LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечно-інформаційна система НАН України: (20-ті роки ХХ ст. - початок ХХІ ст.)

К. Скнар, А. С. Чачко).

Удосконалення науково-методичного забезпечення діяльності бібліотечних систем проаналізовано в дисертаційних дослідженнях і публікаціях Ю. Б. Авраєвої, В. С. Бабича, С. О. Басова, Б. М. Бачалдіна, А. М. Ванеєва, О. Б. Виноградової, Н. О. Гудімової, Р. С. Зотової, М. С. Карташова, М. М. Кургак, М. С. Орленко, Є. О. Фенелонова, І. М. Фруміна, О. С. Чубар'яна, І. В. Шажка.

Історії бібліотечної справи в Україні, методиці дослідження розвитку бібліотек у цілому та окремих їх типів і видів присвячені роботи З. В. Гімальдінової, Л. А. Дубровіної, Т. І. Ківшар, Л. П. Одинокої, О. С. Онищенка, П. І. Рогової, Т. І. Скрипник.

Іншими авторами розглядалися окремі аспекти діяльності та складові БІС НАН України: формування, взаємовикористання документно-інформаційного фонду, зокрема, наукових зарубіжних видань (Р. Л. Красій, Н. І. Малолєтова), бібліотечно-бібліографічне забезпечення та інформаційний супровід наукової діяльності установ (А. А. Свобода, М. С. Слободяник), упровадження нових інформаційних технологій у бібліотечно-інформаційну діяльність (Л. Й. Костенко, М. І. Сенченко), підвищення фахової кваліфікації працівників системи (Н. І. Смаглова).

Окремі періоди становлення бібліотечної мережі НАН України, зокрема, у 20–60-х роках ХХ ст. достатньо висвітлені у фундаментальних монографіях Л. А. Дубровіної та О. С. Онищенка, присвячених історії НБУВ. Діяльність деяких бібліотек установ АН УРСР у період Великої Вітчизняної війни, повоєнний розподіл фондів БАН УРСР з метою відновлення бібліотечної мережі розглядається в публікаціях Л. А. Дубровіної, В. А. Колесникової, Н. І. Малолєтової, Т. В. Посудневської. Роботи О. А. Акімової, В. А. Кучмаренко, О. В. Назаренко, І. І. Панських, Г.С. Риженко присвячені діяльності окремих бібліотек НДУ.

Науково-методичне та організаційне забезпечення централізації бібліотечної діяльності АН УРСР у 70–80-х роках ХХ ст. розглядаються в роботах М. Й. Берлінської, Б. В. Гохфельд, Т. А. Ігнатович, Т. А. Лоось, Т. І. Ніколаєвої, Ф. З. Шимченка.

У 90-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ ст. нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення функціонування бібліотек у нових соціально-економічних і технологічних умовах, посилення методичної функції НБУВ, розвиток функціональної централізації БІС НАН України, організація роботи бібліотек в умовах упровадження інформаційних технологій, використання результатів науково-дослідних розробок у практичній діяльності бібліотек розглядалися у роботах О. В. Воскобойнікової-Гузєвої, А. А. Свободи, Н. І. Смаглової, Г. І. Солоіденко.

Науково-інформаційному забезпеченню вітчизняної науки, діяльності бібліотек як інформаційних центрів, роботі з цього напряму Інформаційно-бібліотечної ради НАН України присвячено роботи А. О. Білої, В. В. Немошкаленка, О. С. Онищенка, В. А. Широкова.

Безпосередній вплив на розвиток БІС в умовах інформатизації мали роботи у галузі створення ефективних інтелектуальних інформаційних технологій і систем, передачі та збереження інформації А. А. Крючина, В. В. Петрова, І. В. Сергієнка, В. А. Широкова, С. М. Шанойла.

Але спеціального і комплексного дослідження конкретно-історичних етапів розвитку, сучасного стану і шляхів подальшого удосконалення БІС НАН України як невід'ємної наукової складової національних інформаційних ресурсів не було.

