LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечні колекції та зібрання XIX - XX століття як об'єкт археографічного та джерелознавчого опису

професійним поділами) або за змістово-видовою ознакою для різного роду категорій (особових/установчих чи окремо виділених груп) історичних фондів. Залежно від вибору базової ознаки значно звужується поле пошуку потрібних відомостей. Традиційно проведений пошук за географічними характеристиками спрямовує та концентрує увагу на певній епосі та державі, за хронологічними - лише на століттях чи роках, відповідно за професійними - тільки на найбільш характерних для даного історичного періоду професійних видах діяльності, роду занять. Представлена суспільно-культурологічна класифікація ретроспективних фондів НБУВ, завдяки вдалій побудові структури, об'єднує територіальні та хронологічні ознаки. Приміром, колекційні зібрання, що за своїм походженням належать до періоду становлення, розвитку та кінцевого етапу існування Російської імперії, хронологічно охоплюють поч. XVIII - поч. ХХ ст., ретроспективні фонди, що починали свій історико-культурний шлях та визнання як пам'ятки свого часу за період існування Радянського Союзу, автоматично відносять до ХХ ст.; історичні колекції та зібрання, що почали утворюватись з часу проголошення незалежної України починають історію свого розвитку з 1991 р. по сьогодні.

Кожна з представлених епох, у свою чергу, утворюватиме ядро, що засноване на станово-професійній характеристиці представленої класифікації загалом. Залежно від запропонованих вище основних історичних віх країн (імперії, союзу республік, незалежної держави) і формуватиметься новий класифікаційний ряд - за становим, класовим чи професійним принципом вивчення та аналізу процесу формування ретроспективних фондів.

Здійснюючи на початковому етапі розподіл колекційних фондів НБУВ за фондоутворювачами, визначаємо, що дана класифікація в найшвидший спосіб дасть змогу віднайти необхідну інформацію про колекційне зібрання, його склад та зміст, якщо пошукувачу відомі будуть найголовніші дані про фондоутворювача - фондовласника зібрання. А залежно від цього розкриється частково і наповнення ретроспективного фонду.

Категорію "тип" у запропонованій класифікації становлять базові поняття - особові, колекційні зібрання, бібліотеки юридичних осіб та цілого ряду ретроспективних фондів, в основу яких покладено колекції/зібрання, створені історичним чи штучним способом (серед них предметно-тематичні (наприклад, зібрання книжкових та періодичних видань іранської літератури кінця ХХ - поч. ХХІ ст.)*, книжкові зібрання за видовою (наприклад, колекція плакатів ХХ ст.) , хронологічною ознаками (наприклад, колекція палеотипів), за культурологічною цінністю (наприклад, колекція мініатюрних видань ХХ ст.), за знаковою природою інформації (наприклад, колекція гравірованих мідних дошок XVII-XIX ст.).

Поняття "рід" для колекційних фондів приватних осіб класифікаційної схеми утворюватимуть стани (дворян, духівництва, міщан) на період Царської Росії, класи (переважно привілегійованого класу інтелігенції) для часів існування СРСР, та професії (спеціалістів та фахівців) з моменту утворення незалежної України. Для юридичних осіб поняття "рід" використовувалося стосовно галузі суспільної діяльності: науки, літератури, мистецтва, просвітництва, освіти, релігії, друку/видавничої справи, спорту/охорони здоров'я, побуту.

Категорія "вид" колекційних фондів, що класифіковані за фондоутворювачами, характеризує досліджувані зібрання НБУВ, поділяючи особові - на іменні, сімейні та родові, а книгозбірні юридичних осіб - на установчі, організаційні та спілкові ретроспективні зібрання.

Окремої уваги заслуговує самостійна бібліотекознавча класифікаційна схема, що спрямована на відображення змістового складу історико-культурних фондів НБУВ, не спираючись на їх принцип походження. Тобто весь спектр колекційних фондів розглядається на базі наявних у них окремих видів видань (репродукованих матеріалів, творів друку, неопублікованих матеріалів, аудіо/ візуальних та машиночитних матеріалів), залишаючи поза увагою на період пошуку важливий саме для історико-культурних книгозбірень принцип цілісності, що є обов'язковою умовою формування фондів. У такий спосіб запропонована класифікація допоможе через систему посилань вийти на необхідні історичні видання та джерела, що по своїй суті складають цілісні ретроспективні колекції, за умов відсутності пошукових відомостей щодо особистих, установчих чи різноманітних колекційних груп, зібраних у НБУВ. Така класифікаційна схема стане у пригоді насамперед дослідникам, пошукачам та науковцям, що працюють над різного роду науковими дослідженнями не з позиції археографічного вивчення.

Обов'язковою умовою класифікації історико-культурних фондів та забезпечення швидкого пошуку необхідних комплексних чи розрізнених джерел стане розроблена система індексування. Вона спрямована, передусім, на розкриття як змісту, так і видового складу колекційних фондів, що значно прискорюватиме пошук необхідної інформації, що знаходиться у бібліотеках-утримувачах ретроспективних колекцій/зібрань, а також зазначатиме структурний підрозділ, бібліотеку та країну, на території якої розташованна книгозбірня.


ВИСНОВКИ


  • Виявлено та проаналізовано близько 130 реконструйованих історично чи штучно утворених фондів НБУВ, виділено як об'єкт археографічного та джерелознавчого опису для ДРНКН. Ретроспективні колекційні зібрання охоплюють хронологічні межі XVI-XX ст. та за адміністративно-територіальним поділом різного походження. На період дослідження ці колекційні зібрання становлять національне надбання України і підлягають, згідно із законодавчими документами, археографічному та джерелознавчому описам як культурні пам'ятки.

  • Уточнено понятійно-категоріальний апарат на історико-культурні фонди, зокрема щодо обсягів понять "колекція", "зібрання", "бібліотека", а всередині ще на декілька структурних підсистем, що складатимуть базове підґрунтя для бібліотечної та культурологічної класифікації під час паспортизації ретроспективних зібрань як на внутрішньобібліотечному так, і на загальнодержавному рівнях реєстрації, уникаючи хаотичного застосування цієї терміносистеми.

  • Встановлено критерії відбору та принципи формування колекційного фонду як самостійного об'єкта дослідження та обліку утвореного книжкового масиву за принципом провенієнції (збереження комплексу за походженням). Серед найважливіших критеріїв відбору ретроспективних зібрань є: по-перше, встановлення хронологічного та адміністративно-територіального періоду життєдіяльності фізичної особи та напрямку суспільної діяльності юридичної особи, їх місце в суспільстві; по-друге, система провенієнц-принципу, на основі якої визначається комплексність досліджуваного колекційного фонду в процесі його реконструкції, характеризується джерелознавча та книгознавча цінність видань, що мають спільні ознаки та об'єднані фондоутворювачем/ фондовласниками.

  • Вдосконалено паспортну систему на колекційні книжкові та рукописні фонди. Запроваджено реєстраційний (для здійснення державної реєстрації за відповідними програмами), інформаційний (призначений для використання інформації про колекційні фонди НБУВ безпосередньо споживачами, за наповненням, цей тип паспорта найбільш


  •