LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечна статистика в Україні: (1992-2005 рр.)

аспекти діяльності бібліотек. Порівняно з попередніми формами 6-нк, уперше впроваджено показник наявності обчислювальної техніки. Узагальнення отриманих даних, наданих бібліотеками за формою 6-нк, здійснювалося регіональними відділами культури за формою 80-а-рик. Однак, статистичним спостереженням за даною формою щорічної державної статистичної звітності бібліотек в основному було охоплено бібліотеки Міністерства культури і туризму України (МКіТУ).

З 1992 р. форма 6-нк не змінювалася, інноваційні процеси, які відбувалися в бібліотеках, на державному рівні фактично не досліджувалися.

Одним із заходів „Програми реформування державної статистики на період до 2002 року" (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1998 р.) було визначено перехід до нових форм державного статистичного спостереження, що передбачалося здійснити і в сфері статистики культури. З 2000 р. фахівцями провідних бібліотек, зокрема НБУВ, НПБУ, разом з Держкомстатом України розглядався проект оновленої форми 6-нк. Розпочату у цьому напрямі роботу ще не завершено.

Система показників БС регіонального та відомчо-галузевого рівнів формується на основі тієї ж форми 6-нк (у системі МКіТУ) і при безпосередньому збиранні кількісних даних по бібліотечних мережах. НПБУ організує збирання відомостей по бібліотеках інших мереж для представлення даних у статистичному збірнику "Бібліотечна Україна в цифрах".

Найбільш розгалужену і детальну статистичну інформацію представлено у звітних формах низового рівня. Кожна велика книгозбірня має форми первинної звітності відповідно до сучасного рівня діяльності як для всіх підрозділів, так і для методично підпорядкованої мережі бібліотек.

Інноваційні зміни в діяльності бібліотеки, які стають згодом нормою, оперативніше відображаються у формі статистичної звітності книгозбірні. Нові форми статистичної звітності, якими передбачено формування і використання електронних ресурсів та інших показників, пов'язаних із запровадженням новітніх технологій, для методично підпорядкованої мережі бібліотек центральними книгозбірнями розроблялися в основному після 2000 р.

Попри інтенсивне зростання кількості електронних видань, на сьогодні в Україні традиційним джерелом статистичних відомостей про бібліотеки для більшості споживачів статистичної інформації залишаються друковані видання. У підрозділі 2.3. "Представлення бібліотечної статистики у друкованих виданнях" проаналізовано зміст показників БС, які публікуються у державних, регіональних, відомчих та бібліотечних виданнях.

У виданнях Державного комітету статистики України та його регіональних осередків (управління обласні та Автономної республіки Крим), характеризуються масові та універсальні бібліотеки: їх кількість, кількість бібліотек на 100 осіб населення, бібліотечний фонд, кількість примірників на 100 осіб населення, зокрема по областях та у сільській місцевості. У статистичних щорічниках та бюлетенях, які вийшли друком у межах досліджуваного періоду, від загальної чисельності статистичних даних, що подають бібліотеки за формою державного статистичного спостереження, використовувалося близько 5%. Ця кількість показників є інформативною основою стану бібліотечної справи в країні для споживачів статистичної інформації.

Із вітчизняних видань матеріалів БС ближчим до джерел міжнародного рівня (статистичні матеріали ЮНЕСКО, "Statistical Yearbook" та ін.) за змістом є статистичний збірник "Бібліотечна Україна в цифрах" (започаткований Міністерством культури і мистецтв України (МКіТУ) та НПБУ у 1998 р.). У збірнику більшою мірою, ніж у інших статистичних виданнях, розкривалася статистика бібліотечної галузі, представлено статистичну інформацію про бібліотеки всіх систем і відомств, тому підсумкові показники з кількості бібліотек в Україні та їх фонду дещо вищі, ніж у виданнях Держкомстату України. Проте даний статистичний збірник також не надає повної інформації щодо загальної кількості бібліотек країни, оскільки до нього не включено показники деяких бібліотек та мереж (наприклад бібліотек вищих навчальних закладів, комерційних та ін.).

Матеріали БС регіонального спрямування, у яких періодично характер-ризується діяльність бібліотек різних систем і відомств, готуються і видаються переважно обласними бібліотеками (в окремих областях – за участю обласного управління культури) у вигляді статистичних збірників та аналітично-статистичних оглядів. Статистичні відомості для дослідження тенденцій у розвитку окремих бібліотечних мереж надають джерела відомчої БС, які видають НБУВ, НПБУ, Національна бібліотека України для дітей, Державна бібліотека України для юнацтва.

Статистико-аналітичних матеріалів, підготовлених за даними спеціальних досліджень, як і звітів про діяльність окремих бібліотек, котрі б тиражувалися і поширювалися по книгозбірнях та інших установах, виходила незначна кількість.

Набір статистичних показників, форма їх викладення офіційно ніким не регламентується, тому у виданнях різних установ наповнення та структура статистичних таблиць різниться. На нашу думку, ССП у збірниках має складатися з обов'язкових та факультативних статистичних відомостей, що дозволить уникнути неузгодженостей при використанні статистичної інформації і порівняльному аналізі даних.

Упровадження нових показників та відповідність їх застосування згідно з нормативними документами відображено у підрозділі 2.4. "Розвиток системи статистичних показників у період переходу до інформаційних технологій". Показники БС, що виникли у результаті запровадження у бібліотеках України інформаційних технологій і використання електронних ресурсів, активно почали застосовуватися у бібліотечних звітах та публікаціях з середини 90-их рр., хоча термінологія, пов'язана з процесами інформатизації, у бібліотекознавстві почала вживатися значно раніше. З інформатизацією бібліотек почали використовуватися нові показники.

У складі показників з бібліотечного фонду з'явилися дані про електронні видання. Група показників із МБА доповнилися даними: надіслано електронних копій (або електронна доставка документів за E-mail). До показників послуг у системі довідково-інформаційного обслуговування додалися такі позиції: використання БД, використання мережі інтернет (БС низового рівня). З'явилася ще одна складова БС – статистика веб-сайта бібліотеки: показники використання інформаційних ресурсів за видами електронних документів, кількість виданих файлів, кількість абонентів, кількість відвідувань.

ІКТ суттєво позначилися на розвитку електронних ресурсів бібліотек. Організація електронних каталогів, створення власних та придбання БД інших інформаційних установ відповідно відображаються і у статистичних показниках за їх кількістю та обсягом. Матеріально-технічне забезпечення бібліотек визначається, зокрема, показниками з кількості комп'ютерів у т. ч. відповідно до їх потужності); кількість АРМ (у т. ч. для користувачів).

З ратифікацією Україною у 2002 р. Міждержавного стандарту ГОСТ 7.20–2000 "СИБИД. Библиотечная статистика" було введено нові поняття, знято розбіжності та перекручування щодо використання окремих спеціальних термінів, визначення одиниць обліку та складових окремих показників. Зокрема, не змінився як дефініція, але набув смислового оновлення, показник із загальної кількості відвідувань бібліотеки: