LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Автоматизація бібліотек: історико-бібліотекознавчий аспект (II половина XX - початок XXI ст.)

і проблемно-хронологічний методи тощо. Методика дослідження була підпорядкована необхідності вирішення поставлених у дисертації завдань.

Хронологічні межі дослідження – друга половина ХХ – початок ХХІ століття – зумовлені тим, що в цей історичний період на основі використання ЕОМ (мейнфреймів) і персональних комп'ютерів у різних країнах світу з'являються перші спроби практичної комп'ютеризації окремих напрямів бібліотечної роботи, розробляються теоретичні моделі цієї діяльності, а також відбувається інтенсивний розвиток інтегрованих бібліотечних систем, спрямованих на комплексну автоматизацію бібліотечної діяльності.

Джерельну базу дослідження становлять документи з поточних архівів Національної парламентської бібліотеки України, універсальних обласних наукових бібліотек (Кіровоградської, Херсонської, Вінницької), Тернопільської обласної бібліотеки для молоді, Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки міста Києва, Центральної бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького ЦБС для дорослих Миколаєва, спеціальних бібліотек - Харківського національного університету, Київського національного технічного університету "Київський політехнічний інститут", Національної академії "Києво-Могилянська академія", а також електронного архіву університету Лос-Анджелеса (США). Важливим джерелом є відомості, опубліковані на сторінках вітчизняної та зарубіжної спеціальної літератури, зокрема періодичних видань, довідкової літератури. Залучалися до вивчення статистичні матеріали й аналітичні довідки Міністерства культури та мистецтв України. Опрацьовувалися також матеріали з Інтернету – веб-сторінки бібліотек, електронні публікації тощо.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому:

  • на широкому історичному тлі відтворено розвиток автоматизації бібліотек як фактору їхньої модернізації та трансформації, вперше комплексно досліджено процеси автоматизації книгозбірень в історико-бібліотекознавчому аспекті;

  • введено до наукового обігу новий фактичний матеріал про історію автоматизації бібліотек, значна частина якого представлена іноземними мовами та в електронному форматі, що дозволяє розширити фактологічну базу українського бібліотекознавства;

  • визначено й обґрунтовано основні етапи та напрямки автоматизації книгозбірень у різних країнах світу;

  • виявлено головні ознаки та тенденції розвитку комп'ютеризації бібліотек на кожному етапі;

  • уточнені соціальні функції бібліотек з огляду на вплив процесів автоматизації на їхню діяльність;

  • обґрунтовано можливості використання зарубіжного досвіду для вдосконалення автоматизації книгозбірень України.

Практичне значення дослідження визначається тим, що отримані результати дають підґрунтя для ефективного впровадження автоматизації бібліотечної діяльності в Україні.

Представлені в дисертаційній роботі матеріали, положення і висновки застосовуються у навчальному процесі вищих спеціальних навчальних закладів і системи безперервної бібліотечно-інформаційної освіти, зокрема, Київського національного університету культури і мистецтв при читанні студентам лекцій з курсів "Бібліотекознавство" та "Історія бібліотечної справи". Матеріали, узагальнення та висновки дисертаційного дослідження використано у програмах навчальних курсів системи безперервної освіти бібліотечних працівників "Бібліотеки у сучасному світі: нові вимоги і тенденції" (К., Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв України, 2002 р.) і "Бібліотеки і влада. Розвиток електронного врядування" (К., Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв України, 2002 р.), розроблених дисертантом, у навчально-тематичних планах курсів "Автоматизація інформаційно-бібліотечних процесів. Програмне забезпечення АІБС", "Менеджмент електронних ресурсів" та "Інтернет у публічних бібліотеках (Протокол № 3 засідання кафедри теорії, історії та практики культури ДАКККіМ від 18.10.2004 р.). Вони також можуть бути використані при написанні наукових праць, підручників і навчальних посібників з історії бібліотечної справи та автоматизації бібліотек.

Апробація результатів дослідження. Основні результати і висновки дисертаційної роботи було обговорено на засіданні кафедри бібліотекознавства та інформаційних ресурсів Київського національного університету культури і мистецтв, оприлюднені на Міжнародній науковій конференції "Інноваційна діяльність - стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек" (Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Київ, 7-9 жовтня 2003 р.), Науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів і студентів Київського національного університету культури і мистецтв "Соціально-культурна сфера: реалії, проблеми, перспективи" (Київ, 14 квітня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти та практики" (Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ, 25 травня 2004 р.), Міжнародній науковій конференції "Бібліотеки та інформаційні ресурси у сучасному світі науки, культури, освіти та бізнесу" (Судак, 7 червня 2004 р.), Міжнародній науковій конференції "Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ" (Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Київ, 13 жовтня 2004 р.).

Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення в шести одноосібних публікаціях автора, в тому числі у чотирьох, опублікованих у фахових виданнях.

Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг дисертації – 154 сторінки основного тексту. Список використаних джерел – 34 сторінки (363 назви, у тому числі 104 – іноземними мовами).


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації та її актуальність, визначено об'єкт, предмет, хронологічні межі дослідження, сформульовано мету й завдання, охарактеризовано методи, визначено наукову новизну і практичне значення дисертаційної роботи.

У першому розділі - "Історіографія та джерельна база дослідження" - подано визначення базових термінів дисертації, розглянуто стан наукового вивчення теми та здійснено аналіз джерельної бази.

Уточнюються поняття "автоматизація бібліотек", "комп'ютеризація", "механізація", "інформатизація", "інформаційні технології", "комп'юнікація" та інші. Термінологічно обґрунтовуючи поняття "автоматизація бібліотек" як базове для дисертаційного дослідження, автор спирається на аналіз вітчизняних і зарубіжних довідкових видань загального та спеціального характеру, а також монографій і