LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотечно-інформаційна система НАН України: (20-ті роки ХХ ст. - початок ХХІ ст.)

документів і методичних матеріалів "Організація роботи бібліотеки НДУ НАН України" (1997, 1999, 2000).

Встановлено, що вирішенню окреслених вище питань сприяє діяльність Інформаційно-бібліотечної ради НАН України (ІБР). Цю організацію як постійно діючий дорадчий орган при Президії АН України було утворено на базі Бібліотечної ради (1990). Бібліотечна рада виникла внаслідок реорганізації в 1964 р. Бібліотечної комісії при Президії АН УРСР (1949). Базовою організацією ІБР є НБУВ.

До складу Ради входять провідні вчені, фахівці у галузі бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства, науково-інформаційної діяльності, інформаційних технологій, працівники бібліотек та інформаційних підрозділів НДУ, в різні роки її очолювали відомі вчені. При Раді функціонує Методична комісія, члени якої – провідні фахівці бібліотек НДУ і НБУВ – беруть участь у розробці і затвердженні документів, що регламентують діяльність БІС.

Проаналізовано роботу ІБР і встановлено, що вона спрямовувалася на формування мережі бібліотек НДУ як єдиної бібліотечно-інформаційної системи. Основними завданнями Ради були розробка рекомендацій щодо оптимального розвитку системи наукової інформації в галузі соціогуманітарних, природничих та технічних наук із урахуванням прогнозів розвитку науково-інформаційної діяльності в Україні і за рубежем; методичне керівництво та координація робіт із формування, обліку, збереження, упорядкування, систематизації, вивчення і введення у науковий обіг документно-інформаційних фондів, створення національної бібліографії, власних інформаційних ресурсів і продуктів.

На сучасному етапі в центрі уваги ІБР - організація та координація роботи, спрямованої на удосконалення інформаційного забезпечення наукових досліджень шляхом нарощування інформаційного потенціалу бібліотек та ВНТІ, впровадження високоефективних інформаційних технологій для забезпечення доступу до світових ресурсів. Проаналізовано діяльність Інформаційно-бібліотечних рад НДУ і встановлено, що їхня робота сприяє узгодженню бібліотечно-інформаційної діяльності з основними напрямами науково-дослідної роботи.

Пріоритетні напрями подальшого розвитку БІС НАН України на сучасному етапі конкретизовано і затверджено у постановах Президії НАН України, зокрема, "Про стан та завдання розвитку в НАН України бібліотечно-інформаційної справи" (2003), "Про заходи з підвищення ефективності подальшої діяльності НАН України", "Про організацію передплати на іноземні наукові журнали та доступу до провідних світових баз даних наукової інформації" (2004). Такими напрямами визначено: формування фонду вітчизняних і зарубіжних документів на всіх видах носіїв інформації, їхнє бібліографічне та аналітичне опрацювання, впровадження інтелектуальних інформаційних технологій, генерація БД з різних галузей науки, забезпечення використання світових інформаційних ресурсів, адаптація бібліотечних кадрів до роботи у нових технологічних та соціально-економічних умовах.

Вивчення стану методичного забезпечення роботи БІС засвідчило нагальну потребу у посиленні організаційно-методичної функції НБУВ, постійній увазі до формування правової, економічної та корпоративної культури працівників бібліотечно-інформаційної сфери. Реалізації цих завдань сприятиме створення на базі НБУВ галузевого інформаційно-аналітичного центру. Дисертантом розроблено його концептуальну модель. Основними напрямами роботи визначено дослідження стану бібліотечно-інформаційних ресурсів; експертиза і прогнозування розвитку БІС в умовах упровадження інноваційних технологій; створення диференційованої системи безперервної фахової освіти з використанням засобів традиційного та дистанційного навчання. Розпочато реалізацію вищеокреслених напрямів роботи центру на базі НБУВ.

Основні висновки

1. У дисертації визначено етапи становлення та розвитку БІС НАН України:

  • 20–30-ті роки ХХ ст. – створення бібліотек наукових установ як допоміжних підрозділів, які здійснювали на основі формування галузевих фондів наукової вітчизняної і зарубіжної літератури бібліотечне та довідково-бібліографічне забезпечення їхньої діяльності.Закладено методичні засади розвитку бібліотек як відомчої мережі з єдиним книжковим фондом, уніфікованою бібліотечною технологією, координацією комплектування та книгокористування, підвищення кваліфікації фахівців.

  • 40–50-ті роки ХХ ст. – діяльність бібліотечної мережі відбувалася у час Великої Вітчизняної війни; у період повоєнної відбудови здійснювалося формування галузевих бібліотечних систем країни, переорієнтація діяльності книгозбірень на науково-інформаційне забезпечення вирішення завдань реконструкції народного господарства, розвитку науки, культури, освіти. Створення в БАН УРСР методичного центру, який здійснював організаційно-методичне та консультаційне забезпечення інформаційної діяльності бібліотек мережі.

  • 60–80-ті роки ХХ ст. – функціонування бібліотек в умовах формування і розвиткусистеми НТІ АН УРСР та створення в НДУ інформаційних відділів. Розроблявся механізм взаємодії бібліотек і ВНТІ у науково-інформаційному забезпеченні роботи НДУ. Відбулася функціональна централізація бібліотечно-інформаційної діяльності.

  • 90-ті роки ХХ ст. – початок ХХІ ст. – діяльність БІСНАН України в нових соціально-економічних та технологічних умовах. Характерними ознаками функціонування системи стало посилення інформаційної та інформаційно-аналітичної функцій її складових, зміцнення позицій бібліотек як інформаційних центрів на основі взаємодії з ВНТІ, впровадження інформаційних технологій у бібліотечно-інформаційну сферу.

2. Проведено комплексне вивчення складових БІС на всіх зазначених етапах. Визначено їхні характерні особливості, зумовлені суспільним призначенням, сферою діяльності, складом користувачів, специфікою фондів:

  • тісний зв'язок з історією вітчизняної науки;

  • трансформація діяльності відповідно до розвитку і реструктуризації науки;

  • основний контингент користувачів – наукові працівники;

  • участь у формуванні єдиного бібліотечного фонду НАН України, в якому вузькоспеціальні книжкові зібрання установ повноцінно функціонують лише у взаємодії з універсальним фондом НБУВ;

  • орієнтація комплектування на тематику досліджень НДУ;

  • перевага у складі фонду наукових видань, великих масивів іноземної літератури; високі показники її використання;

  • пріоритетність інформаційно-аналітичної функції в діяльності;

  • високий освітній і фаховий рівень працівників;

  • використання сучасних бібліотечно-інформаційних технологій.

3. Доведено, що в 60–80-х роках ХХ ст. в умовах формування системи НТІ АН УРСР було створено підґрунтя для трансформації бібліотек у 90-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ ст. у комплексні науково-інформаційні центри шляхом їх об'єднання з інформаційно-технологічними, видавничими та перекладацькими підрозділами установ.

4. Розроблено структурно-функціональну модель бібліотеки НДУ як комплексного науково-інформаційного центру, оптимальної організаційної структури забезпечення наукових досліджень, здійснено