LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечно-археографічна діяльність М.І.Петрова (1840 - 1921)

уточнень до складання бібліографічного опису, зокрема стародрукованих богословських книг. Від 1890 до 1915 р. каталог вийшов у 5-и томах і 13-и випусках.

Висвітлюються структура та основні принципи формування приватної бібліотеки М.І. Петрова, які відбивають основні напрями його наукової діяльності. На основі архівних матеріалів та каталогів, складених М.І. Петровим, вперше проведена реконструкція власного бібліотечного зібрання як книжковoго комплексу, цілісність якого, на жаль, згодом була втрачена, проаналізовано його структуру та зміст.

У дисертації акцентовано увагу на археографічній діяльності М.І. Петрова, зокрема його участі в археографічних експедиціях на Волинь, Поділля та Полісся для підготовки видання "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" П.П. Чубинського. М.І. Петров очолив Комісію по прийому книг і рукописів до академічної бібліотеки з монастирів Київської і Волинської єпархій. Багато зусиль доклав вчений як секретар ЦАТ для збереження писемних пам'яток з архівів духовних консисторій та правлінь, монастирів, церков і духовних навчальних закладів для складання історико-статистичних описів церковних архівів. Слід окремо відзначити особисту участь М.І. Петрова в долі архіву Київської консисторії, зокрема, в опрацюванні і передачі "старих справ" архіву до ЦАМ.

М.І. Петров проводив активну роботу в галузі підготовки видань та публікацій матеріалів про Холмську Русь, Волинь, Поділля, Бессарабію, Білорусію і Литву. Ці напрями його діяльності розкрито у листуванні з П.М. Батюшковим та М.І. Городецьким з приводу видання цих праць. Висвітлюється участь М.І. Петрова у створенні Археологічного інституту в Києві.

Отже, важливою складовою наукової діяльності вченого була його бібліотечно-археографічна діяльність, яка була спрямована на збирання, опрацювання та збереження писемних пам'яток.

У четвертому розділі – "Внесок М.І. Петрова у розвиток камеральної й едиційної археографії та книгознавства" узагальнено наукові принципи описування рукописних пам'яток, використані М.І. Петровим при укладанні ним наукових описів матеріалів ЦАМ й монастирських та церковних зібрань м. Києва, проведено аналіз сучасного стану рукописного зібрання ЦАМ в ІР НБУВ.

М.І. Петрову належить опрацювання та залучення до наукового обігу значної кількості оповідних джерел ХVІ–ХVІІІ ст., літературних та історичних пам'яток, зокрема рукописних творів та шкільних поетик ХVII–ХVIII ст., рукописної пам'ятки ХVІ–ХVII ст. повчань преподобного Іова, ігумена почаївського, риторик Феофана Прокоповича, четьї 1397 р., "Сповіді" Іоанна Некрашевича, списку "Палінодій" Захарії Копистенського, "Разговора русина и поляка", "Разговора Великороссии с Малороссией", рукопису Семена Дивовича, "Проповідника" Варлаама Ясинського (2-а половина XVII ст.) та ін.

Вченим залучено до наукового обігу значну кількість рукописних та книжних пам'яток з історії церкви, зокрема, тексти прологів, мартирологів, синаксарів, мінелогій, патериків, повчань. Значна робота була проведена М.І. Петровим з пошуку та наукового опису рукописних зібрань різних сховищ Києва і музею ЦАМ, результатом якої стало укладання та публікація "Описания рукописей, находящихся в музее Церковно-археологического общества при Киевской духовной академии" (3 випуски) та "Описания рукописных собраний, находящихся в г. Киеве".