У розділі 2 "Діяльність бібліотечної мережі науково-дослідних установ НАН України у 20–80-х роках ХХ ст." досліджено виникнення, становлення і функціонування бібліотечної мережі, визначено, що упродовж означеного періоду було створено підґрунтя для подальшого розвитку системи у 90-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ ст. в умовах інформатизації.

У підрозділі 2.1."Становлення бібліотечної мережі НАН України у 20–30-х роках ХХ ст." визначено, що цей процес був невіддільним від організації та розвитку системи наукових установ УАН. Першочерговим завданням бібліотек, які створювалися у структурі НДУ, було формування інформаційної бази наукових досліджень, виконання функцій інформаційних служб.

Організація бібліотек установ найінтенсивніше відбувалася у 20-ті роки ХХ ст. У цей період організовано бібліотеки трьох Відділів УАН: Історично-філологічного (1919), Фізично-математичного (1926), Соціальних наук (1921) та спеціальні бібліотеки в структурі установ. У формуванні бібліотечних фондів, організації довідково-бібліографічного апарату, класифікації літератури, підготовці галузевих бібліографічних видань активну участь брали видатні вітчизняні вчені. Основу фондів книгозбірень склали особисті бібліотеки і колекції В. Б. Антоновича, П. Я. Стебницького, Ф. К. Вовка, А. Ю. Кримського, Б. Д. та М. М. Грінченків, М. А. Плевако, Г. Л. Берло, П. А. Тутковського, М. Ф. Кащенка, В. І. Липського, О. І. Левицького.

На розвиток книгозбірень значний вплив мала загальнодержавна реформа бібліотечної справи, спрямована на формування, шляхом централізації, єдиної мережі бібліотек країни як інформаційної бази розвитку виробництва, науки, культури, освіти. У кінці 30-х років ХХ ст. було введено поняття "бібліотечна мережа АН УРСР", яка складалася з головної бібліотеки (БАН УРСР) та бібліотек наукових установ. Саме в цей період закладено основи розвитку бібліотек АН УРСР як відомчої мережі з єдиним фондом, уніфікованою бібліотечною технологією, зведеними каталогами іноземних наукових видань, координацією комплектування та книгокористування, підвіщення кваліфікації бібліотечних працівників. Методичне забезпечення діяльності бібліотек здійснювала БАН як координаційний центр.

У підрозділі 2.2. "Розвиток бібліотечної мережі науково-дослідних установ НАН України в 40–50-х роках ХХ ст." висвітлено подальше формування бібліотечної мережі, яке на деякий час було перервано подіями Великої Вітчизняної війни, та її повоєнна відбудова. Діяльність БАН і бібліотек НДУ у 1941–1945 рр. розподіляється на два періоди: від початку війни до звільнення України і Києва; до завершення війни. На першому плані в діяльності бібліотек було забезпечення збереження фондів, евакуйованих разом з установами, і тих, що залишилися на окупованій території.

У повоєнний період бібліотеки наукових установ здійснювали величезну роботу щодо відновлення й формування бібліотечних фондів. Етапним для розвитку мережі став 1946 р., коли постановою Президії АН УРСР "Про стан бібліотечної справи в системі Академії наук УРСР" при БАН було створено методичний центр для бібліотек наукових установ. Головним завданням центру визначено всебічне вивчення стану діяльності книгозбірень – від комплектування фондів до підготовки кадрів і надання необхідної інструктивної та консультаційної допомоги. Упродовж 1948–1957 рр. здійснювалася робота з організації загального обліку бібліотек НДУ та виявлення кількісного складу фондів. З метою посилення впливу вчених на подальше розгортання бібліотечної справи в АН УРСР, координації зусиль з інформаційного забезпечення науки у 1949 р. при Президії АН УРСР було створено Бібліотечну комісію.

У 40–50-х роках ХХ ст. (під час Великої Вітчизняної війни, повоєнної відбудови бібліотечної