LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечні колекції та зібрання XIX - XX століття як об'єкт археографічного та джерелознавчого опису

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО






Лисенко Людмила Володимирівна



УДК 027.5:93:930.25






БІБЛІОТЕЧНІ КОЛЕКЦІЇ ТА ЗІБРАННЯ ХІХ–ХХ СТОЛІТТЯ

ЯК ОБ'ЄКТ АРХЕОГРАФІЧНОГО ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВЧОГО ОПИСУ







07.00.08 – Книгознавство, бібліотекознавство,

бібліографознавство





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук









Київ 2004

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.



Науковий керівник:

доктор історичних наук, професор

Дубровіна Любов Андріївна,

Національна бібліотека України

імені В.І.Вернадського, директор

Інституту рукопису



Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор

Омельчук Володимир Юхимович,

Національна бібліотека України

імені В.І.Вернадського,

завідувач Відділу національної бібліографії;



кандидат історичних наук

Виноградова Олена Борисівна,

Державна історична бібліотека України,

директор бібліотеки.



Провідна установа:

Інститут історії НАН України,

відділ спеціальних історичних дисциплін, м. Київ.



Захист відбудеться "29"квітня 2004 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3,

Із дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.


Автореферат розісланий "27"березня 2004 р.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О. Чекмарьов




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Історико-культурні фонди сучасних бібліотек формувалися впродовж багатьох століть. Немає потреби спеціально наголошувати на тому, що в них зберігається вся пам'ять людства, відображена у численних рукописах та друкованих творах, що надійшли з найдавніших часів до сьогодення. Бібліотечні фонди національних та наукових бібліотек світу пишаються своїми книжковими та рукописними колекціями, зібраннями та історичними бібліотеками, що відтворюють історію державного та економічного розвитку суспільства, науки, освіти, культури. Більшість національних бібліотек світу (у тому числі Французька національна, Британського музею, Конгресу США тощо) формувалися органічно впродовж декількох історичних періодів, коли туди потрапляли колекції та зібрання видатних державних діячів, що й на сьогодні у цілісному вигляді і з відповідними історичними документами щодо походження та за спеціальними формами обліку зберігаються в ретроспективних фондах цих бібліотек.

Інша доля спіткала українські наукові бібліотеки, що зберігають сьогодні численні ретроспективні фонди, рукописні та книжкові колекції, зібрання, комплексні історичні бібліотеки про походження, склад та зміст яких майже нічого не відомо широкому загалу дослідників історії культури. Це пов'язано із форсмажорними обставинами ХХ ст. щодо створення цих фондів у багатьох українських бібліотеках, передусім національних та наукових. Основна маса таких книжкових колекцій та зібрань потрапила до бібліотек після Української революції 1917-1920 рр., коли було проведено націоналізацію всіх попередніх об'єктів культури, що перебували у державній власності попередніх держав та приватних осіб. Під час руїни багато фондів було втрачено, багато було передано у 20-30-х рр. спеціалізованим бібліотекам - регіональним центрам (передусім Одеській, Харківській, Дніпропетровській обласним науковим бібліотекам), а також Національній бібліотеці України (в 1919-1933 рр. - Всенародна бібліотека України) та після 1939 р. - Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника. За попередніми даними, тоді понад 4 тис. бібліотек та зібрань окремих культурних та освітніх установ, міністерств та відомств, окремих власників було передано на державне зберігання до бібліотек. Частина цих фондів була розпорошена по загальних фондах, частина передавалася до резервних фондів (або фондів так званої "концентрації") майже без опрацювання. Документи щодо походження, складу і змісту в багатьох випадках відсутні. Радянська держава почала формувати свій бібліотечний фонд оперативного впливу на радянську свідомість і формування нової людини. Старі колекції перетворилися на неактуальні артефакти буржуазної культури. Черговий катаклізм - Друга світова війна та нацистська окупація - супроводжувався процесом деструкції історично складених фондів, масштабним вивезенням цих фондів за межі України. Багато з них вдалося повернути, хоча й пошкодженими, частину назавжди втрачено, доля багатьох невідома. Одночасно триває й процес передачі на зберігання фондів сучасних діячів, однак історична цінність таких "колекцій" вже не є головним критерієм їх значимості.

Із здобуттям незалежності України розпочався процес відродження національної культури. Були започатковані дослідження окремих, найцінніших колекцій та зібрань, їхньої історії. Серед пріоритетних було поставлено завдання проведення державної реєстрації пам'яток культури, в тому числі і бібліотечних колекцій та зібрань. Однак в умовах, коли багато історичних зв'язків зруйновано, а інформацію втрачено, це завдання потребує розв'язання кола наукових проблем щодо реконструкції та наукового опису цих об'єктів культури, з'ясування історії та культурологічної цінності колекцій та зібрань, вирішення низки науково-методичних питань щодо форм, методів та засад їхнього реєстраційного опису для обліку в Державному реєстрі національного культурного надбання (далі ДРНКН). До цієї проблеми фахівці тільки приступили. Важливість цього завдання та відсутність спеціальних наукових розробок з питань дослідження та уніфікованих засад щодо наукового опрацювання бібліотечних колекцій та зібрань опису для державної реєстрації визначає актуальність цього дослідження. Такі дослідження знаходять підтримку держави посередництвом та введенням у дію законодавчих документів як спосіб забезпечити збереження національної книжкової спадщини України.

Зв'язок з іншими науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до загальної теми НБУВ "Рукописна спадщина діячів науки й культури України: джерелознавчі дослідження та археографічний опис", що виконувалась як відомча тема НАН України