LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечна селекція документів в умовах інформатизації

зв'язків у межах самого об'єкта сприяв системний підхід, застосування якого забезпечило поділ системи (бібліотечної селекції документів) на складові елементи (види відбору) і послідовне вивчення останніх. Використання функціонального підходу допомогло згрупувати основні види бібліотечної селекції відповідно до функцій, які вони виконують в технологічному циклі формування бібліотечного фонду та стосовно зовнішнього середовища. Розгляд бібліотечної селекції з позицій процесного підходу дозволив визначити місце кожної з її складових у системі, їх змістовну наповненість і значимість, окреслити загальну технологію бібліотечної селекції в сучасних умовах. Принцип селективності, сутність якого полягає в тому, що всі процеси, котрі відбуваються в бібліотечних закладах, ґрунтуються на відборі, допоміг обмежити рамки досліджуваних носіїв інформації тими, що є у фондах усіх без винятку сучасних бібліотек.

У дисертаційному дослідженні використовувалися: а) загальнонаукові методи, а саме: аналіз і синтез, узагальнення, порівняння, сходження від абстрактного до конкретного, ідеалізація, індукція і дедукція; оцінювання – при здійсненні аналітико-синтетичної роботи на всіх етапах та з усіма фрагментами дисертаційного дослідження; б) спеціальні: критичний аналіз публікацій дозволив виявити напрями сучасних досліджень з проблем бібліотечної селекції документів, термінологічний аналіз сприяв визначенню доцільності заміни термінів бібліотечний відбір на бібліотечну селекцію, факторний аналіз забезпечив визначення чинників, що впливають на відбір окремих видів документів, їх співвідношення в бібліотечних фондах; метод моделювання використовувався для визначення моделі оновлення фонду, вербальна аргументація – на кожному етапі дослідження для узагальнення наукових рекомендацій та висновків, операціоналізація понять – для конкретизації та деталізації деяких понять.

Доведено, що в науковому обігу бібліотечної сфери як узагальнюючий цілком доречно вживати термін "селекція", оскільки він відбиває сутність процесу, який є невід'ємною складовою, більше того, основою діяльності сучасної бібліотеки, не використовується в бібліотечній сфері. Проте найголовніше, тому що обсяг цього поняття більший, порівняно з поняттям бібліотечний відбір, оскільки селекція є інтеґративною технологією, що об'єднує всі напрями роботи з документованою інформацією, на відміну від відбору, котрий позначає лише окремі аспекти діяльності бібліотек стосовно оцінювання документів або їх частин у процесі комплектування чи вилучення документів з фонду. Крім того, термін селекція, зважаючи на іноземне походження, є відомим світовій спільноті, що спрощує міждержавну наукову комунікацію. Проте для позначення окремих видів бібліотечної селекції документів доречно застосовувати звичний термін відбір, обов'язково додаючи визначальне слово: первинний відбір, вторинний відбір, пошуковий відбір та ін.

Конкретнонауковий рівень методології дослідження репрезентовано використанням: теорії розподіленого накопичення інформації; концепції взаємодії в межах консорціумів; концепції "розумного" балансу між володінням та доступом; положення про використання Інтернету у сфері комплектування; положення про функціонування бібліотек як гібридних установ.

Другий розділ "Бібліотечна селекція документів: сутність та види", котрий складається з двох підрозділів, присвячено дослідженню місця бібліотечної селекції документів у технологічному циклі формування бібліотечного фонду; визначенню специфіки основних видів бібліотечної селекції документів в умовах інформатизації.

Конкретизовано змістовний склад технологічного циклу формування бібліотечного фонду та визначається місце бібліотечної селекції документів у ньому. Доведено наскрізність процесу бібліотечної селекції завдяки здійсненню її основних видів на всіх етапах роботи з фондами.

Розкрито видовий склад та наведено змістовну характеристику різних видів бібліотечної селекції документів. Визначено, що в умовах інформатизації існують такі її види: попередній відбір, первинний відбір, обліковий відбір, ідентифікаційний відбір, відбір для поцифровування, пошуковий відбір та вторинний, що відбиває повний цикл проходження (шлях) документа в бібліотеці від постачальника продукції до користувача. Більшість із запропонованих видів бібліотечної селекції документів поділяється на підвиди – результат конкретизації цілей основних видів бібліотечної селекції. Доведено, що метою первинного відбору в сучасних умовах є придбання не лише документів, як було раніше, а й доступу до них. Це потребує розмежування відбору для придбання документів та відбору для придбання права доступу до документів. Метою ідентифікаційного відбору є, по-перше, розміщення документів у фонді, по-друге, забезпечення їх пошуку. Тому запропоновано поділ ідентифікаційного відбору на класифікаційний та координатний, котрі й сприяють реалізації відповідних функцій. Ідентифікаційний відбір забезпечує виконання функції надання доступу до ресурсів бібліотеки і сприяє оперативному та ефективному пошукові інформації.

Обгрунтовано, що метою пошукового бібліотечного відбору нині є пошук документів, бібліографічних даних та інформації. Відповідно підвидами пошукового відбору є документний, бібліографічний та інформаційний відбір. Одним із засобів забезпечення зберігання документів у сучасних умовах є поцифровування документів, а тому відбір для поцифровування – важлива складова сучасної бібліотечної селекції документів.

З'ясовано, що всі види бібліотечної селекції документів у сучасних умовах співвідносяться функціонально, оскільки кожний із них забезпечує реалізацію певних функцій бібліотечних установ: первинний та вторинний – комплектування й очищення (оновлення) власного фонду бібліотеки, ідентифікаційний та відбір для поцифровування – надання доступу до фонду, пошуковий – надання доступу як до власного фонду, так і до світових інформаційних ресурсів. Проте залежно від мети відбору співвідношення між його видами може змінюватися. Так, пошуковий відбір в Інтернеті, якщо здійснюється для подальшого зберігання документів у фонді бібліотеки, можна вважати частиною первинного, а якщо рішення про прийняття переведення документа в електронну форму ухвалюється під час вторинного відбору (для вивільнення площ), то відбір для поцифровування є його складовою. У наведених прикладах відповідні види селекції, незважаючи на те, що загалом є цілком самостійними, співвідносяться як частина й ціле. Тобто співвідношення різних видів бібліотечної селекції документів залежить від конкретних умов, пріоритетності завдань, що на них покладаються. Загалом усі види бібліотечної селекції є рівнозначними, взаємодоповнюють один одного, забезпечуючи системну циклічність бібліотечної селекції документів під час роботи з бібліотечним фондом.

Встановлено, що всі види бібліотечної селекції тісно взаємодіють між собою, є взаємозалежними.