LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечно-археографічна діяльність М.І.Петрова (1840 - 1921)


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ

ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО






СОХАНЬ СВІТЛАНА ВАЛЕНТИНІВНА



УДК:929 Петров М.І.:02(477)"18"/"19"+02(477)"18"/"19"




БІБЛІОТЕЧНО-АРХЕОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ М.І. ПЕТРОВА

(1840–1921)




Спеціальність 07.00.08 – книгознавство,

бібліотекознавство, бібліографознавство




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук





Київ – 2003



Дисертацію є рукопис.Робота виконана в Інституті рукопису Національної бібліотеки України

імені В.І. Вернадського.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

ДУБРОВІНА ЛЮБОВ АНДРІЇВНА

Національна бібліотека України

імені В.І. Вернадського

директор Інституту рукопису


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

ПІНЧУК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

Інститут історії України НАН України

завідувач відділом української історіографії


кандидат історичних наук, с.н.с.

ДЕНИСКОЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНАНаціональна бібліотека України

імені В.І. Вернадського, відділ стародруків

та рідкісних видань.


Провідна установа: Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України, відділ рукописів, м. Львів.


Захист відбудеться " 6 " листопада 2003 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися у читальному залі літератури з бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розіслано " 3 " жовтня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук ЧЕКМАРЬОВ А.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний розвиток української історичної науки сприяє розширенню проблематики досліджень творчого доробку вчених, які своєю науковою діяльністю долучилися до становлення і формування спеціальних історичних дисциплін у ХІХ – на початку ХХ ст.

У цей період у Київській духовній академії (далі КДА) сформувалася наукова школа, якій належить вагомий внесок як у розробку спеціальних методів дослідження рукописів та стародруків взагалі, так і у формування цінного спеціалізованого рукописно-книжного бібліотечного фонду КДА зокрема. Представниками цієї школи були М.І. Петров, Ф.І. Титов, С.Т. Голубєв, П.Г. Лебединцев, О.І. Лебедєв, І.І. Малишевський, Л.С. Мацієвич, С.М. Сольський, В.З. Завітневич, П.О. Лашкарьов, П.І. Ліницький, Б.О. Тураєв та ін.

Микола Іванович Петров – історик, археограф, археолог, музеєзнавець, літературознавець, один із засновників Церковно-археологічного товариства (далі ЦАТ) та Церковно-археологічного музею (далі ЦАМ) – є одним з найвідоміших представників історико-церковної школи КДА. Багатогранний науковий спадок М.І. Петрова детально досліджувався фахівцями, проте бібліотечно-археографічний аспект його діяльності й досі залишається невивченим.

Актуальність обраної теми полягає у тому, що об'єктивні процеси розвитку науки, як відомо, значною мірою опосередковані особистістю вченого, тому вивчення особистого наукового доробку сприяє, з одного боку, персоналізації історичного процесу, а з іншого – реконструкції історії науки. Дослідження бібліотечно-археографічної діяльності М.І. Петрова розкриває нові аспекти історії науки та культури України ХІХ – початку ХХ ст., доповнює наші знання про розвиток спеціальних історичних дисциплін та бібліотечної справи зазначеного періоду.

Стан дослідження теми. Окремим аспектам наукового спадку М.І. Петрова були присвячені численні історичні та філологічні дослідження, зокрема, праці М.П. Дашкевича, І.Я. Франка, С.О. Єфремова, В.П. Горленка, О.І. Білецького (літературознавство), І.С. Свєнціцького, С.3. Заремби, М.О. Федоренка (історія ЦАТ і ЦАМ при КДА), С.Т. Голубєва, В.І. Ульяновського, Є.К. Чернухіна (джерелознавство), М.К. Каргера, К.В. Широцького, П.П. Толочка, Л.А. Проценко (києвознавство). Вивченнням біографії та укладанням бібліографії його наукових праць займалися В.О. Біднов, М.І. Городецький, В.Ф. Дурдуківський, Д.М. Щербаківський, В.Л. Микитась, Н.Д. Микитась, І.Н. Войцехівська, К.К. Крайній. Однак спеціальних досліджень щодо діяльності М.І. Петрова як бібліотекознавця, бібліографа та археографа немає.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Тема пов'язана із загальними науковими темами НБУВ, що є відомчими темами НАН України: "Рукописна спадщина діячів науки і культури України: джерелознавчі дослідження та археографічний опис" (державний реєстраційний номер 0100V006608) та "Книжкові та рукописні пам'ятки: історико-культурні дослідження бібліотечних зібрань, колекцій та рідкісних видань" (номер теми 4.1.02–06.).

Мета дослідження – встановлення особистого внеску М.І. Петрова у розвиток книгознавства, бібліотекознавства, польової, камеральної та едиційної археографії в галузі рукописних пам'яток історії та культури, а також роль вченого в науковій та організаційній діяльності ЦАМ.

Відповідно до поставленої мети визначені такі завдання:

– проаналізувати ступінь дослідженості обраної теми, визначити рівень її джерельного забезпечення;

– здійснити реконструкцію наукової біографії вченого, визначити пріоритетні напрями його наукової діяльності;

– розглянути етапи становлення М.І. Петрова як бібліотекаря, книгознавця та археографа на підставі аналізу його творчості, листування та особистих контактів через наукове осмислення архівної спадщини вченого;

– дослідити організаторську діяльність М.І. Петрова як секретаря ЦАТ і завідуючого ЦАМ, визначити принципи збирацької роботи, джерела комплектування рукописно-книжкового фонду, проаналізувати сучасний стан рукописних колекцій і зібрань ЦАМ, що зберігаються в ІР НБУВ;

– з'ясувати роль М.І. Петрова у діяльності бібліотечних комісій КДА, провести реконструкцію бібліотечно-архівного зібрання вченого (формування, систематизацію та класифікацію приватної бібліотеки й архіву);

– оцінити внесок М.І. Петрова в формування рукописно-книжних колекцій і зібрань ЦАМ та бібліотеки КДА, у вивчення історії писемної та книжної культури, у розвиток польової, камеральної та едиційної археографії.

Об'єкт дослідження – архівні та бібліотечно-бібліографічні комплекси документів М.І. Петрова як джерело для вивчення та удосконалення методологічних засад описування пам'яток історії та культури, формування бібліотечного та музейного зібрання ЦАМ, організації приватної бібліотеки вченого та реконструкції його наукової біографії.

Предмет дослідження – бібліотечно-археографічна діяльність М.І. Петрова.

Методи дослідження. У дисертації застосовано сукупність методів історичного дослідження: історико-порівняльний, хронологічний, історіографічний, джерелознавчий і бібліотекознавчий аналіз документів.

Хронологічні межі дисертаційного дослідження зумовлені роками життя М.І. Петрова (1840–1921), оскільки в дисертації здійснюється реконструкція наукової біографії вченого.