LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечно-археографічна діяльність М.І.Петрова (1840 - 1921)

складені покажчики.

Довідковий характер мають численні енциклопедичні та довідково-бібліографічні статті про М.І. Петрова у таких виданнях, як "Енциклопедія українознавства", "Українські архівісти" та про його особовий архів – у путівнику "Видатні вчені Національної академії наук України. Особові архівні та рукописні фонди академіків і членів-кореспондентів у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (1918–1998)".

У межах досліджуваної теми становлять інтерес роботи А.А. Бойко, Л.М. Дениско, С.3. Заремби, Ю.С. Земського, К.К. Крайнього, Л.А. Проценко, В.І. Ульяновського, М.О. Федоренка, Є.К. Чернухіна, Л.В. Шаріпової, Н.А. Шип, де висвітлено окремі аспекти історико-філологічного доробку вченого та розглянуто музейницьку діяльність М.І. Петрова упродовж його роботи з формування, збереження та дослідження давніх церковних пам'яток у ЦАТ та ЦАМ при КДА. Так, А.А. Бойко подає загальний огляд діяльності М.І. Петрова на посаді редактора "Волынских епархиальных ведомостей" (далі "ВЕВ"), "Киевских епархиальных ведомостей" (далі "КЕВ") та відомості про тісну його співпрацю з редакціями інших періодичних видань. Глибоку грунтовну оцінку діяльності М.І. Петрова як найвідомішого представника історико-церковної школи КДА дав В.І. Ульяновський, який у своїх дослідженнях детальніше зупинився на внеску вченого у процес формування історико-речової бази для історичних студій КДА та його ролі у становленні нетрадиційного джерелознавства. Нещодавно вийшли праці історика-музеєзнавця К.К. Крайнього, присвячені Київському Церковно-історичному та археологічному товариству, а також історикам Києво-Печерської лаври, зокрема й М.І. Петрову і його ролі у формуванні колекцій християнських культових пам'яток. Однак студії зазначеного автора грунтуються на оглядах діяльності ЦАМ, написаних самим М.І. Петровим, в них мало враховуються інші комплекси документів з його особового архівного фонду та листування. Співпраця М.І. Петрова з Ю.Й. Сіцінським у Подільському єпархіальному історико-статистичному Комітеті досліджувалася Ю.С. Земським. Л.А. Проценко високо оцінює працю М.І. Петрова "Киевский военный некрополь", хоча й знаходить в ній деякі неточності у фактичному матеріалі. Л.В. Шаріпова детальніше зупинилися на історії рукописного зібрання ЦАМ.

Оцінюючи стан дослідження багатогранної діяльності вченого, слід зазначити, що найбільш вивченими є літературознавчий, історико-філологічний та музеєзнавчий напрями наукової спадщини М.І. Петрова. При наявності значної кількості досліджень, де ім'я Петрова згадувалося в різних аспектах, обрана нами тема стосовно внеску вченого у розвиток археографії, книгознавства та бібліотекознавства в історичній науці досі не була об'єктом спеціального дослідження.

Джерельна база дисертації значна за обсягом і зберігається у різних архівосховищах. Комплексно для вивчення життєвого та творчого шляху М.І. Петрова вона не залучалася до наукового обігу. Найбільший масив архівних документів М.І. Петрова зберігається в ІР НБУВ. Це, зокрема, особовий фонд М.І. Петрова (ф. 225), фонд Київської духовної академії (ф. 160), Літературнi матеріали (ф. І), Історичні матеріали (ф. ІІ), Листування (ф. ІІІ). Архівні матеріали М.І. Петрова також містяться у фондах Ф.І. Титова (ф. 175), С.І. Маслова (ф. 33), П.М. Попова (ф. 285), А.С. Криловського (ф. 184), В.Ю. Данилевича (ф. ХХІХ), М.Ф. Біляшівського (ф. ХХХІ), в Архіві Академії наук (ф. Х). У дослідженні використовуються документи з архіву ІР НБУВ, які містять важливі дані про історію надходження бібліотеки та архіву М.І. Петрова до Бібліотеки (оп.1., од. зб. 40).

