LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечно-інформаційна система НАН України: (20-ті роки ХХ ст. - початок ХХІ ст.)

справи в СРСР і формування галузевих бібліотечних систем) тривала діяльність бібліотечної мережі АН УРСР. Упродовж 50-х років було відновлено бібліотеки у структурі НДУ АН УРСР і налагоджено роботу бібліотечної мережі, яка розвивалася у напрямі функціональної централізації. У повоєнний період діяльність бібліотек була зорієнтована на удосконалення інформаційного забезпечення вирішення завдань реконструкції народного господарства і розвитку науки, культури, освіти. Здійснювалося планомірне комплектування фондів, у т. ч. за рахунок розподілу між НДУ АН УРСР за профілями наукової діяльності обов'язкового платного примірника творів друку СРСР. Організовувався довідково-бібліографічний апарат бібліотек, зокрема, зведені каталоги іноземних наукових видань, що розкривав склад фондів. Активізувалася підготовка галузевих науково-допоміжних бібліографічних видань. Удосконаленню функціонування бібліотек сприяла організаційно-методична та консультаційна діяльність БАН.

У підрозділі 2.3. "Особливості функціонування бібліотечної мережі НАН України в 60–80-х роках ХХ ст. в умовах формування державної системи науково-технічної інформації" проаналізовано діяльність мережі у період інтенсивного розвитку системи науково-технічної інформації АН УРСР та її складових – бібліотек і відділів науково-технічної інформації (ВНТІ). За розпорядженням Президії АН УРСР "Про підготовку пропозицій про поліпшення організації науково-технічної інформації та пропаганди в установах АН УРСР" (1962) у структурі НДУ розпочалося створення ВНТІ. У цей період саме бібліотеки здійснювали інформаційне забезпечення наукової діяльності установ. Як складова системи НТІ вони збирали, фіксували, упорядковували, надавали у користування і зберігали інформацію. Завдання ВНТІ полягало в аналітико-синтетичній обробці наукової інформації з метою створення високоякісних інформаційних продуктів, у прогнозно-аналітичній діяльності. Важливим було визначення напрямів взаємодії цих складових. Формування системи науково-інформаційного забезпечення АН УРСР проходило складно, а організаційне об'єднання ВНТІ з бібліотеками не сприяло підвищенню якості цієї діяльності, призводило до того, що робота зводилася лише до бібліотечно-бібліографічного обслуговування.

У 70-ті роки ХХ. ст. у науково-інформаційній діяльності АН УРСР головне місце посідали бібліотечно-інформаційний та довідково-бібліографічний її напрями, які реалізовували бібліотеки. Питання взаємодії бібліотек і ВНТІ постійно були в полі зору Президії, Бібліотечної ради АН УРСР, Відділення наукової інформації АН УРСР як координаційного центру для інформаційних підрозділів та ЦНБ.

Упровадження в народне господарство нових економічних методів господарювання у 80-ті роки ХХ ст., а також пошук принципово нових технічних і технологічних рішень і напрямів наукових досліджень гостро поставили питання ефективного використання бібліотечно-інформаційних ресурсів і відповідної організації науково-інформаційної діяльності. Розпочалася перебудова системи НТІ, пов'язана з розвитком таких її напрямів, як оглядово-аналітична переробка інформації, прогнозування, проведення патентних досліджень, оцінка техніко-економічного рівня дослідної роботи.

Для того, щоб орієнтувати бібліотеки та ВНТІ на розвиток цих напрямів науково-інформаційного забезпечення та організацію їхньої взаємодії у 1987 р. ЦНБ і Відділенням наукової інформації було досліджено (за участі дисертанта) стан діяльності системи НТІ АН УРСР. Пріоритетними напрямами її перебудови визначено створення мережі центрів аналізу інформації, подальший розвиток науково-інформаційної діяльності на основі впровадження нових інформаційних технологій і створення єдиної автоматизованої БІС АН УРСР.

Особливостями діяльності бібліотек НДУ у 60–80-х роках ХХ ст. було їхнє функціонування в умовах розвитку системи НТІ та організації в установах ВНТІ, які впроваджували властиві їм функції інформаційного забезпечення наукової роботи. Було визначено напрями діяльності та розроблявся механізм взаємодії бібліотек і інформаційних служб. Удосконаленню цієї роботи сприяло поглиблення функціональної централізації бібліотечної мережі. На початку 90-х років ХХ. ст. було створено підґрунтя для розвитку бібліотек НДУ у нових соціально-економічних та технологічних умовах.

У розділі 3 "Стан та напрями розвитку бібліотечно-інформаційної системи НАН України у 90-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ ст." узагальнено результати вивчення структурно-функціональних, технологічних, ресурсних і кадрових змін, які відбулися в БІС НАН України упродовж зазначеного періоду, її складових, форм їхнього взаємозв'язку, тенденцій та перспектив подальшого розвитку.

У підрозділі 3.1. "Структурно-функціональні, організаційні зміни в бібліотечно-інформаційній системі НАН України під впливом упровадження інформаційних технологій" охарактеризовано параметри та напрями діяльності сучасної БІС НАН України. Встановлено, що починаючи з 1990 р., у бібліотеках відбувалося погіршення фінансування комплектування фондів, матеріально-технічного та кадрового забезпечення. З 2000 р. робота бібліотек НДУ стабілізувалася.

Сучасну БІС НАН України репрезентують НБУВ, ЛНБ ім. В. Стефаника, 96 бібліотек і бібліотечно-інформаційних підрозділів, а також 67 інформаційних відділів НДУ. Її очолюють дві бібліотечно-інформаційні установи загальнодержавного значення: НБУВ та ЛНБ ім. В. Стефаника. У дисертації проаналізовано науково-методичну діяльність цих книгозбірень: НБУВ – для всієї системи, ЛНБ ім. В. Стефаника – для бібліотек Західного наукового центру НАН України.

За результатами дослідження встановлено, що з 96 бібліотек 73 функціонують як самостійні підрозділи НДУ. 23 бібліотеки входять до складу інформаційних відділів. У 30НДУ інформаційне забезпечення наукових досліджень здійснюють лише бібліотеки. В Інститутах історії України, літератури, соціології вперше в НАН України саме на базі бібліотек створено науково-інформаційні відділи з наданням бібліотечним працівникам статусу науково-інформаційних працівників.

Упродовж 90-х років ХХ ст. відбувалися структурно-функціональні зміни у діяльності ВНТІ. Ці служби посилили науково-дослідну та інформаційно-аналітичну діяльність, зокрема, проведення патентно-ліцензійних досліджень (54% усіх ВНТІ); інформаційний супровід науково-технічних програм і проектів (28%). З упровадженням нових технологій вони активізували роботу зі створення БД аналітичних оглядів, виконаних НДР, адресної, бібліографічної, фактографічної інформації, отриманої внаслідок науково-дослідної та науково-інформаційної НДУ. Посилилася взаємодія з бібліотеками в інформаційному забезпеченні потреб науки. 55 % бібліотек координували свою роботу з інформаційними службами, що сприяло інтеграції і раціональному використанню бібліотечно-інформаційних ресурсів.

За результатами анкетування керівників НДУ 48% респондентів вважали за доцільне об'єднати бібліотеки та ВНТІ в комплексні підрозділи з подальшим наданням бібліотечним фахівцям статусу наукових або науково-інформаційних працівників. Така