LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечна, книговидавнича та культурно-просвітницька діяльність М.П.Балліна (1829 - 1904)

особистост М.П. Баллінаі, засад просвітницької діяльності, розвитку концепції реформи народної освіти та ролі в ній бібліотек, видавництв у різні етапи його життя;

– проведення аналізу багатопрофільної діяльності М.П. Балліна, зокрема бібліотечної та книговидавничої справи, створення видавництв, видання літератури для пропаганди ідей кооперації та науково-технічної літератури;

– встановлення науково-практичних засад розвитку бібліотечної книговидавничої справи, організації шкіл, заснування серій, часописів;

– оцінка внеску М.П. Балліна в розвиток бібліотекознавства та книгознавства.

Наукова новизнадослідження визначається тим, що:

1. Вперше діяльність М.П. Балліна розглянуто як комплексне історико-культурологічне явище на широкій джерельній базі, здійснено історико-бібліотекознавчу реконструкцію складу та змісту його архівної і творчої спадщини від середини ХІХ ст. до початку ХХ ст. За допомогою методів архівної евристики встановлені місця зберігання окремих джерел, що розкривають тему.

2. На основі досліджень рукописних та опублікованих документів здійснено реконструкцію життєвого шляху М.П. Балліна в найбільш повному на сьогодні обсязі. Окреслено основні напрями його громадської діяльності.

3. Визначено внесок діяча у розвиток українського та російського просвітництва, бібліотечну та книговидавничу справу, задля чого було детально простудійовано архівні матеріали з історії кооперації, записні книжки, творчі матеріали, епістолярій.

4. До наукового обігу залучено нові імена та відомості про події, уточнені певні факти з історії бібліотечної та книговидавничої справи в Україні, встановлено наукові, культурні та видавничі зв'язки діячів кооперативного просвітництва.

5. Встановлено розвиток ідейних поглядів, що визначили змістовий характер діяльності М.П. Балліна, його концептуальні засади у галузі бібліотечного будівництва, формування бібліотечних фондів, каталогів, принципів користування фондами бібліотек, а також видавничої політики в галузі народної книжки.

6. Встановлено теоретичний та практичний доробок М.П. Балліна в бібліотекознавстві та книгознавстві.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах відомчої теми НАН України "Рукописна спадщина діячів науки й культури України:джерелознавчі дослідження та археографічний опис" (державний реєстраційний номер 0100U006608).

Практичне значення. Дисертація є внеском у розвиток загальної методики вивчення персонологічної історії бібліотечної та видавничої справи в Україні. Дослідження заповнює лакуни у малодослідженій проблематиці з історії бібліотечної та книговидавничої справи. Основні результати роботи використані в бібліотечній практиці, при підготовці курсу "Бібліотекознавство", лекційних курсах з історії культури Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Київського національного університету культури та мистецтв.

Особистий внесок здобувача. Усі результати належать здобувачу одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження викладено в шести публікаціях у фаховій періодиці і збірниках наукових праць та апробовано на міжнародних наукових конференціях "Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства" (Київ, жовтень 2002 р.), "Інноваційна діяльність – стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек" (Київ, жовтень 2003 р.), "Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики" (Київ, квітень 2005 р.).

Структура дисертації складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних архівних джерел та літератури. Обсяг основного тексту дисертації 180 с., список використаної літератури та архівних джерел – 57 с. (665 позицій).


Основний зміст дисертації


У вступі обгрунтовуються актуальність, новизна, мета і завдання дослідження, хронологічні межі, ступінь розробленості теми, джерельна база, а також розкриваються практична значимість та апробація роботи.

У першому розділі "Дослідження життя та діяльності М.П. Балліна, джерельна база" розглядається історіографія питання, ступінь дослідженості основних ідей та діяльності М.П. Балліна в галузі створення споживчої кооперації, а також висвітлюється джерельна база дисертації.

Історіографія питання розподіляється за декількома періодами. Перший – початок та перше десятиліття ХХ ст. – період, коли в історії економічного розвитку Росії відбувається зростання значення кооперації і осмислення передових ідей в цій галузі. Досвід М.П. Балліна активно вивчається в працях з історії кооперації, зокрема А. Меркулова, П. Пожарського, В. Тотоміанца, М. Тугана-Барановського.

Окремий період вивчення його кооперативних ідей в Україні та Росії пов'язаний з 20-ми роками, коли у радянській економіці почав зароджуватися образ соціалістичної кооперації. Особа М.П. Балліна тоді ототожнювалася з піонером соціалістичної кооперації. Серед його дослідників: В. Марков, М. Хейсин, П. Височанський, П. Мохор, В. Чаянов, С. Бородаєвський, О. Ковальська. Лише остання приділила увагу просвітницькій діяльності М.П. Балліна.

У 60–80-х роках виникає нова хвиля зацікавлення його діяльністю. Ідейні підходи М.П. Балліна до теорії кооперації та її організації, передусім його теза стосовно "кооперативного соціалізму" привернули до себе увагу радянських істориків економіки, передусім Л. Морозова, О. Уткіна, І. Вітановича, деякі аспекти просвітницької діяльності в галузі кооперативного руху висвітлювалися в статтях А. Перепечи та С. Шоломової, М. Зібера.

У 90-х роках помітно зростає інтерес до особи М.П. Балліна у фахівців-економістів: виходять загальні статті таких авторів, як І. Кравченко, Я. Пришляк, Л. Самсонов, М. Аліман, С. Бабенко, С. Гелей та ін.

Найдетальніше його життя та діяльність вивчав відомий книгознавець Й. Баренбаум наприкінці 70-х – у 80-х роках. За архівними матеріалами, передусім спогадами М.П. Балліна, документами щодо його діяльності та неопублікованими працями діяч характеризується як попередник соціалістичної революції та член демократичного руху Росії. Й. Баренбаум підкреслював, що Баллін як книгопродавець, видавець, бібліотечний діяч був не лише практиком, але й теоретиком, автором ряду статей з питань організації методики та теорії книжної справи. На жаль, праця написана на обмеженому джерельному матеріалі (переважно на мемуарах М. Балліна "50 лет моей жизни") та з позицій марксистської ідеології.

Про М.П. Балліна як піонера російсько-українського кооперативного руху та його архів писав С.М. Кіржаєв. Він стисло розглянув ідейні погляди М.П. Балліна – представника демократичної інтелігенції, якому було властиве коливання від демократизму до лібералізму, послідовника кооперативного соціалізму в Росії, філософа кооперації як напряму кооперативної думки 60–90-х років XIX ст. – раннього періоду історії кооперативного руху. Велику цінність має зібрана ним бібліографія праць М.П. Балліна та персонологія. Досить детально розглядається архів М.П. Балліна, що зберігається у Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського як джерело з історії кооперативної думки 1860–1890-х років. Особою М.П. Балліна-кооператора зацікавився також японський дослідник Й.