LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечно-археографічна діяльність М.І.Петрова (1840 - 1921)

обраної теми, визначено рівень її джерельного забезпечення.

2. Здійснено реконструкцію наукової біографії вченого; на підставі аналізу його творчості, листування та особистих контактів залучено до наукового обігу нові відомості та уточнення стосовно життєвого та творчого шляху М.І. Петрова. Виявлено, що багатогранна наукова діяльність була тісно пов'язана з вивченням історії церкви, однак загальні інтереси вченого були набагато ширшими: колекції книжок та рукописів у фондах ЦАМ та бібліотеки КДА, у формуванні яких він брав найактивнішу участь, лише на третину були представлені пам'ятками історії церкви.

Встановлено, що творчі зв'язки М.І. Петрова з викладачами КДА (С.Т. Голубєвим, А.О. Дмітрієвським, В.З. Завітневичем, П.О. Лашкарьовим, П.І. Ліницьким, Ф.І. Титовим), заввідділами рукописів і стародруків книгосховищ Москви і Санкт-Петербурга (О.Є. Вікторовим, А.Ф. Бичковим, І.А. Бичковим), співпраця з київськими та львівськими вченими (В.Б. Антоновичем, П.М. Владимировим, М.П. Дашкевичем, В.С. Іконниковим, В.М. Перетцом, І.О. Сікорським, І.С. Свєнціцьким, К.Й. Студинським, Г.Г. Павлуцьким, Т.Д. Флоринським) розширили діапазон археографічних, книгознавчих та бібліотекознавчих досліджень вченого.

Досліджено редакційно-видавничу діяльність М.І. Петрова, пов'язану з підготовкою видань "ВЕВ", "КЕВ", "ТКДА" та публікацій ЦАТ.

3. Зібраний та узагальнений у дослідженні фактичний матеріал дав змогу визначити пріоритетні напрями наукової діяльності М.І. Петрова та етапи становлення його як бібліотекаря та археографа.

Перший досвід в галузі бібліотечної справи, бібліографії та книгознавства М.І. Петров отримав у Костромській духовній семінарії, де був призначений бібліотекарем. Згодом, як член бібліотечних комітетів та комісій КДА, вчений розробляв програми щодо організації книжкових фондів та каталогів, аналізував нові бібліотечні розробки і впроваджував їх у практику бібліотеки КДА (прогресивна система бібліотечної класифікації для каталогів, розташування фонду за форматно-систематичною ознакою), сприяв поповненню академічної бібліотеки книгами та рукописами з монастирів Київської та Волинської єпархій.

Встановлено етапи формування М.І. Петрова як археографа: від написання передмов до публікацій окремих документів (передмови до драматичних творів Г. Кониського), через процес підготовки, редагування, публікації окремих рукописних пам'яток (повчання преподобного Іова Почаївського, Феодосія Печерського), описування рукописно-книжкової спадщини приватних колекційних зібрань (бібліотеки Шодуарів, Соломки) до фундаментальних описів рукописно-книжкових колекцій (колекцій ЦАМ при КДА, київських зібрань).

Доведено, що проведення археографічних експедицій з метою дослідження та опису старожитностей і рукописно-книжкової спадщини архівів та бібліотек Волині, Поділля й Полісся для підготовки до видання "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" П.П. Чубинського і збирання матеріалів для історико-археографічних праць "Холмская Русь", "Волынь", "Белоруссия и Литва", "Подолия", "Бессарабия" сприяли набуттю досвіду вченим в галузі польової, камеральної та едиційної археографії.

4. Через наукове осмислення архівної спадщини вченого досліджено організаторську діяльність М.І. Петрова у ЦАТ (співпраця з єпархіальними історико-статистичними та церковно-археологічними комітетами, давньосховищами; участь у роботі археологічних з'їздів та вчених архівних комісій).

