LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечна селекція документів в умовах інформатизації

теоретико-організаційних засад бібліотечної селекції документів в умовах трансформаційних змін у діяльності бібліотек.

Щоб досягти мети, необхідно вирішити такі завдання:

  • здійснити періодизацію наукових уявлень вітчизняних дослідників стосовно проблем бібліотечного відбору документів та виникнення селективних підходів до формування бібліотечного фонду;

  • визначити головні напрями сучасних досліджень щодо проблем бібліотечної селекції документів в умовах існуючого електронного середовища функціонування бібліотек;

  • виявити основні види бібліотечної селекції документів, співвідношення та взаємодію між ними в умовах інформатизації;

  • визначити відмітні ознаки первинного відбору документів у фондах сучасних бібліотек;

  • обгрунтувати системність технології бібліотечної селекції документів в умовах інформатизації;

  • охарактеризувати завдання підготовки бібліотечних кадрів у сучасних умовах.

Об'єкт дослідження — бібліотечна селекція документів.

Предмет дослідження — становлення комплексної технології бібліотечної селекції документів в умовах сучасного інформаційного середовища.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є теоретичні засади бібліотекознавства, фондознавства. В основу дослідження покладено міждисциплінарний принцип використання наукових підходів. Зокрема, діалектичний підхід дозволив виявити й обґрунтувати процеси диференціації та інтеграції об'єкта, забезпечив об'єктивність у оцінюванні дійсності й усунення протиріччя між реальним та бажаним станом об'єкта на користь останнього. Соціокультурний підхід допоміг відтворити зовнішні та внутрішні зв'язки об'єкта, які розглядаються через призму впливу соціально-економічних, соціально-історичних, соціально-психологічних факторів розвитку. Використання гуманітарного підходу дозволило узагальнити уявлення фахівців (про бібліотеку загалом та бібліотечні фонди зокрема) й адаптувати їх до потреб дисертаційного дослідження. Застосування історичного підходу уможливило простежити основні етапи розвитку теорії бібліотечного відбору, виявити місце бібліотечної селекції документів у технологічному циклі формування бібліотечного фонду, розглянути фактори, що впливають нині як на бібліотечну селекцію, так і на бібліотечну сферу загалом. Системний підхід використовувався для виявлення змістовних зв'язків у межах самого об'єкта. Функціональний підхід дозволив згрупувати основні види бібліотечної селекції документів відповідно до функцій, котрі вони виконують у технологічному циклі формування бібліотечного фонду чи поза ним. Розгляд бібліотечної селекції з позицій процесного підходу допоміг визначити місце кожної з її складових у системі, їх змістовну наповненість і значимість, окреслити загальну технологію бібліотечної селекції в сучасних умовах. Крім того, використовувалися методи порівняльного, факторного, термінологічного аналізу, індукції, дедукції, критичного аналізу публікацій, моделювання, вербальної аргументації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

  • уперше узагальнено еволюцію теорії бібліотечного відбору документів з моменту виникнення й понині, визначено етапи становлення теорії бібліотечної селекції документів;

  • доповнено уявлення про види та підвиди бібліотечної селекції доку ментів в умовах нової соціально-комунікаційної реальності, серед яких виокремлено: попередній відбір; первинний, що передбачає відбір для придбання документів і відбір для придбання права доступу до документів; обліковий; ідентифікаційний (поділяється на координатний та класифікаційний); пошуковий (поділяється на пошуковий первинний (документів), пошуковий вторинний (бібліографічних даних документів), пошуковий інформаційний (пошук інформації, що містять документи) відбір;

  • уперше визначено функціональну специфіку бібліотечної селекції (цільового відбору окремих видів документів і доступу до них) в умовах формування єдиного інформаційного простору;

  • виявлено ступінь автоматизації різних видів бібліотечної селекції на сучасному етапі впровадження інформаційних технологій у роботу бібліотек, відзначено роль бібліотечної селекції документів у поліпшенні використання Інтернету як інформаційного середовища;

  • запропоновано системну технологію бібліотечної селекції документів в умовах мережевої організації доступу до документних ресурсів і відповідної підготовки кадрів в умовах інформатизації.

Практичне значення одержаних результатів. Головні положення дисертаційного дослідження, висновки і рекомендації спрямовані на практичне вдосконалення бібліотечної селекції документів завдяки використанню інформаційних технологій, зокрема Інтернету, з метою відбору. Розроблені підпрограма "Комплектування ЦМБ в умовах гібридного інформаційного середовища", що використовувалася при виконанні проекту програми "Реорганізація бібліотечної системи Дзержинського району м. Харкова" в ЦМБ ім. В.Г. Бєлінського (м. Харків), та програма нового навчального модуля "Бібліотечна селекція документів". Програми можуть використовуватися в діяльності бібліотек різних типів і видів, у навчальному процесі та системі підготовки кадрів, при викладанні курсів "Бібліотечні фонди", "Документні ресурси", "Документне фондознавство" та ін. дисциплін фондознавчого циклу, про що свідчать акти про впровадження наукових висновків та результатів з теми дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дисертації відбувалася на: міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях: "Духовна культура в інформаційному суспільстві" (Харків, 2002), "Парадигмы XXI века: информационное общество, информационное мировоззрение, информационная культура" (Краснодар, 2002), "Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві" (Харків, 2003), "Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи" (Харків, 2004), "Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті Болонського процесу" (Харків, 2005); щорічній конференції молодих науковців "Культура та інформаційне суспільство XXI ст." (Харків, 2002,2003, 2005).

Публікації. Основні наукові результати і висновки дисертаційного дослідження відображені в 17 одноосібних публікаціях, серед них 9 статей — у наукових фахових виданнях України та 8 — тези доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота містить вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел з 298 найменувань (на 25 стор.), 6 додатків (11 cтop.). Загальний обсяг дисертації 208 cтop. Основний зміст викладено на 172 cтop.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ


У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, доведено її актуальність, показано зв'язок роботи з науковими планами і темами, визначено мету, об'єкт, предмет, завдання, методологію