LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечна селекція документів в умовах інформатизації




ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ







Булах Тетяна Дмитрівна





УДК 025.21








БІБЛІОТЕЧНА СЕЛЕКЦІЯ ДОКУМЕНТІВ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ



07.00.08. – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство







АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук










Харків–2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури,

Міністерство культури і туризму України.




Науковий керівник доктор історичних наук, професор

Ільганаєва Валентина Олександрівна

Харківська державна академія культури, декан факультету бібліотекознавства та інформатики, завідувач кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор,

Слободяник Михайло Семенович,

Державна академія керівних кадрів культури

і мистецтв України, завідувач кафедри

документальних комунікацій


кандидат педагогічних наук

Пасмор Надія Петрівна,

Національна юридична академія

ім. Ярослава Мудрого, директор бібліотеки



Провідна установа: Київський національний університет культури

і мистецтв, кафедра бібліотекознавства та інформаційних ресурсів, Міністерство культури і туризму України, м. Київ






Захист відбудеться "19" квітня 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.807.02 у Харківській державній академії культури за адресою: 61003, м. Харків, Бурсацький спуск, 4.





З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61003, м. Харків, Бурсацький спуск, 4.



Автореферат розісланий "17"березня 2006 р.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради 1 Г.Г. Асєєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інформатизація як визначальний чинник розвитку сучасного суспільства сприяє переходу до безпаперового типу соціальних комунікацій. Результатом її впливу є, зокрема, трансформація функцій бібліотечних установ, які мають усувати будь-які перешкоди в одержанні інформації. Зміна пріоритетів діяльності бібліотечних закладів, перш за все, порушує проблеми збору, збереження та використання документованої інформації — головної форми передачі соціального досвіду людства. Документні ресурси в бібліотеках завжди впорядковувалися завдяки цілеспрямованому та вивіреному відбору документів, котрий із розвитком інформаційних технологій набуває принципово нових ознак. Віднині він тяжіє не тільки і не стільки до відбору документів у традиційному для бібліотечної сфери розумінні значення цього терміну (як відбір для придбання та вилучення документів), скільки до пошуку документа, його частини чи відомостей про нього, забезпечення максимального доступу до ресурсів власної бібліотеки та світових інформаційних ресурсів, тобто до тих процесів, що ґрунтуються на відборі документів та об'єднуються терміном бібліотечна селекція документів, проте не розглядаються в межах теорії бібліотечного фондознавства.

Отже, бібліотечний відбір на практиці розширює свої рамки, перетворюючись на сукупність різних процесів, що тривають на всіх етапах бібліотечної роботи. Тобто діяльність по організації роботи з фондами на основі відбору набуває ознак технології, яка в умовах переходу до інформаційного рівня соціальних комунікацій трансформується в інтегративний процес селекції документів та інформації в єдиному інформаційному просторі. Відповідно зростає соціальна роль бібліотечної селекції, котра віднині полягає в тому, що комплексна реалізація різних її видів, зокрема в інтерактивному режимі, забезпечує не лише якісне комплектування бібліотек, а й вільний та оперативний доступ користувачів до інформації незалежно від її місцезнаходження. Усуваючи необхідність самостійного всебічного критеріального аналізу необхідних даних у процесі пошуку, селекція кардинально змінює місце бібліотек у суспільстві, перетворюючи їх із установ на комунікативне середовище, що повністю відповідає вимогам інформаційного суспільства. На теоретичному ж рівні традиційно бібліотечний відбір трактується як процес придбання та вилучення документів із фонду. Таким чином, посилення селективного аспекту бібліотечної діяльності завдяки розвиткові інформаційних технологій, з одного боку, невідповідність теоретичних положень потребам практики і рівню трансформації сутнісних функцій бібліотек як соціально-комунікативних організацій, з іншого, зумовлюють необхідність подальшого дослідження об'єкта для визначення специфіки його функціонування в умовах інформатизації та адаптування до вимог дійсності.

Узагальнюючи праці сучасних дослідників-фондознавців, доцільно зауважити, що більшість із них опосередковано торкаються проблем бібліотечної селекції (фрагментарно досліджуються загальні принципи та закономірності формування бібліотечного фонду, здійснюється аналіз зарубіжного досвіду щодо поліпшення процесу комплектування, визначаються основні напрями формування бібліотечного фонду) або висвітлюють окремі аспекти порушеної проблематики — здебільшого різні проблеми первинного та вторинного відбору документів (наприклад, розглядаються технологія та критерії відбору електронних документів).

Аналіз досліджень дозволяє стверджувати, що незважаючи на те, що існує певний досвід наукового осмислення окремих аспектів проблеми, відсутні праці, в яких бібліотечна селекція документів в умовах інформатизації розглядається системно. З даної теми не було здійснено жодного дослідження на дисертаційному рівні.

Актуальність, теоретична і практична значущість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Бібліотечна селекція документів в умовах інформатизації".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Харківської державної академії культури в межах комплексного наукового дослідження "Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти", що реалізується на факультеті бібліотекознавства та інформатики.

Дисертація, що є предметом захисту, розроблена з урахуванням завдань оптимізації бібліотечної діяльності в умовах інформатизації.

Метою дослідження є розробка