LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечна періодика та її вплив на формування бібліотечної професії

информация. Серия 1", "Библиотека", 21% – журналу "Информационные ресурсы России". Дослідження також виявило, що зарубіжні періодичні видання бібліотечні фахівці читають мало. Читачі лише інколи звертаються до таких періодичних видань, як "Library journal", "Library history", "Information Bulletin" (the Library of Congress), "Bibliothek Forschung und Praxis". Підсумовуючи свій виступ, доповідачка наголосила, що унікальний фонд бібліотекознавчої літератури, вагому частину якого становлять фахові періодичні видання (23 назви україно- та російськомовних, понад 50 назв періодичних та продовжуваних видань іншими мовами), на сьогодні є базою для плідної творчої роботи бібліотечного фахівця.

Продовжуючи тему інформаційного забезпечення бібліотекарів як професійної групи, С. О. Денисова, головний бібліотекар НБУВ, розповіла про локальні бібліографічні бази даних, які функціонують у читальному залі бібліотекознавчої літератури: "Книги" (інформація про надходження фахових видань за профілем діяльності читального залу), "Статті" (бібліографічні записи зі збірників наукових праць, матеріалів конференцій, періодичних видань), "Автореферати" (автореферати докторських та кандидатських дисертацій з питань бібліотечної справи, бібліографії, книгознавства), "Праці співробітників НБУВ", "Архів видань НБУВ", "Персоналії" (інформація про відомих бібліотекознавців, бібліографів, книгознавців). Вона зазначила, що 2002 р. розширилося коло джерел інформації для БД "Статті" завдячуючи реалізації проекту "Імідж бібліотечної справи та бібліотек України в пресі". Нині бібліографічні записи статей зі шпальт центральної та регіональної преси України, що висвітлюють різні аспекти розвитку бібліотечної справи, вносяться до відповідної БД. Це є важливим якісним доповненням вже існуючих документно-інформаційних ресурсів читального залу.

Спектрджерел професійної інформації друковані видання і фахова періодика, БД бібліографічної та повнотекстової інформації – розширюється і за рахунок інформації онлайнового доступу. Головний бібліотекар НБУВ І. О. Денисенко охарактеризувала як традиційні, так і електронні ресурси ЮНЕСКО стосовно діяльності бібліотек і бібліотекарів світу. Інформацію про діяльність бібліотек висвітлює "Бюллетень ЮНИСИСТ", у ньому були опубліковані такі правові документи, як "Маніфест про публічні бібліотеки" (1994), "Маніфест про шкільні бібліотеки" (1998), незабаром буде опубліковано "Маніфест ІФЛА про Інтернет", який регламентує діяльність бібліотек і бібліотекарів в умовах інформаційного суспільства. Бібліотекам як осередкам збереження культурної та наукової спадщини приділяє також увагу "Кур'єр ЮНЕСКО". Останній номер цього оновленого видання присвячено відновленій Олександрійській бібліотеці. Правовим питанням доступу до інформації та захисту інтелектуальної власності присвячена низка випусків журналу "Бюллетень авторского права". Майже всі друковані періодичні видання ЮНЕСКО мають електронні версії, що розміщені на веб-сторінці (http://www.unesco.org).

У рамках програми ЮНЕСКО "Інформація для всіх" створено бібліотечний портал (http://www.unesco.org/webworld/portal.bib), який сприятиме зміцненню міжнародного співробітництва між бібліотеками, обміну досвідом, обговоренню актуальних проблем, приміром, як, інфоетика, доступ до інформації та авторське право тощо. Детальнішу інформацію про розвиток цієї програмиі участь у ній бібліотек і бібліотекарів можна отримати з таких Інтернет-ресурсів:

http://www.libfl.ru/unesco,

http://www.unesco.org/webworld/ifap,

http://www.ifap.ru,

http://www.ruslibnet.ru:8101/proj/unesco.html,

http://www.mcult.isf.ru,

http://www.itu.int/wsis/index.html.

Головний редактор видавничого дому "Шкільний світ" Л. А.Курінчук ознайомила учасників круглого столу з досвідом висвітлення проблем шкільної бібліотеки на сторінках педагогічних видань, зокрема газети "Шкільний світ", де діє окрема рубрика "Шкільна бібліотека". Тематика матеріалів рубрики дуже різноманітна, вони висвітлюють історію шкільних бібліотек, проблеми роботи шкільного бібліотекаря, пропонують рекомендаційні списки літератури, нові надходження до Державної науково-педагогічної бібліотеки, методичні матеріали тощо. Плідною є співпраця редакції газети "Шкільний світ" з ДНПБ України, Державною бібліотекою України для дітей, іншими бібліотечно-інформаційними закладами країни. Л. А. Курінчук наголосила на проблемі визначення статусу шкільного бібліотекаря як науково-педагогічного працівника та підвищення іміджу бібліотеки сучасного загальноосвітнього закладу.

Під час круглого столу діяла виставка фахових періодичних видань з фонду читального залу бібліотекознавчої літератури. Учасники заходу мали змогу ознайомитися з БД "Статті" (бібліографічні записи статей з фахових періодичних видань за 1999–2002 рр.) з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства та суміжних галузей знань.

Визнаючи впливову роль фахової періодики на формування бібліотечної професії, учасники круглого столу підкреслюють актуальність тематики засідання і, в цілому підтримуючи рекомендації конференції, пропонують:

 привернути увагу владних структур до необхідності державної матеріально-технічної підтримки бібліотечних періодичних видань;

 створити секцію бібліотечної преси в АБУ, яка координуватиме висвітлення результатів реалізації проектів фахових асоціацій, їх інформаційного забезпечення тощо;

 започаткувати щорічні семінари-практикуми з методики підготовки наукових матеріалів (доповіді, статті, монографії), що розраховані саме на молодих науковців, із залученням відповідальних редакторів, членів редколегій фахової преси для визначення вимог до підготовки наукових доповідей, статей як результатів НДР (вимог як з точки зору науковості, так і мовних, стилістичних, а також технічних вимог до оформлення тощо);

 порушити питання про надання співробітникам редакцій науково-практичних та науково-теоретичних фахових часописів статусу наукових працівників;

 національним бібліотекам, бібліотечним асоціаціям України активізувати співпрацю з засобами масової інформації щодо формування позитивного іміджу бібліотеки, бібліотечної професії зокрема;

 привернути увагу до необхідності негайної трансформації фахової освіти для забезпечення галузевих бібліотек країни спеціалістами відповідного фаху;

  • редакціям фахових журналів: скоординувати роботу щодо висвітлення досвіду зарубіжних бібліотек за матеріалами іноземних періодичних видань з метою забезпечення повноти та систематичності інформування бібліотечної громадськості.


Олена ВОСКОБОЙНІКОВА-ГУЗЄВА,

канд. іст. наук, с. н. с. НБУВ