Значний комплекс документів М.І. Петрова у ЦДІАК України представлений матеріалами фонду Київської духовної академії (ф. 711), які надають інформацію про участь ученого в бібліотечних комісіях КДА, про його роль у передачі до академічної бібліотеки книг і рукописів з монастирів Київської та Волинської єпархій, про підготовку ним видання джерельного комплексу актів і документів з історії КДА, описів рукописних та музейних колекцій, публікацій рукописних пам'яток. Фонд Церковно-історичного та археологічного товариства (ф. 1396) містить протоколи засідань товариства, акти комісій, створених для огляду пам'ятників давнини, списки експонатів ЦАМ, листування тощо. Важливе значення для висвітлення багатогранної наукової діяльності вченого мають архівні документи фондів Київської духовної консисторії (ф. 127), Харківського історико-філологічного товариства (ф. 2017), Канцелярії київського окремого цензора (ф. 294), Колекції листів (ф. 1271), особових фондів М.Ф. Сумцова (ф. 2052), О.С. Грушевського (ф. 1235). Документи фонду "Київський учбовий округ" (ф. 707) зафіксували інформацію про спроби створення Київського археологічного інституту в 1909–1910 рр.

Архівні матеріали ВР ІЛ представлені листами М.І. Петрова до О.Я. Кониського (ф. 77), рецензією І.Я. Франка на описи київських рукописних зібрань вченого (ф. 3) та фондами видавництва часопису "Літературно-Науковий Вістник" (ф. 78) і "Давні рукописи" (ф. 20).

У ВР РНБ зберігаються листи М.І. Петрова до П.М. Батюшкова (ф. 52), І.В. Помяловського (ф. 608) та ін.

Архівна джерельна база дослідження складається з декількох комплексів документів, зокрема, з біографічних матеріалів, документів службової та громадської діяльності, наукових та творчих матеріалів, епістолярної спадщини, рукописів та друкованих праць інших осіб.

До першої групи джерел відносяться документи, які висвітлюють факти біографії М.І. Петрова, його родовід, сімейні зв'язки та ін. Серед них автобіографії (1911, 1913, 1920 років), послужні списки вченого, спогади, зокрема "Воспоминания старого археолога" тощо.

До другої групи належать джерела, що характеризують службову та організаційно-громадську діяльність вченого, в т.ч. його працю в КДА, як члена Ради Академії від церковно-практичного відділення та члена Правління Академії, участь у бібліотечних комісіях КДА, роботу на посаді секретаря ЦАТ та завідувача ЦАМ, співпрацю з єпархіальними історико-статистичними комітетами, вченими архівними комісіями, церковно-археологічними комітетами, давньосховищами, різними установами, товариствами, організаціями, навчальними закладами, участь в організації та проведенні Археологічних з'їздів, спробі створення Київського Археологічного інституту. Це, насамперед, щоденники находжень музейних предметів, книг і членських внесків в ЦАТ, списки рукописів, доповідні записки про підготовку систематичного каталогу бібліотеки КДА, донесення бібліотечних комісій про результати проведення перевірки стану фундаментальної академічної бібліотеки тощо.

Окреме місце займають видання ЦАТ і ЦАМ при КДА, які в основному готувалися М.І. Петровим, за якими можна простежити формування принципів збирацької роботи вченого і власне науково-організаційну діяльність М.І. Петрова. Серед них певне місце відведене щорічним звітам ЦАТ і ЦАМ, а також повідомленням, рефератам, статтям з організаційних питань діяльності ЦАМ та ЦАТ за 1874–1916 рр., що були опубліковані на сторінках періодичних видань КДА та ЦАТ з метою пошуку, вивчення та збереження історико-культурної спадщини.

Третю групу джерел склали наукові, творчі, педагогічні матеріали: рукописи опублікованих та неопублікованих праць, матеріали, які пов'язані з викладацькою діяльністю вченого в КДА – конспекти лекцій, програми лекційних курсів, нотатки і підготовчі матеріали, бібліографічні нотатки і рецензії, видання фундаментального джерельного комплексу актів і документів з історії КДА, описи рукописних та музейних колекцій,