАГЛОВА,

н. с. НБУВ