LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечна селекція документів в умовах інформатизації

дослідження. Розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі "Передумови формування теорії бібліотечної селекції документів у складі бібліотечного фондознавства", який складається з трьох підрозділів, простежено еволюцію уявлень фахівців стосовно проблематики дисертаційної роботи; на основі аналізу наукової літератури характеризується сучасний стан проблеми; виокремлюються й обґрунтовуються методологічні засади дисертаційного дослідження.

Доведено, що в розвитку теорії бібліотечної селекції документів можна виокремити декілька етапів: виникнення, становлення, диференціація, оновлення. Кожний з них характеризується еволюцією уявлень фахівців щодо місця бібліотечного відбору в технологічному циклі формування бібліотечного фонду. Для першого етапу характерні усвідомлення необхідності відбору на рівні практики та здійснення перших спроб наукового осмислення проблеми, відбір стосувався сфери придбання документів у фонд (М.В. Ломоносов, П.З. Кондоїді Ф.Ф. Рейс, В.В. Стасов). На другому етапі вплив відбору поширився на сферу комплектування (М.О. Рубакін, Л.Б. Хавкіна, К.Н. Дерунов), на третьому – комплектування та вилучення (Ю.В. Григор'єв, Ю.М. Столяров, Н.П. Хоманова, М.П. Васильченко). Для четвертого етапу характерним є усвідомлення впливу бібліотечного відбору на сфери обробки, використання та зберігання документованої інформації (Ю.М.Столяров, М.П.Васильченко). У цей період до наукового обігу введено інтеґративне поняття "бібліотечна селекція документів" (В.І. Терьошин), котре не набуло визнання. Сучасний період розвитку суспільних відносин знаменує п'ятий етап розвитку теорії бібліотечної селекції документів, котрий відзначається ускладненням її основних видів, поширенням на всі напрями роботи з фондами.

Визначено, що найголовнішими напрямами сучасних досліджень вітчизняних та іноземних фахівців стосовно проблем бібліотечної селекції є:

  • відбір певних носіїв інформації для поповнення бібліотечних фондів (А. Арвідсон, Т.Г. Афанасьєва, О.В. Булдакова, А. Віслий, Т.В. Майстрович, Н.О. Мамаєва, Г.Г. Нежурбіда, І.А. Павлуша, Н.В. Суріна, К. Фесенко, В.В. Шилов);

  • використання всесвітньої мережі в цілях комплектування (А. Абгарян, О.С. Буличова, Г.А. Євстигнєєва, Л.Й. Костенко, Б.Л. Крайнова, Е.А. Лівадонова, О. Парнікель);

  • проблеми вторинного відбору ( І.Ю. Багрова, Н.П. Хоманова, В.В. Шилов);

  • відбір в умовах розподіленого фонду ( Р.І. Богачова, В.І. Воронков, В.В. Федоров, Н.І. Хахалєва, С.Л. Шпанцева);

  • взаємодія по здійсненню первинного відбору в межах консорціумів (Ф.С. Воройський, А.В. Глушановський, А. Захаров, Н.Е. Кальонов, В.В. Федоров, Я.Л. Шрайберг);

  • відбір матеріалів для поцифровування (Е.Ю. Єлісіна, Торхуаг, Н.І. Хахалєва, Хі Гвоін Ю).

На основі всебічного аналізу наукових публікацій визначено, що, з одного боку, фахівці вивчають здебільшого проблеми первинного (вторинного) відбору, з іншого – практика свідчить про існування багатьох видів бібліотечного відбору (для поцифровування, пошукового та ін.), сутність якого вже сягає за межі понять, наведених у термінологічних словниках з бібліотечної справи, де бібліотечний відбір трактується як "операція прийняття рішень у процесі придбання та вилучення документів". Тобто бібліотечний відбір переходить на новий етап свого розвитку, із природного перетворюється на штучне середовище функціонування бібліотечних установ: він відбувається на всіх етапах роботи з фондами, стає наскрізним процесом у бібліотечній практиці, ігнорування будь-яких проявів якого унеможливлює ефективне виконання основних бібліотечних функцій. Віднині його вже не можна сприймати як одномоментне явище, що триває лише під час комплектування та очищення фонду. Штучність відбору посилюється також вимогами до оперативності його здійснення – якнайшвидше, а бажано – миттєво. І це не проста забаганка користувачів, а реальна вимога часу, зумовлена стрімким оновленням знань: відбір необхідно здійснювати постійно і ґрунтовно. І саме "штучність" дозволяє говорити про перехід бібліотечного відбору на принципово новий рівень розвитку, на якому існує декілька різних його видів. Усе це зумовлює необхідність адаптування теорії бібліотечного відбору документів до вимог сучасності через конкретизацію та уточнення змістовного наповнення його основних видів у межах бібліотечної селекції документів, виявлення специфіки здійснення останньої за допомогою інформаційних технологій.

Доведено доцільність дослідження первинного відбору різних носіїв інформації, визначення співвідношення між ними та окреслення перспектив оптимізації бібліотечної селекції документів завдяки використанню інформаційних технологій. Усебічний аналіз літератури дозволив сформулювати основні завдання подальшого дослідження: визначити сутність та співвідношення різних видів бібліотечної селекції документів, конкретизувати їх відповідно до вимог сучасності; виявити специфіку первинного відбору певних носіїв інформації в сучасних умовах та охарактеризувати співвідношення різних видів документів; обґрунтувати перспективи оптимізації бібліотечної селекції документів через використання інформаційних технологій.

Визначено теоретико-методологічне підгрунтя дослідження" обґрунтовано необхідність застосування наукових підходів та методів у процесі наукового пізнання досліджуваного явища. Вихідним положенням при виборі методологічного апарату стало те, що методологія як така має забезпечити три рівні вивчення об'єкта: філософський, загальнонауковий, конкретнонауковий. Філософським підґрунтям дисертації є діалектичний підхід, котрий дозволив виявити й обґрунтувати процеси диференціації та інтеграції об'єкта, забезпечив об'єктивність у оцінюванні дійсності й усунення протиріччя між реальним та бажаним станом об'єкта на користь останнього. Загальнонауковий рівень вивчення об'єкта (котрий і визначив використання конкретнонаукової методології) репрезентовано використанням сучасних підходів до пізнання дійсності, а також загальнонаукових методів дослідження. Зокрема, для вивчення сучасного стану бібліотечної селекції використовувався соціокультурний підхід, що ґрунтується на відтворенні зовнішніх та внутрішніх зв'язків об'єкта, які розглядаються через призму впливу соціально-економічних, соціально-історичних, соціально-психологічних факторів розвитку. Історичний підхід – для простеження основних етапів розвитку теорії бібліотечного відбору, яка передувала і зумовила виникнення терміну "бібліотечна селекція документів", що дозволило глибше зрозуміти причинну зумовленість такої заміни, виявити місце бібліотечної селекції в технологічному циклі формування бібліотечного фонду, розглянути фактори, що впливають нині як на бібліотечну селекцію, так і на бібліотечну сферу загалом. З'ясуванню змістовних