LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Автоматизація бібліотек: історико-бібліотекознавчий аспект (II половина XX - початок XXI ст.)

Національної парламентської бібліотеки України, Тернопільської обласної бібліотеки для молоді. Поточні архіви Вінницької обласної універсальної бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва дозволили вивчити питання професійної підготовки фахівців до запровадження комп'ютерної техніки, планування цих процесів тощо.

Цінні фактичні дані з огляду на історію автоматизації публічних бібліотек столиці України містить "Програма автоматизації Інформаційно-бібліотечної системи державних масових бібліотек м. Києва" (К., 1996) та інші документи, що зберігаються у поточному архіві Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки міста Києва.

Опрацьовувалися також матеріали поточних архівів університетських бібліотек України - звіти і плани, а також інформаційно-аналітичні матеріали за 1990-2002 рр., зокрема Наукової бібліотеки Харківського національного університету, програми автоматизації та інші документи наукових бібліотек Національного університету "Києво-Могилянська академія", Харківської ветеринарної академії та деяких інших. Автор звертався до поточного архіву Української бібліотечної асоціації для висвітлення її діяльності, дотичної до проблем дисертаційного дослідження. Використано також описи електронного архіву університету Лос-Анджелеса (США), які містять характеристику фонду Р. Хейса – одного з піонерів у галузі бібліотечної автоматизації.

Проведений аналіз свідчить, що спеціальні дослідження з історії автоматизації бібліотек не проводилися. Переважна більшість публікацій лише побіжно торкається питань історії, фактичний матеріал розпорошений у значному масиві опублікованих робіт. В існуючих працях лише фрагментарно розглядалася історія бібліотечної автоматизації, тому актуалізується потреба проведення комплексного вивчення історії та тенденцій розвитку автоматизації бібліотек.

У другому розділі – "Основні етапи автоматизації бібліотек у зарубіжних країнах" – розглядаються передумови, особливості та загальні тенденції розвитку автоматизації бібліотек зарубіжних країн, починаючи з 1950-х рр., коли вперше в книгозбірнях США та Великої Британії стали використовувати електронно-обчислювальну техніку. Автоматизація в цих країнах будувалася на тривалих традиціях розподіленої каталогізації, спільного використання ресурсів, кооперації, використанні готового доступу до інфраструктури телекомунікацій. У ринкових умовах комп'ютеризацію бібліотек мотивувала необхідність підвищення ефективності та продуктивності праці. Перші спроби бібліотечної автоматизації в США та Великій Британії (1950-1970 рр.) були спрямовані на підвищення ефективності внутрішніх бібліотечних операцій (каталогізації, комплектування, обробки, зберігання та книговидачі тощо). Бібліотеки створювали власні системи автоматизації, прив'язані до особливостей окремої книгозбірні. Автоматизовані системи, розроблені та вперше випробувані в США та у Великій Британії, пізніше почали використовуватися в усьому світі. Інтерфейси були перекладені на багато різних мов.

Наприкінці минулого століття ефективність внутрішніх бібліотечних операцій у цих країнах вже досягається завдяки забезпеченню доступу до великого обсягу інформації, що постачається зовнішніми джерелами. Це мінімізує кількість бібліографічних записів, зроблених безпосередньо у книгозбірнях. Американські бібліотеки отримують велику кількість записів вітчизняних документів із зовнішніх джерел, але вони менш успішні у придбанні каталогізованих даних закордонних матеріалів.

У 90-х роках минулого століття багато американських і британських бібліотек зробили свої каталогізовані дані доступними в інтерактивному режимі. Складником їхніх послуг стало надання доступу до електронних ресурсів. Конвертуючи більшу частину своїх записів у машиночитану форму та передаючи їх службам розподіленої каталогізації, американські та британські бібліотеки полегшили доступ до ресурсів поза межами бібліотеки. Вони розвивали нові форми доставки документів, інтерактивний обмін даними та інтеграцію локальних ресурсів.

Розвиток інформаційного суспільства, глобалізація, зростання можливостей комп'ютерних систем призвели у розвинутих країнах до перенесення фокусу уваги в місії бібліотек із збереження фондів на організацію доступу до інформації. В процесі автоматизації головні (основні, базові, сутнісні) функції бібліотеки – меморіальна, комунікативна, кумулятивна, тобто функції, що забезпечують збирання, зберігання документів і задоволення потреб користувачів, почали не лише реалізовуватися на новому рівні, а збагатилися. До періоду застосування новітніх технологій бібліотека надавала користувачам доступ лише до своїх фондів і ресурсів. Поєднання можливостей комп'ютерних і комунікаційних технологій, організація віддаленого доступу до фондів та інформації розширили географічні межі діяльності бібліотек. Розповсюдження та розвиток Інтернету, а також інших інформаційних технологій і послуг, із яких складається глобальна інформаційна інфраструктура, дали можливість бібліотекам спільно використовувати ресурси та забезпечувати доступ до інформації, розташованої по всьому світі, що суттєво збагатило їхню комунікативну функцію.

Після перших п'ятдесяти років практичної автоматизації бібліотек – у середині
1990-х років - фокус уваги було перенесено з локальних інтересів на глобальні. Бібліотеки країн-лідерів автоматизації розробили й запровадили модель глобальної взаємодії, оскільки вони автоматизувалися першими і першими створили ринок автоматизованих бібліотечних систем, багато з яких продаються зараз у всьому світі. Водночас багато країн почали і продовжують автоматизацію своїх бібліотек в умовах зовсім інших традицій, в іншому економічному та політичному середовищі, на менш розвинутій базі інформаційних технологій. Вони почали автоматизацію, не маючи, як американські та британські книгозбірні, досвіду розподіленої каталогізації, співпраці, доступу до комунікаційних мереж, без переключення основної уваги із збереження фондів на забезпечення доступу, в інших умовах організації праці та економічної діяльності. Наприклад, в країнах колишнього соціалістичного табору, що протягом тривалого часу були політично, економічно та технологічно відірвані від Західної Європи, ситуація характеризувалася низьким рівнем впровадження комп'ютерних і комунікаційних технологій аж до кінця 1980-х рр. Внаслідок політичних змін, які мали місце в 1989-1991 рр., ці країни переглянули ідеологічне підґрунтя бібліотечної справи, зробили значні капіталовкладення в інформаційну інфраструктуру, зокрема в бібліотечну автоматизацію.

Бібліотеки країн Центральної та Східної Європи не розглядали забезпечення ефективності операцій або скорочення штату як підстави для автоматизації, але вони в процесі соціально-економічних перетворень