LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Автоматизація бібліотек: історико-бібліотекознавчий аспект (II половина XX - початок XXI ст.)

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ







ПАШКОВ Олексій Михайлович



УДК 02:004.73(09)






АВТОМАТИЗАЦІЯ БІБЛІОТЕК:

ІСТОРИКО-БІБЛІОТЕКОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

(ІІ половина ХХ – початок ХХІ ст.)






07.00.08– книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук













КИЇВ - 2005


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Київському національному університеті

культури і мистецтв

Міністерства культури і мистецтв України



Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор

ЗАГУМЕННА Віра Вікторівна,

Київський національний університет культури і мистецтв,

завідувач кафедри бібліотекознавства та інформаційних ресурсів.



Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

СЛОБОДЯНИК Михайло Семенович,

Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідувач кафедри документальних комунікацій


кандидат історичних наук

ЯРОЩУК Валентина Петрівна,

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека, директор



Провідна установа: Харківська державна академія культури Міністерства культури і мистецтв України, кафедра соціальних комунікацій




Захист відбудеться 15 квітня 2005 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.807.01 у Київському національному університеті культури і мистецтв (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36, ауд. 209).




З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36).




Автореферат розісланий 14 березня 2005 р.





Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Коваленко Н.В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ


Актуальність теми. Для визначення ролі бібліотек у глобальній інформаційній інфраструктурі, яка зароджується, необхідно проаналізувати досягнення і прорахунки минулого, дослідити й відтворити цілісну картину розвитку інформаційних технологій, що застосовуються у бібліотеках. За останні тридцять років інформаційні технології в бібліотеках все більше використовуються не тільки для керування внутрішніми бібліотечними операціями, але й для організації доступу до інформації в її різних формах і місцях зберігання. Нове технологічне середовище дає можливість бібліотекам обслуговувати як локальних відвідувачів, так і глобальних - віддалених користувачів, які отримують доступ до фондів бібліотеки через зовнішні комп'ютерні мережі. Важливо відтворити й дослідити історичне підґрунтя для об'єднання зусиль бібліотек, що діють у країнах з різними традиціями бібліотечного обслуговування та професійної діяльності, відмінною історією використання інформаційних технологій на основі автоматизації. Ці проблеми особливо актуальні для України, яка визначила своїм пріоритетом створення необхідних умов для забезпечення громадян і суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій. У програмі розвитку культури до 2007 р., затвердженій урядом України 2003 р., поставлено завдання підключити публічні бібліотеки до мережі Інтернет, створити на базі бібліотек центри, що надають населенню доступ до інформації, розробити бібліотечні стандарти, необхідні для застосування комп'ютерних технологій, широко впроваджувати корпоративну каталогізацію.

Окремі аспекти історії автоматизації бібліотек висвітлені в роботах американських дослідників К. Боргман, К. Лінча, Р. Хейса, російських вчених А. Віслого, Ф. Воройського, М. Гончарова, Н. Кальонова, Я. Шрайберга. Для дослідження історії комп'ютеризації бібліотек особливе значення мають праці українських науковців В. Ільганаєвої, Л. Костенка, Т. Павлуші, М. Сенченка, М. Слободяника, Л. Філіпової. Однак, незважаючи на часткове висвітлення певних аспектів проблеми у наукових і практичних працях, узагальнюючого дослідження історії автоматизації бібліотек не існує, що і викликало необхідність його проведення. Вивчення та узагальнення теоретичних розробок і практичного досвіду бібліотечної автоматизації в різні періоди та в різних регіонах є важливою умовою наукового прогнозування розвитку бібліотечної справи в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності з основними напрямами Державної програми інформатизації, Програми розвитку культури на період до 2007 р. (розділ "Модернізація закладів культури"), а також із загальною концепцією наукової діяльності Київського національного університету культури і мистецтв, комплексною науковою темою кафедри бібліотекознавства та інформаційних ресурсів "Бібліотекознавство: історія, сучасний стан та перспективи розвитку".

Мета дисертаційної роботи - дослідити історико-бібліотекознавчі аспекти та тенденції розвитку автоматизації бібліотек у різних країнах світу, в тому числі в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

  • проаналізувати стан наукового вивчення проблеми та джерельної бази дослідження;

  • визначити історичну специфіку процесів автоматизації бібліотек, її зумовленість соціальними, економічними, технологічними та іншими факторами;

  • виявити вплив автоматизації на соціальні функції бібліотек;

  • охарактеризувати основні етапи та напрямки автоматизації бібліотечної діяльності в зарубіжних країнах;

  • обґрунтувати тенденції автоматизації книгозбірень в Україні.

Об'єктом дослідження є розвиток автоматизації бібліотек.

Предмет дослідження – тенденції розвитку автоматизації зарубіжних і вітчизняних бібліотек і вплив автоматизації на еволюцію соціальних функцій бібліотеки.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося на основі принципів історизму, наукової об'єктивності та системності при висвітленні історичних фактів і явищ. Використана система загальнонаукових та історичних методів, зокрема методи виявлення, вивчення, пояснення, аналізу та синтезу, порівняльний