LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечно-бібліографічна діяльність Івана Кревецького

науковою темою Львівського національного університету імені Івана Франка "Українська історіографія на зламі ХХ–ХХІ століть" (номер теми ТС22Б), з науково-дослідною темою Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) "Розвиток української біографістики та проблеми формування вітчизняних біобібліографічних ресурсів ХХІ ст." (номер теми 2.4.07–09).

Мета роботи – дослідження бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності І. Кревецького, введення до наукового обігу його доробку.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

  • з'ясувати рівень наукового вивчення проблематики, виявити та проаналізувати джерельну базу дослідження;

  • здійснити історичний екскурс наукової діяльності І. Кревецького, реконструювати основні етапи його бібліотечної й бібліографічної діяльності;

  • розкрити основні напрями, організаційні заходи та результати діяльності І. Кревецького щодо розвитку бібліотеки НТШ у Львові в контексті бібліотекознавчих питань акумуляції, формування, збереження й використання бібліотечних фондів з урахуванням специфіки суспільно-політичного, економічного і культурного розвитку Галичини у складі Австро-Угорщини та Польщі;

  • проаналізувати теоретико-методологічні дослідження, здійснені І. Кревецьким у ВБУ в Києві, спрямовані на методичне й організаційне забезпечення функціонування бібліотеки: комплектування та каталогізації бібліотечних фондів, формування фонду україніки;

  • виявити та проаналізувати науково-бібліографічний доробок ученого на сторінках трьох львівських часописів ("Записки Наукового товариства ім. Шевченка", "Літературно-науковий Вістник", "Нова зоря") з метою відтворення наукової спадщини вченого;

  • укласти бібліографічний покажчик наукових праць І. Кревецького та ввести їх до наукового обігу.

Об'єктом дослідження є життєвий шлях, професійна та наукова діяльність І. Кревецького.

Предметом дослідження є зміст бібліотечної та бібліографічної діяльності І. Кревецького.

Методологічною основою дисертації слугували загальнонаукові принципи історизму й наукової об'єктивності, закони соціокультурного розвитку суспільства. З метою забезпечення вірогідності основних результатів використано комплекс взаємодоповнювальних наукових методів: історико-бібліотекознавчий, системний, хронологічний та порівняльний, адекватних меті й завданням дослідження. Використано методи джерелознавчого аналізу бібліотечних архівних документів.

Територіальні межі дослідження охоплюють Східну Галичину, де І. Кревецький народився і працював упродовж життя, а також м. Київ, де протягом 1920–1921 рр. учений працював у ВБУ.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1903–1939 – роки бібліотечно-бібліографічної діяльності І. Кревецького, що стало підставою для проведення порівняльного аналізу діяльності вченого в історичному зрізі та його внеску в розвиток бібліотечної справи і бібліографії.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

  • акумульовано та проаналізовано значну джерельну базу, що дало змогу вперше відтворити цілісну картину бібліотечно-бібліографічної діяльності І. Кревецького;

  • досліджено історію становлення І. Кревецького як бібліотекаря, вперше запропоновано періодизацію бібліотечної діяльності вченого з урахуванням впливу суспільно-політичних обставин в країні;

  • проведено детальний аналіз результатів бібліотечної діяльності І. Кревецького, здійснено їх узагальнення, виявлено специфічні особливості й основні проблеми, дано оцінку ролі І. Кревецького у розвитку бібліотечної справи;

  • здійснено тематико-типологічний аналіз бібліографічної спадщини І. Кревецького, що дало змогу визначити його роль і місце у розвитку бібліографії та бібліографознавства;

  • з'ясовано актуальність ідей та поглядів І. Кревецького, та його вплив на розвиток сучасного бібліотекознавства та бібліографознавства;

  • опубліковано бібліографічний покажчик праць І. Кревецького;

  • введено до наукового та суспільного обігу бібліотечно-бібліографічний доробок І. Кревецького.

Теоретичне та практичне значення дослідження. Дисертанткою проведено детальний аналіз бібліотечної та бібліографічної діяльності І. Кревецького, результати якого дали змогу заповнити прогалини в історичному бібліотекознавстві та бібліографознавстві й сприяли їхньому подальшому розвитку, а також стали певним внеском у вивчення персоналій української науки і культури. Отримані в дисертації результати поглиблюють та популяризують знання про видатного вченого; вони покладені в основу розробки курсів лекцій з дисциплін "Історія бібліотечної справи України", "Бібліографознавство: теорія та історія", "Бібліотечне краєзнавство", "Загальне книгознавство", що вивчаються студентами при підготовці фахівців бібліотечної справи КНУКіМ. Запропонований реєстр праць І. Кревецького вводить до наукового обігу значний масив його маловідомих досліджень, знайомить з багатовекторною діяльністю вченого.

Особистий внесок дисертанта. Результати дослідження, бібліографічний покажчик "Іван Кревецький: Біобібліографічний покажчик (1901–1938 рр.)", наукові публікації, в яких викладено основні положення дисертації виконані автором одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Наукове дослідження тривало впродовж 2002–2007 рр. Основні положення та результати оприлюднені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів КНУКіМ (2003–2006 рр.), одинадцятій міжнародній конференції з проблем книгознавства "Книга и мировая цивилизация" (Москва, 21 квітня 2004 р.), першій і другій міжнародних науково-практичних конференціях "Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики" (Київ, 26 травня 2004 р., 18 травня 2005 р.), міжнародній науковій конференції "Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ" (Київ, 13 жовтня 2004 р.), другій науковій конференції "Бібліотеки на західноукраїнських землях: сторінки історії" (Львів, 29 жовтня 2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 9 одноосібних наукових публікаціях, з них 4 вийшли друком у фахових наукових виданнях, рекомендованих Вищою атестаційною комісією України для опублікування результатів дисертаційних досліджень.

Структура й обсяг дисертації зумовлені її метою та науковими завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і двох додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження: основний зміст – 180 сторінок, список використаних джерел включає 295 найменувань, з них 114 – архівні.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, проаналізовано ступінь розробленості теми, визначено зв'язок з науковими програмами, об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи та подано відомості про апробацію і впровадження отриманих результатів.

Перший розділ – "Історіографія та