LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Автоматизація бібліотек: історико-бібліотекознавчий аспект (II половина XX - початок XXI ст.)

підручників із бібліотечної справи та інформатики. При вивченні та визначенні поняття "автоматизація" були виділені дві важливі характеристики – мета та засоби. Метою автоматизації бібліотек є підвищення продуктивності (ефективності) праці, а засобом - застосування обчислювальної техніки. В дисертації не розглядається історія механізації (заміна ручної праці технічними засобами) бібліотек, що сягає століть. Дисертаційне дослідження зосереджується на історії запровадження в роботу бібліотек обчислювальної техніки і колі історико-бібліотекознавчих проблем, які постали перед бібліотеками в процесі розвитку автоматизації. Наголошується, що розгляд історії автоматизації книгозбірень неможливий без аналізу розвитку інформаційних технологій і процесів інформатизації.

Історичні тенденції розвитку автоматизації інформаційних процесів і бібліотечної діяльності як фактору, що впливає на трансформацію бібліотек і бібліотечної освіти, розглядаються в окремих монографіях, однак жодна з них не висвітлює ці питання цілісно, у їхній повноті та складності. Так, М. Слободяник у монографії "Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій" подає стислий огляд тенденцій автоматизації зарубіжних бібліотек і справедливо підкреслює, що бібліотеки України мають ще незначний досвід практичної роботи у цьому напрямі, тому важливим для осмислення і впровадження в практику досвіду автоматизації, набутого зарубіжними бібліотеками, є історико-порівняльний метод.

В. Ільганаєва в монографії "Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку" досліджує трансформацію професійної діяльності та підкреслює вплив на неї інформаційних технологій, а М. Сенченко в роботі "Библиотеки и компьютеры" висвітлює теоретичні проблеми застосування комп'ютерів у бібліотеках зарубіжних країн і СРСР. Оскільки українські книгозбірні перебували на момент виходу в світ цієї роботи (1990 р.) лише на початковому етапі комп'ютеризації, їхній досвід у роботі М. Сенченка не розглядається.

Завданням автоматизації бібліотек системи АН України та Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (НБУВ) присвячені публікації Л. Костенка, О. Оніщенка, М. Сенченка, М. Слободяника, А. Чекмарьова. Досвід використання Інтернету в українських книгозбірнях і його вплив на окремі ділянки бібліотечної діяльності аналізували Л. Костенко, Т. Павлуша, А.Чекмарьов. Т. Павлуша визначила три складники процесу інформатизації бібліотечної справи - бібліотекознавчий, інформаційно-технологічний і науково-організаційний. У публікаціях В. Загуменної розглядаються проблеми автоматизації інформаційно-бібліографічного забезпечення комплектування фондів наукових бібліотек, вплив комп'ютерних технологій на розвиток інформаційних ресурсів бібліотек України. Досвід автоматизації окремих українських книгозбірень висвітлюється в публікаціях В. Дригайла, І. Левченко, Т. Ярошенко, В. Ярощук.

Проблемам інформатизації та окремим аспектам автоматизації бібліотек присвячені дисертаційні дослідження, що були захищені в Україні. Так, у своїй докторській дисертації Л. Філіпова досліджувала теорію, організацію та технології бібліографічних систем України в інформаційно-комп'ютерному середовищі. Кандидатська дисертація Т. Павлуші була присвячена вдосконаленню бібліотечно-бібліографічного обслуговування на основі електронних каталогів, а І. Павлуші - аналізові бібліотекознавчих аспектів створення та розвитку електронних бібліотек в Україні. У дисертаційних дослідженнях Аль Тавалбех Серхан Ахмеда та Чен Щзещзіня зроблено спробу аналізу розвитку комп'ютеризації книгозбірень в окремих регіонах світу, зокрема в західній Європі, США, Азії, Африці.

Матеріали науково-практичних конференцій і семінарів, зокрема матеріали міжнародних конференцій у Криму (1993-2004 рр.), конференцій Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ (ІFLA), щорічних нарад директорів обласних універсальних наукових бібліотек України, дають можливість простежити тенденції автоматизації окремих книгозбірень та еволюцію напрямів комп'ютеризації бібліотек.

У роботі використано узагальнюючі праці з бібліотекознавства, історії бібліотечної справи, автоматизації бібліотек, порівняльного бібліотекознавства А. Соколова, Ю. Столярова, Я. Шрайберга, К. Тараканова, В. Цуркана та інших. У наукових розвідках цих бібліотекознавців автоматизація розглядається як новий практичний і науковий напрям у бібліотечно-інформаційній галузі. Теоретико-методологічні основи та досвід автоматизації російських і зарубіжних бібліотек у численних монографіях і статтях аналізує Я. Шрайберг. Російські вчені також активно досліджують роль, призначення, основні принципи технології й організації комп'ютерних бібліотечних мереж, їхніх цілей і завдань. Ці проблеми відображені у розвідках А. Віслого, Ф. Воройського, М. Гончарова, Н. Кальонова, Б. Маршака та інших.

Для дослідження історії автоматизації бібліотек особливе значення мали праці та діяльність американських вчених У. Ланкастера та Р. Хейса. Вони стояли біля джерел комп'ютеризації бібліотек, вивчали її вплив на книгозбірню як таку та на її окремі функції. Істотний внесок у дослідження проблем історії автоматизації бібліотечно-інформаційної діяльності належить американській дослідниці С. Боргман, яка здійснила порівняльне дослідження стану автоматизації книгозбірень США, Великої Британії, а також країн Центральної та Східної Європи. У працях К. Лінча аналізуються основні тенденції автоматизації вузівських бібліотек США, починаючи від 60-х років ХХ ст., з точки зору якісних змін бібліотечно-інформаційної діяльності.

Серед публікацій з питань комп'ютеризації окремих зарубіжних книгозбірень чи певних напрямів автоматизації цінними з огляду на наведені фактичні дані є праці Г. Аврам, які описують історію створення та застосування формату MARC. Історії розвитку Онлайнового комп'ютерного бібліотечного центру (OCLС) присвячені аналітичні довідки цієї корпорації.

Фактичну інформацію щодо запровадження комп'ютерної техніки і програмного забезпечення у бібліотечну сферу різних країн містять роботи Д. Піке (Австралія), С. Перуджинеллі та П. Вестон (Італія), Жу Куаня (Китай), Н. Яцевич (Біларусь), Т. Чхенкелі (Грузія).

Важливим джерелом вивчення історії автоматизації українських книгозбірень стали архівні документи. Опрацювання матеріалів поточних архівів українських книгозбірень дозволило залучити до наукового обігу нову інформацію. Так, у Кіровоградській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д. І. Чижевського вивчалися документи за 1993-1997 рр., що дало можливість хронологічно простежити і проаналізувати структурні зміни в книгозбірні, викликані комп'ютеризацією, та посадові обов'язки зайнятих у цих процесах фахівців. Ці самі явища відбиті у документах