LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечна, книговидавнича та культурно-просвітницька діяльність М.П.Балліна (1829 - 1904)

бібліотеку іноземних книг.

Замислюючись про роль і функції бібліотек, М.П. Баллін писав про необхідність облаштування бібліотечних музеїв, турбувався про розвиток статистики, каталогізації, звітності в бібліотеках, а також про створення пересувних бібліотек, колективних абонементів, відділень бібліотек і читалень, книжкового складу і видавничих товариств для постачання бібліотек найбільш необхідними для них книжками. Акцентував М.П. Баллін і на пристосуванні алфавітного каталогу до інтересів простого читача, писав про необхідність укладання систематичного, предметного та галузевого каталогів, не забував про видавничу та бібліографічну діяльність та форми культурно-просвітницької роботи у бібліотеці.

У 90-ті роки М.П. Баллін запропонував організовувати безкоштовні читальні для простого народу в найбідніших районах міста. Дякуючи його ініціативі, така читальня була відкрита 24 серпня 1896 р. в районі Журавлівки у Харкові. Харківське Товариство грамотності започаткувало у Харкові безкоштовні народні бібліотеки-читальні у 1891, 1894, 1895, 1896, 1899 і 1903 рр. Крім того, Товариством у 1894 р. були створені бібліотеки-читальні у декількох селах Харківської губернії.

Читальні знаходилися під особливою опікою М.П. Балліна, на них він збирав пожертви (серед жертводавців були X.Д. Алчевська, засновниця недільних шкіл, студенти Харківського університету, Харківський Земельний банк); при читальнях відродився Харківський музичний гурток, кооперативний магазин і палітурна майстерня (заснована на безкоштовній вільній праці) для бібліотек і читалень.

Ідеї М.П. Балліна часто випереджали сучасний йому стан бібліотечної справи, але з часом вони були втілені в життя. Так, у 1903 р. у Харківській громадській бібліотеці був відкритий перший в Російській імперії відділ бібліотекознавства з елементами бібліотечного музею. Згодом у бібліотечну практику ввійшов і колективний абонемент.

У четвертому розділі проаналізовано книготорговельну та видавничу діяльність М.П. Балліна.

Видавнича діяльність, розпочата М.П. Балліним, була пов'язана з його книжковою торгівлею і, головне, виконувала завдання популяризації природничо-наукових та технічних знань, зокрема і в народній літературі. У 1863 р. подружжя Балліних видало свою першу книгу "Українські пісні, видані коштом О.С. Балліної" (матері М.П. Балліна). Незвичне на той час видання редагував молодий, але вже й тоді досить знаний у наукових колах філолог-фольклорист Харківського університету О. Потебня. Збірника було видано накладом у 200 прим. у Петербурзі, в друкарні Ф.Т. Стелловського. Впродовж 1865–1866 рр. за сприяння М.П. Балліна побачило світ багато популярних видань, зокрема: "Силы природы и их взаимное отношение" М. Фарадея (Харків, 1865), "Курс практической фотографии" Лізеганга (Харків, 1865), "Арифметика для первоначального обучения" М.Ф. Ковальського (СПб., 1865), "Рассказы о земле и небе" О. Строніна (Іванова) (СПб., 1866), "Боль" Ю. Будге (СПб., 1866), "Лучи света и теплоты" Дж. Тиндаля (Берлин, 1866) та "Семейство. Мать" Е. Пеллетана (СПб., 1866).

М.П. Баллін склав і у 1865 р. надрукував у харківській друкарні П. Чеховського оголошення про очікуваний до видання збірник бібліографічних і статистичних статей про російську і малоросійську книжкову справу Південної Росії за останні п'ять років під назвою "Южно-русское книжное дело".

Закриття книгарень і бібліотек для читання (1866 р.) перервало на деякий час діяльність Балліна-видавця: у 1869 р. відновилася його кооперативна справа.

Для пропаганди кооперації М.П. Баллін намагався надати кооперативній ідеї філософське обгрунтування. У 1869 р. він заснував при Харківському споживчому товаристві кооперативне видавництво і видрукував серію брошур. У цьому ж році Рада Харківського товариства вирішила видати спеціальний календар російських споживчих товариств – це було пов'язане з тим, що М.П. Баллін разом із своїми однодумцями вирішив скликати в Харкові з'їзд споживчих товариств Росії. Влада не дозволила провести з'їзд, проте отримані ним згідно із заздалегідь розісланими анкетами і запрошеннями матеріали дали змогу М.П. Балліну (на обкладинці зазначалося, що автор є членом Ради Харківського товариства споживачів) написати відому працю "Первая памятная книжка русских потребительных обществ" і видати її в 1870 р. Тут же, дбаючи про гласність стосовно ціни, видавець умістив кошторис видання. Надрукували "Памятную книжку" в друкарні товариства "Взаємна користь" у Санкт-Петербурзі.

М.П. Балліним були продумані деталі умов роботи та взаємовідносин видавців та співробітників "Кооперативной библиотеки", метою діяльності котрої була популяризація в найзагальніших аспектах теорії та практики кооперативного руху, висвітлення значення та характеру діяльності найбільш типових товариств, роз'яснення ідей кооперації. Планувалася до видання "Общенародная энциклопедия знаний – кооперативная энциклопедия". У числі запропонованих Балліним до видання в "Библиотеке библиотек" було Євангеліє українською та старослов'янською мовами. На жаль, багато ідей М.П. Балліна так і не отримали свого втілення в життя.


Висновки


1. Ідейні погляди М.П. Балліна сформувалися у ранній період його студентстваі під впливом ідей Французької революції 1848 р., підготовки і проведенния соціальних реформ в Росії, найзначимішим з них було скасування кріпосного права. М.П. Баллін був послідовником ідеалістичних поглядів утопічного соціалізму Фур'є, руху "нігілістів", "петрашевців", організації "Земля і воля", особисто М.Г. Чернишевського, "піквікських" клубів.

2Комплексне вивчення бібліотечної, книговидавничої та книготорговельної діяльності М.П. Балліна в галузі кооперативного руху та народної освіти висвітлило не лише його важливу роль в цьому процесі, а й заповнило лакуни в історії культури України, передусім на Харківщині. М.П. Баллін бачив у реформі народної освіти, прилученні народу до знання через бібліотеку, видавничій діяльності можливість покращити його культуру, духовне і матеріальне життя. Популяризація знань, зокрема технічних, публікація численних перекладів із західноєвропейських видань, завдання формування репертуару народної літератури, організація народних шкіл були лейтмотивом його життєвої концепції.

3. М.П. Баллін стояв біля витоків заснування літературних, народницьких та соціал-демократичних товариств, створених у Симбірську, Катеринославі, Костромі, а також у функціонуванні громадських бібліотек, товариств грамотності, редакційно-видавничої справи на Харківщині. Важливого значення він надавав бібліотечній справі, організації публічних бібліотек та читалень для народу на засадах кооперації, відкритих у Харкові, Костромі. Серед різноманітних сільськогосподарських та ремісничних представництв функціонувала і "Контора кооперативної бібліотеки М. Балліна", яка пропонувала на продаж літературу з кооперації.

4. М.П. Баллін розвивав теоретичні обгрунтування діяльності громадських бібліотек для народу, створених на кооперативних засадах, пояснював їх відмінності у функціях та суспільних обов'язках від публічних бібліотек. На його пропозицію харківське Товариство грамотності відкрило ряд громадських бібліотек, читалень і книжкових складів. Бібліотека для народу була, на думку М.П. Балліна, основною практичною