У цьому розділі розглянуто зібрання рукописів ЦАМ, принципи його наукового опрацювання та схема комплектування, розроблені М.І. Петровим. Колекція ЦАМ зберігалась як у вітринах музею, так і в академічній бібліотеці. До першої її частини належали матеріали з церковної історії та археології, богослов'я, філософії, літератури, права, медицини, збірники документів. Хронологічно зібрання охоплювало матеріали, починаючи від третього тисячоліття до н. е. (ассіро-вавілонські клинописні таблички) і закінчуючи XIX ст. У 1889 р. в музеї налічувалося 21118 експонатів, з яких 1400 – це були акти і грамоти, 1535 – рукописи і стародруки. В бібліотеці зберігалося 1190 книг і брошур. На 1898 р. у музеї знаходилося вже 46893 експонатів. До другої частини колекції ЦАМ, так званого "музейного" відділення академічної бібліотеки, увійшло 3905 од. зб. Проте в офіційному покажчику, без урахування бібліотеки музею, було вказано лише 25093 експонати. Це пояснювалося тим, що чимало гравюр, фотографій, випусків книг (одиничні випуски) та періодичних видань, які при надходженні записувались М.І. Петровим в "Указателе Церковно-археологического музея" окремо, тут з'єднувались під одним номером. Серед наукових здобутків М.І. Петрова один з найзначиміших – це опис та дослідження рукописних книг і писемних пам'яток культури, які він вперше долучив до наукового обігу. Їхня кількість значно перевищує загальний обсяг колекції ЦАМ, яка нараховувала близько 1600 рукописних книг та документів.

У своїй сукупності архівні та бібліотечно-бібліографічні комплекси документів М.І. Петрова дозволили провести в дисертаційному дослідженні порівняльний аналіз сучасного стану рукописного зібрання ЦАМ в ІР НБУВ.

Окремо відзначається співпраця М.І. Петрова із заввіділами рукописів і стародруків книгосховищ Москви та Санкт-Петербурга, зокрема з О.Є Вікторовим (перший хранитель відділу рукописів Московського Публічного і Румянцевського музею), А.Ф. Бичковим (хранитель відділу рукописів і стародруків Імператорської Публічної бібліотеки від 1844 р., а від 1882 до 1899 рр. – її директор) та І.А. Бичковим (завідувач рукописним відділом Імператорської Публічної бібліотеки від 1881 р.).

М.І. Петров був одним з дослідників документальної спадщини КМА та КДА (разом з С.Т. Голубєвим і Ф.І. Титовим), ініціатором та укладачем видання "Актов и документов, относящихся к истории Киевской Академии". Листування з архімандритом Херсонським і Одеським Димитрієм Ковальницьким висвітлює важливі аспекти процесу роботи М.І. Петрова над виданням "Актов и документов".

Як свідчать матеріали дослідження, вчений здійснював значну роботу з комплектування старожитностями, співпрацював з науковими установами, багато часу витрачав на налагодження контактів між різними науковими товариствами та окремими дослідниками, опублікував колосальну кількість наукових праць, які висвітлювали малодосліджені на той час питання церковної історії та археології. Найкращі з цих робіт, опубліковані в академічних та інших наукових виданнях, заклали підвалини вітчизняної церковної історіографії.

Організаційна робота М.І. Петрова в ЦАМ сприяла його дослідженням музейних зібрань. Результатом плідної роботи вченого над описами та атрибуціями іконографічних, нумізматичних колекцій стали "Указатель Церковно-археологического музея", "Альбомы достопримечательностей Церковно-археологического музея при Киевской духовной академии", описи муравйовський, порфиріївський, сорокінсько-філаретівський, опис старообрядницьких ікон зі збірки В.Фальковського та збірки давніх портретів з Київського митрополичого будинку.

Вчений поділяв свої праці на "особливо важливі у науковому значенні" та на "історично-публіцистичні церковного характеру". Так, в автобіографії 1913 р. М.І. Петров вважав вартими уваги 70 своїх друкованих праць, а вже у 1920 р. збільшив їхню кількість до 280 назв. Загалом вчений написав близько 400 наукових робіт, які й донині є неоціненною джерельною базою для фахівців – істориків, філологів, мистецтвознавців. Висока оцінка його доробку перевірена часом.


Основні висновки

1. На основі аналізу джерельної бази та історіографії проблеми з'ясовано ступінь дослідженості