5. Проаналізовано діяльність М.І. Петрова на посаді завідуючого ЦАМ, визначено принципи збирацької роботи вченого, що декларувалися ним значно ширшими за принципи укладання традиційного церковного зібрання (завдяки зусиллям М.І. Петрова в музеї зберігалося багато експонатів, що безпосередньо не стосувалися церковної археології). Він був опонентом А.О. Дмітрієвського, який вважав, що музей має бути лише підручною базою для підтримки навчального процесу в КДА і тим самим принижував загальнонаукове та культурологічне значення фондів ЦАМ.

Встановлено джерела комплектування рукописно-книжкового фонду музею (вилучення особливо цінних рукописів і стародруків, які знаходились в бібліотеці без відчудження їх із академічної власності, з церковних і монастирських різниць та бібліотек; з матеріалів археологічних експедицій, влаштованих членами ЦАТ; дари від випускників КДА, окремих приватних колекціонерів, наукових товариств; купівля). Визначено сучасний стан рукописних колекцій і зібрань ЦАМ, що зберігаються в ІР НБУВ.

6. Проведено реконструкцію бібліотечно-архівного зібрання вченого. Головними джерелами вивчення складу і змісту бібліотечного зібрання М.І. Петрова є "Каталог книг и периодических изданий, принадлежащих Н.И. Петрову, составленный 8 марта 1880 р.", перелік "Книг, пожертвованных в библиотеку Киевской Духовной академии заслуженным профессором той же Академии Николаем Ивановичем Петровым" та "Каталог книг "Petroviana". Бібліотека М.І. Петрова (на жаль, на сьогодні розпорошена) налічувала 3218 позицій і містила літературу духовного змісту, книги з літературознавства, мовознавства, історії, археології, географії, каталоги і описи давніх рукописів та стародруків, видання різних наукових установ, закладів і товариств, бібліографічні і періодичні видання.

7. Внесок М.І. Петрова у розвиток камеральної та едиційної археографії, книгознавства полягає у здійсненні грунтовної публікації актових джерел з історії Києво-Могилянської та Київської духовної академій ("Акты и документы, относящиеся к истории КДА"), яка є базовою для проведення історичних досліджень. Підготовкою та виданням перших наукових описів матеріалів ЦАМ й монастирських та церковних зібрань м. Києва ("Описание рукописей, находящихся в музее Церковно-археологического общества при Киевской духовной академии" та "Описание рукописных собраний, находящихся в г. Киеве") були вперше залучені до широкого наукового обігу детальні відомості про склад та зміст зібрань: атрибутовано кожну писемну пам'ятку та актовий документ, проведено палеографічне, текстологічне та мовознавче дослідження окремих, найзначиміших писемних джерел. "Описания" М.І. Петрова й донині є основними найповнішими систематичними науково-пошуковими та обліковими документами ІР НБУВ.



Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

1. Приватна книгозбірня філолога та історика церкви М.І. Петрова: реконструкція зібрання // Бібл. вісн.– 2003.– №3.– С. 29–32.

2. "Воспоминания и переписка к разным лицам. 1840–1882" М.І. Петрова як джерело реконструкції біографії та творчості вченого // Студії з архівної справи та документознавства.– К., 2002.– Т. 8.– С. 118–123.

3. Родинне листування М.І. Петрова у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського // Рукописна та книжкова спадщина України.– К., 2002.– Вип. 7.– С. 14–21.

4. Рукописні матеріали М.І. Петрова і традиції збирацької діяльності та особливості формування рукописного фонду бібліотеки Київської Духовної академії // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського.– К., 2002.– Вип. 9.– С. 327–336.

5. Роль М.І. Петрова у створенні Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії // Библиотечное дело и краеведение: Сб. науч. тр.– К.; Симферополь, 2002.– Вып. 4.– С. 72–77.

6. Внесок Г.П. Житецького в розробку перших нормативних документів для описування рукописних зібрань відділу рукописів ВБУ (20-і роки ХХ ст.): Збірка ЦАМ КДА // Рукописна та книжкова спадщина.– К., 2002.– Вип. 6.– С. 36–41.

7. Особливості формування рукописного фонду НБУВ