LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечна статистика в Україні: (1992-2005 рр.)

Національна академія наук України

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського






ВАСИЛЕНКО Ольга Миколаївна



УДК 02(477)"19":31



Бібліотечна статистика в Україні:

(1992–2005 рр.)







Спеціальність 07.00.08 - книгознавство,

бібліотекознавство, бібліографознавство






АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук











Київ – 2007



Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті бібліотекознавства Національної

бібліотеки України імені В. І. Вернадського.



Науковий керівник академік НАН України,

доктор філософських наук, професор

ОНИЩЕНКО ОЛЕКСІЙ СЕМЕНОВИЧ,

Національна бібліотека України

імені В. І. Вернадського,

генеральний директор


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор,

ЛЯХОЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ,

Національний медичний університет

ім. О. О. Богомольця,

завідувач кафедри соціології


кандидат історичних наук, доцент

ВИНОГРАДОВА ОЛЕНА БОРИСІВНА,

директор Державної історичної бібліотеки України



Провідна установа Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника

НАН України,

відділ бібліотекознавства, м. Львів





Захист відбудеться "1" березня 2007 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 3.



Автореферат розіслано "1" лютого 2007 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук



А. О. Чекмарьов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження. Здобуття Україною державної незалежності в 1991 р. викликало перетворення у суспільному та економічному житті України в зв'язку з новим політичним статусом, переходом на ринкові відносини, введенням країни в процеси інтеграції на світовому рівні та розвитком інформаційного суспільства. Це потребувало здійснення робіт зі створення основ системи національної статистики. 1992 р. став роком її започаткування. Від цього моменту було прийнято ряд програмних документів із реформування статистики та статистичного обліку на державному рівні.

Процеси реформування статистики повною мірою ще не позначилися на вдосконаленні статистики бібліотечної справи на державному рівні, тоді, як в організації статистичних досліджень на рівні окремих бібліотек та бібліотечних мереж визначилася тенденція до змін. Це зумовлено тим, що бібліотечна діяльність зазнала трансформації в зв'язку із запровадженням інформаційних технологій, появою електронних носіїв інформації, виникненням нових процесів діяльності, використанням бібліотеками України світової мережі інтернет для інформаційного пошуку. В зв'язку з цим на часі постало питання вдосконалення системи обліку бібліотечної діяльності та організації статистики.

Бібліотечна статистика (БС) є важливим джерелом відомостей для органів управління та широкого громадського загалу із забезпечення суспільства інформаційно-бібліотечними послугами та про стан бібліотечної справи в країні. Бібліотечна дійсність та інноваційні процеси мають бути відображені у показниках БС. Саме необхідність дослідити сучасні тенденції в організації БС, визначити основні напрями її оновлення з метою вдосконалення системи показників БС з позицій їх достовірності, своєчасності та інформативності визначили актуальність теми дисертаційного дослідження.

Стан наукової розробки проблеми.Становлення теорії і практики БС відбувалося протягом тривалого історичного періоду і пов'язано з діяль-ністю на теренах сучасної України таких видатних діячів у галузі бібліо-текознавства і статистики кінця ХІХ – початку ХХ ст., як О. А. Дідріхсон, І. П. Дриженко, С. С. Жилкін, Є. М. Мединський. Вони першими обґрунту-вали важливість організації статистичних досліджень у бібліотеках, форму-вання єдиної системи статистичних показників та уніфікації статистичних форм. Узагальненню методологічних напрацювань у галузі БС дореволю-ційного періоду присвячено роботи Л. Б. Хавкіної та С. О. Сірополка. Методику організації статистичних досліджень у бібліотеках, обґрунтування доцільності окремих статистичних показників розкрито в наукових працях Д. А. Балики, Б. Й. Боровича, Я. М. Керекеза, Ю. О. Меженка, Н. Я. Фрідьє-вої, Л. Б. Хавкіної. Окремі теоретичні питання, проблеми методології та організації БС у різні роки минулого століття розглянуто в працях Л. З. Амлінського, М. А. Низового, В. М. Пілецького, А. С. Сокальського та інших. Значно вплинула на розвиток вітчизняної БС у радянський період наукова діяльність бібліотекознавців І. М. Фруміна (формування БС як галузі соціально-економічної статистики), В. М. Мотильова (методично-організаційні питання статистичних досліджень, застосування математичних методів у бібліотеках), Р. С. Мотульського (показники та стандартизація БС).

У період 1992–2005 рр. публікації українських учених і спеціалістів щодо БС мали науково-практичне спрямування. Окремі питання БС, пов'язані з організацією роботи бібліотек, проаналізовано такими бібліо-текознавцями, як О. В. Воскобойнікова-Гузєва, Л. А. Дубровіна, В. О. Ільга-наєва, О. С. Онищенко, Л. Г. Петрова, В. Г. Попроцька, М. С. Слободяник.

У працях учених галузі соціально-економічної статистики приділено увагу організаційно-методичним аспектам та змістовному наповненню системи статистичних показників (ССП) статистики культури, взагалі, та статистики бібліотечної справи, зокрема (А. В. Головач, Г. С. Столяров, М. Ю. Огай, Л. Ф. Удотова та інші).

Наукові дослідженняукраїнського читача, книги та читання за різні історичні періодиіз залученням значного статистичного матеріалу БС здійснено Т. М. Коваль, Т. В. Новальською, І. В. Тимошенко.

Ознайомленню з новими стандартами з БС, визначенню показників ефективності розробці проекту нової форми державного статистичного спостереження присвячено публікації О. Б. Виноградової, Н. Б. Грищенко, Д. І. Маляренко, Т.А. Слєпцової, Г. А. Саприкіна, І. О. Цуріної та інших.

Про практику упровадження засобів автоматизації у зведення статис-тичних даних у бібліотеках йшлося у працях О. Г. Кириленка, І. О. Цуріної.

БС як галузь науково-практичної діяльності тісно пов'язана з розвитком бібліотечної справи і статистики на всіх її рівнях. На сучасному етапі у кожній із цих галузей відбуваються певні перетворення, які висвітлюються у чисельних