LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечна статистика в Україні: (1992-2005 рр.)

відповідно до стандарту складається із суми відвідувань усіх структурних підрозділів та звернень на сервер бібліотеки.

На сьогодні статистику стану інформатизації бібліотечної мережі, зокрема, забезпечення комп'ютерною технікою, організації та використання електронних ресурсів, звернення на веб-сайти тощо, можна отримати зі статистичних збірників та аналітичних матеріалів, підготовлених бібліотеками, із публікацій у фахових виданнях бібліотечної галузі та безпосередньо зі звітів провідних бібліотек країни.

Згідно з „Класифікацією видів економічної діяльності" інформаційну діяльність як вид для бібліотек не передбачено, і даний напрям БС ще не досліджується на державному рівні БС, однак фактично він вже існує.

Третій розділерспективи вдосконалення бібліотечної статистики в Україні". Сьогодні переважна кількість бібліотек України працює за подвійною технологією: запроваджується нова – інформаційна технологія і ще зберігається традиційна – ручна. Забезпечення успішного управління в таких умовах створює потребу в організації більшої кількості статистичної інформації, яка вимагає своєчасної обробки, аналізу для виконання функції контролю та прийняття рішень. Тому особливого значення набуває оперативне отримання статистичних відомостей з усіх напрямів бібліотечної діяльності, що забезпечує організація статистичного дослідження з використанням інформаційних технологій.

Із метою вивчення сучасного стану організації постійного статистич-ного спостереження в бібліотеках проведено опитування, яким було охоплено провідні бібліотеки державного рівня різного відомчого підпоряд-кування. Результати проаналізовано у підрозділі 3.1. "Упровадження інформаційних технологій у процеси обліку та обробки статистичних даних у діяльності бібліотек". Опитувальний лист містив перелік питань щодо визначеної проблематики у таких аспектах: методика зведення статистичних даних про рух бібліотечних фондів; збирання первинних даних для показників бібліотечної статистики у системі інформаційно-бібліотечного обслуговування; спосіб отримання відомостей та підрахування результатів; методика зведення всіх статистичних даних за рік; статистична форма звітності (рік упровадження, наявність електронної версії); наявність інструктивно-методичних матеріалів з організації статистичного обліку та опрацювання статистичних даних; наявність проблем, які виникають при впровадженні інформаційних технологій у процесі збирання та опрацювання даних постійного статистичного спостереження.

Результати опитування розглянуто у контексті основних стадій організації статистичного дослідження в бібліотеках: статистичного спостереження, зведення статистичних показників, аналізу статистичної інформації. Визначено, що робота зі збирання даних первинної статистики в системі бібліотечно-інформаційного обслуговування здійснюється в традиційному режимі; в бібліотеках активно опановується зведення статистичних показників за допомогою комп'ютерних програм; бібліотеки прагнуть перейти на нові технології, насамперед, за допомогою автомати-зованої інформаційно-бібліотечної системи. Поширюється практика вико-ристання комп'ютерних програм для зведення та опрацювання статистичних даних. Організація статистичних електронних таблиць, пов'язаних між собою, дозволила закласти підґрунтя для формування статистичних БД. У дисертації описано створену в НБУВ статистичну БД: загальнобібліотечну та обслуговуючого підрозділу (на прикладі філії № 2 НБУВ).

Практична доцільність використання інформаційних технологій у збиранні та обробці статистичних даних у бібліотеках загальновизнана. Проте здійснений аналіз дозволяє дійти висновку, що відсоток викорис-тання комп'ютерних програм у рамках завдань БС навіть на рівні провідних бібліотек ще не високий (54%). Це пояснюється недостатнім матеріально-технічним забезпеченням, відсутністю загальнодержавних чи відомчих мето-дичних розробок у галузі комп'ютерної обробки статистичної інформації.

У підрозділі 3.2. „Перспективні напрями розвитку БС" розглянуто питання подальшого розвитку БС, пов'язаного, з удосконаленням методики організації статистичних досліджень на основі запровадження новітніх технологій, створенням комплексної БД із БС України, оновленням ССП та активізацією співробітництва у галузі БС на міжнародному рівні.

У дисертації обґрунтовано створення галузевої БД з БС, на доцільність чого вказує і той факт, що навіть у межах бібліотек усіх систем і відомств, Держкомстат України збирає відомості тільки про бібліотеки, що є самостійними суб'єктами господарювання. Таким чином, інформаційний потенціал і діяльність бібліотек, які є структурними підрозділами наукових установ, підприємств, навчальних закладів та інших організацій, не включаються до БС державного рівня.

У високорозвинених європейських країнах, наприклад у Німеччині, централізоване створення БД із БС було розпочато вже наприкінці 80-х років. Створення БД із БС здійснювалося відповідно до "Концепції системи застосування електронної обробки даних для публічних бібліотек", запропонованої Центральним інститутом бібліотечної справи, паралельно з комп'ютеризацією інших бібліотечних процесів. БД з БС створено практично в усіх високорозвинених країнах Заходу (зокрема, Великобританії, Данії, Нідерландах, Норвегії), США та ін.

У досліджуваний період активно розвивалося міжнародне співробітництво в галузі БС, зокрема у сфері оновлення стандартів та створення БД. Так, на міжнародному рівні було запроваджено новий стандарт ІSO 2789:2003 "Information and documentation – International library statistics", метою якого є подолання проблем, котрі ще виникають у практичній діяльності бібліотек із впровадженням електронних ресурсів.

На сучасному етапі вже реалізуються загальнодержавні проекти з організації статистичних БД із метою дослідження основних напрямів розвитку бібліотек у країнах світу. Наприклад, у межах проекту LibEcon (здійсненого за підтримки Єврокомісії) розроблена, постійно оновлюється і поповнюється в режимі онлайн база статистичних даних про бібліотеки 38 країн, представлених у контексті національних економік. Відкритий доступ до БД надається з 2001 р. Україна у створенні даного проекту участі не брала.


Висновки.

1. БС формувалася протягом усього періоду становлення і розвитку бібліотечної справи, починаючи свій шлях від простих підрахунків до створення взаємопов'язаних між собою статистичних груп даних. На території України формуванню основ БС сприяла діяльність земських та урядових установ, а також активна праця освітянських товариств (особливо Харківського товариства поширення в народі грамотності). На початку ХХ ст. сформувалася методика проведення статистичного дослідження на основі єдиних підходів до бібліотечного обліку, яка застосовувалася в народних, публічних та відомчих бібліотеках, однак ще не набула обов'язковості. Спеціалістами з України було визначено основні види статистичного спостереження в бібліотеках, започатковано структуру показників із БС, узагальнено практичні напрацювання та розпочато розробку теоретичних засад бібліотечної статистики.

За радянських часів фахівцями було багато зроблено для розвитку наукових і практичних засад у галузі БС, поширення статистичної інформації з бібліотечної справи, розвитку стандартизації. Однак в умовах