LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечно-інформаційна система НАН України: (20-ті роки ХХ ст. - початок ХХІ ст.)

історичного досвіду становлення, функціонування та розвитку системи.

Основні завдання дослідження:

  • проаналізувати стан дослідженості обраної теми і повноту її джерельного забезпечення;

  • обґрунтувати етапи розвитку БІС та показати вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на цей процес;

  • дослідити структурні параметри БІС у їх розвитку, взаємодії і взаємозалежності;

  • побудувати структурно-функціональну модель бібліотеки НДУ як комплексного науково-інформаційного центру;

  • визначити роль Інформаційно-бібліотечної ради НАН України та НБУВ у створенні інтегрованої бібліотечно-інформаційної системи;

  • дослідити стан інструктивно-методичного забезпечення діяльності БІС і розробити пакет документів, які регламентуватимуть її функціонування у нових соціально-економічних і технологічних умовах і визначатимуть статус складових системи як науково-інформаційних відділів.

    Об'єктом дослідження є діяльність БІС НАН України в 20-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ ст.

    Предметом дослідження є БІС НАН України в умовах структурно-функціональної трансформації під впливом впровадження сучасних інформаційних технологій у бібліотечно-інформаційну галузь.

    Методи дослідження. Для дослідження розвитку БІС застосовано методологічний апарат, який складається із загальнонаукових підходів до пізнання (системного, функціонального, структурного, модельного), а також конкретно-історичного, історико-порівняльного та бібліотекознавчого методів.

    Хронологічні межі дослідження обумовлені специфікою розвитку системи, формування якої розпочалося в 20-х роках ХХ ст. і пов'язане зі створенням у структурі наукових установ УАН бібліотек як підрозділів, котрі здійснювали бібліотечно-інформаційне забезпечення потреб науки. Верхня хронологічна межа сягає початку XXІ ст. і характеризується трансформацією БІС, пов'язаною з інформатизацією суспільства.

    Джерельна база дослідження включає:

    1) законодавчі і нормативні акти органів державної влади і управління УРСР, незалежної України; 2) постанови і розпорядження Президії НАН України щодо розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності; 3) рішення Інформаційно-бібліотечної ради НАН України; 4) інструктивно-методичні матеріали та документи, які регламентують діяльність БІС; 5) публікації, виступи, промови вчених, фахівців у галузі бібліотекознавства, науково-інформаційної діяльності; 6) довідково-енциклопедичні видання. Джерельну базу дослідження становлять також архівні документи, які зберігаються у фондах Інституту рукопису НБУВ, Архіву НБУВ, у т. ч. звіти про діяльність НБУВ і бібліотек НДУ за досліджуваний період, матеріали засідань Інформаційно-бібліотечної ради НАН України.

    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

    • досліджено еволюцію БІС НАН України, визначено етапи її становлення і розвитку;

    • здійснено комплексне дослідження складових системи на всіх зазначених етапах;

    • вивчено особливості та характерні ознаки діяльності БІС, обумовлені історичними факторами розвитку, зокрема, в умовах інформатизації;

    • проаналізовано структурно-функціональні, організаційні, технологічні, кадрові перетворення, які відбулися в 90-х роках ХХ ст. та на початку ХХІ ст.;

    • побудовано концептуальну модель комплексного науково-інформаційного центру на базі бібліотеки НДУ як оптимальної організаційної структури забезпечення наукових досліджень.

    Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

    • запропоновані організаційно-методичні, технологічні засади подальшого розвитку бібліотечно-інформаційних ресурсів НАН України конкретизовано й затверджено у постановах і розпорядженнях Президії НАН України, рішеннях Інформаційно-бібліотечної ради, в інструктивно-методичних матеріалах, підготовлених НБУВ;

    • сформовано інформаційно-аналітичну базу прийняття рішень щодо розвитку БІС та її складових;

    • упроваджено в практику роботи системи структурно-функціональну модель комплексного науково-інформаційного центру на базі бібліотеки НДУ;

    • розроблено концептуальну модель галузевого інформаційно-аналітичного центру на базі НБУВ, основними напрямами діяльності якого визначено: дослідження, експертизу і прогнозування розвитку БІС в умовах упровадження інформаційних технологій; організацію наукового та науково-методичного забезпечення взаємодії складових системи.

    Матеріали дослідження впроваджено у практичну діяльність БІС. Вони використовуються в системі підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців, сприяють налагодженню міжбібліотечної взаємодії на відомчому, міжвідомчому та загальнодержавному рівнях.

    Особистий внесок здобувача. Всіположення та висновки, винесені на захист, одержані автором самостійно і висвітлені в працях [1–11].

    Апробація роботи. Основні положення дослідження апробовано на міжнародних конференціях: "Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства" (Київ, 8–10 жовтня 2002 р.), "Інноваційна діяльність – стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек" (Київ, 7–9 жовтня 2003 р.), "Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики" (Київ, 25–26 травня 2004 р.), "Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ" (Київ, 12–14 жовтня 2004 р.), "Інтелектуальні інформаційні технології у бібліотечній справі" (Київ, 11–12 жовтня 2005 р.); на всеукраїнській науковій конференції "Наукова бібліотека: пріоритети розвитку та перспективи" (Одеса, 24–25 вересня 2004 р.); на семінарах і нарадах бібліотечних працівників НАН України.

    Публікації. Основні положення дослідження викладено в 11 одноосібних публікаціях, вміщених: у фахових періодичних виданнях (4); наукових збірниках (6); матеріалах конференції (1).

    Структура дисертації підпорядкована логіці дослідження, його меті та завданням, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 244 сторінки, обсяг основного тексту – 180 сторінок.


    Основний зміст роботи

    У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подано інформацію про апробацію і впровадження результатів.

    У розділі 1 "Історіографія, джерельна база дисертаційного дослідження" зроблено аналіз ступеня вивчення питань, пов'язаних з темою дисертації.

    Теоретико-методологічні засади дослідження БІС НАН України ґрунтуються на наукових розробках сучасних вітчизняних і зарубіжних бібліотекознавців із типології бібліотек, розвитку їхніх функцій (М. І. Акіліна, О. В. Башун, Л. І. Госіна, М. С. Карташов, А. М. Маслова, Р. С. Мотульський, К. Т. Селіверстова, М. С. Слободяник); бібліотеки як складної динамічної системи і окремих її підсистем (В. П. Леонов, М. С. Слободяник, Ю. М. Столяров), інформатизації бібліотечно-бібліографічної діяльності, еволюції бібліотечної освіти (В. С. Бабич, В.


  •