LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечні колекції з історії нумізматики ХІХ - початку ХХ ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського: історія формування та сучасний стан

товариства з історії та старожитностей, формувалися просвітницькі та краєзнавчі гуртки, які цікавилися історією і культурою свого краю.

2. Внаслідок масштабних катаклізмів ХХ ст. історично складені бібліотечні та музейні колекції приватних осіб і наукових товариств, а також наукових та освітніх установ, навчальних закладів періоду царату були експропрійовані, частково знищені, а частково потрапили до різних державних сховищ – музейних, бібліотечних, архівних. У період Першої світової війни та Української революції 1917–1920 рр. було зруйнувано усталену соціальну структуру, багато національних цінностей з музеїв, архівів, бібліотек було знищено воєнними діями, руїною, безвладдям. Важка доля спіткала музейні колекції, бібліотечну та архівну спадщину вчених та аматорів-краєзнавців. Після встановлення радянської влади музейні колекції приватних осіб та наукових товариств, дореволюційних установ були націоналізовані і, як правило, роз'єднані – експонати потрапляли до новостворених державних музеїв, а бібліотеки та рукописні матеріали – до книжкових та рукописних фондів бібліотек. Багато фондів, де містилися нумізматичні документи, потрапило до НБУВ.

3. В ІР НБУВ зібрані різноманітні документи і колекції з історії нумізматики. Вони представлені в колекціях та особових архівних фондах – наукових товариств, установ освіти та культури (ліцеїв, університетів, музеїв), скасованих під час революції, а також у документах науковців та приватних колекціонерів, переданих на зберігання до ІР. Це архівно-бібліотечні фонди Одеського товариства історії та старожитностей, Київського університету св. Володимира, Всеукраїнської академії наук, а також особові фонди нумізматів, дослідників старожитностей та музейних діячів С. Шодуара, В.Б. Антоновича, К.В. Болсуновського, В.Ю. Данилевича, В.Г. Ляскоронського, М.І. Петрова, М.Ф. Біляшівського, барона Ф.Р. Штейнгеля, Всеволода та Вадима Модзалевських. У багатьох випадках питання походження рукописів не фіксувалися в облікових документах, а споріднені комплекси були роз'єднані.

4. Загальний масив рукописно-нумізматичної спадщини за складом походить з різних країн. Він є наслідком колекційної діяльності приватних нумізматів-антикварів, формування мінц-кабінетів та колекцій старожитностей. Джерелами походження були розкопки у південному регіоні (Крим, Миколаївська та Одеська області), волинські колекційні зібрання (нумізматичні рукописи баронів С. Шодуара та Ф. Штейнгеля, Волинського (Житомирського) краєзнавчого музею), колекції центральних і східних регіонів (збірки Київського університету св. Володимира та університетських учених, Церковно-археологічного музею КДА, архіви М.І. Петрова і М.Ф. Біляшівського) тощо.

5. Серед рукописних документів: камеральні описи та відбитки монет в колекціях і знайдених під час розкопок, матеріали експедицій та розкопок, аналітичні матеріали щодо атрибуції монет, реєстри та списки надходжень, бібліографічні матеріали каталогів монет, наукові дослідження, описання колекцій, монетних скарбів, значне за обсягом листування нумізматів з нумізматичними товариствами та поміж собою, а також підручні книжкові зібрання стосовно нумізматичних колекцій, що дозволяло здійснювати атрибуцію та досліджувати розвиток грошового обігу й монетної справи різних країн (античних, східних, західних, Росії та України).

6. Рукописна нумізматична творча спадщина містить матеріали особових архівних фондів: творчі рукописи, щоденники, спогади, листування з науковцями різних країн. Особистості вчених впливали на їхній внесок у розвиток нумізматики, формування музейних і бібліотечних колекцій, наукове оточення. Рукописи відображають бурхливий розвиток нумізматичних досліжень в Україні. В архівних фондах відклалися матеріали понад 50 нумізматів України, Російської імперії, західних учених, українською, російською, французькою, німецькою мовами; понад 40 археологічних та нумізматичних товариств, університетів і ліцеїв, які збирали колекції монет та спеціальні бібліотеки. В архівах збереглися як матеріали експедицій, так і опубліковані й неопубліковані творчі рукописи, які дозволяють оцінити внесок окремих осіб в колекціонування та розвиток науки. Загальна кількість рукописної та бібліотечної спадщини сягає близько тисячі рукописів.

7. У документах зберігаються рукописи, що розкривають нумізматичну діяльність багатьох нумізматів-колекціонерів, рукописи вчених, антикварів та таких причетних до вітчизняної нумізматики осіб, як І.П. Бларамберг, І.О. Стемпковський, І.І. Граперон, А.Ф. Спада, М.Н. Мурзакевич, О.Л. Бертьє-Делагард, Е.Р. Штерн, О.І. Красовський, Я.Я. Волошинський, В.А. Шугаєвський,О.Ф. Новицький, М.П. Чернєв, М.О. Леопардов, Є.М. Мельник, І.І. Вознесенський та ін. Серед іноземних нумізматів – італієць Доменіко Сестіні, француз – Е.-М. Кузінері, польські вчені – Г. Буковський, Е. Маєвський, Л. Житинський, П. Ярковський, російські – З.Ф. Леонтієвський, Я.Я. Рейхель та ін.

Велика інформаціям міститься у листуванні з книгарнями і видавничими фірмами Росії та Західної Європи, такими, наприклад, як Товариство Вольфа у Санкт-Петербурзі, Є. Іванова, В. Клочкова, Н. Кіммеля у Ризі, К. Гересеманна та Г. Фока у Лейпцизі, М. Цігера у Франкфурті-на-Майні та багато ін. Листування з фірмами та нумізматична бібліографія, в основному, сконцентровані в архіві барона Шодуара, який спілкувався понад з 150 кореспондентами, передусім західними, з питань бібліофілії, нумізматики і колекціонування старожитностей.

8. Книжкові колекції, рукописні зібрання та архіви надходили до бібліотек, як єдині комплекси документальної спадщини, і реконструкція первинного вигляду цих комплексів є важливим завданням бібліотекознавства. Важливим методом реконструкції є система каталогів, в тому числі – предметного. Іншим розділом науково-пошукового апарату мають стати зведені паспорти на колекції, бібліотеки, зібрання наукових бібліотек, що надійшли цілісними, проте у процесі описування були розпорошені за спеціалізованими та загальними фондами бібліотек. .


Список опублікованих праць за темою дисертації:


1. Міщук Г.А. Про бібліотеку баронів де Шодуар // З історії колекціонування в Україні : Тези Всеукр. наук. конф., присвяченої збирацькій діяльності баронів де Шодуар. Житомир, 10–12 жовтня 1994 р. – Житомир, 1994. – С. 8–9.

2. Міщук Г.А. Матеріали до вивчення розвитку нумізматики наприкінці ХІХ – у 30-х роках ХХ ст. в особовому архівному фонді В.Ю. Данилевича // Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. – К., 2003. – Вип. 8. – С. 175–184.

3. Міщук Г.А. Рукописні документи історика та археолога В.Г. Ляскоронського (1859–1928) з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерело з історії нумізматики //