LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Автоматизація бібліотек: історико-бібліотекознавчий аспект (II половина XX - початок XXI ст.)

бібліотечні асоціації. Так, фахівці Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського у середині 1980-х і на початку 1990-х років створили концепцію комп'ютеризації, розробили технічні завдання автоматизації, з середини 1990-х років працювали над форматами бібліографічних даних (UKRMARC). Ця бібліотека 1993-1995 р. запровадила конвеєрну технологію автоматизованого опрацювання поточних надходжень і наповнення електронного каталогу, почала застосовувати компакт-диски для обслуговування читачів, відкрила Центр комп'ютерних технологій, з кінця 90-х років працює над створенням електронної бібліотеки.

Автоматизація бібліотечних процесів у Національній парламентській бібліотеці (НПБ) України веде свій початок із кінця 1980-х років, коли відповідно до постанови Колегії Міністерства культури УРСР від 07.08.1989 р. "Про організацію робіт по розробці та створенню Автоматизованої інформаційно-бібліографічної системи (АІБС) бібліотек Міністерства культури УРСР" було підготовлено та затверджено технічне завдання на першу чергу АІБС цієї книгозбірні. На початку 1990-х років були створені перші автоматизовані місця бібліографа та комплектатора, трохи згодом – автоматизовані робочі місця відділу обробки фондів та організації каталогів, почалася експлуатація систем передплати періодики та обробки статистичних даних. Електронний каталог введено в дію 1995 р., а електронна доставка – 2002 р. Наприкінці 1990-х років розпочалася робота над створенням важливого для здійснення автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів "Словника мови предметних рубрик НПБ України".

На основі вивчення архівних документів, публікацій у спеціальній пресі, дослідження стану автоматизації на місцях визначено бібліотеки-лідери бібліотечної автоматизації в Україні. Серед книгозбірень, що найактивніше працюють у напрямі запровадження інтегрованих бібліотечних систем, крім національних, виділяються бібліотеки Національного університету України "Києво-Могилянська академія", Харківського національного університету, Публічна бібліотека ім. Лесі Українки міста Києва, Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського, які ввели в дію кілька модулів інтегрованих бібліотечних систем (електронного каталогу, частково - книговидачі та комплектування) і працюють над електронною доставкою документів. Констатуючи позитивні зрушення, слід зазначити, що ще рано говорити про комплексну автоматизацію бібліотек в Україні, про широке запровадження інтегрованих бібліотечних систем. Більшість бібліотек ще перебувають на першому етапі автоматизації – займаються створенням електронних каталогів і автоматизацією окремих напрямів внутрішньої бібліотечної діяльності.

Наприкінці ХХ та на початку ХХІ ст. в Україні були створені та працюють перші об'єднання бібліотек – користувачів певного програмного забезпечення, передплатників електронних журналів, розпочато корпоративну каталогізацію. В умовах розгалужених бібліотечних мереж різного відомчого підпорядкування особливе значення має діяльність бібліотечних асоціацій України, покликаних забезпечити розвиток взаємодії та координації процесу інформатизації книгозбірень, вироблення єдиної виваженої політики. Провідну роль у розвитку автоматизації бібліотек України відіграли Асоціація новітніх інформаційно-бібліотечних технологій (Харків), Українська бібліотечна асоціація, Асоціація бібліотек України. Всеукраїнські та регіональні бібліотечні об'єднання, реалізуючи проекти з автоматизації бібліотек, працювали над питаннями підготовки персоналу, вивченням і поширенням позитивного зарубіжного досвіду, підготовкою фахових публікацій, залученням додаткових джерел фінансування.

Автоматизація призвела до формування нової організаційної структури книгозбірень. Бібліотеки України почали переглядати свою ієрархічну структуру, яка ґрунтувалася на функціях, що їх виконували бібліотечні працівники (довідково-бібліографічний відділ, відділ каталогізації тощо). Поширення отримав міжфункціональний підхід до розвитку обслуговування, насамперед того, що використовує мережеві ресурси. Спостерігається тенденція командної (групової) організації діяльності, що фокусується на реалізації певного проекту, наприклад, створення веб-сайту або поцифровування колекцій. Досвід книгозбірень України засвідчує, що, використовуючи біжучу матричну структуру, для реалізації певного проекту можна швидко утворити колектив і розпустити його після завершення проекту. Такі зміни вимагають від Міністерства культури та мистецтв України й інших органів управління бібліотечною справою перегляду типових структур бібліотек і посадових інструкцій бібліотечних працівників.

Дисертаційне дослідження засвідчило, що Україна, маючи можливості вивчення зарубіжного досвіду автоматизації бібліотек, повинна врахувати уроки автоматизації, адаптувати зарубіжний досвід до потреб своїх бібліотек, уникнути неефективних шляхів розвитку, зважаючи на свої культурні традиції, власні пріоритети та налаштованість на глобальну взаємодію. Результати історичного аналізу свідчать про хронологічне прискорення проходження основних етапів процесів автоматизації бібліотек в Україні. Так, замість п'ятдесяти років, протягом яких автоматизувалися бібліотечні процеси в США, передові українські бібліотеки проходять основні етапи за 10-15 років. В Україні через специфіку розвитку суспільства та особливості фінансування типові етапи автоматизації помінялися місцями. Наприклад, відкриття центрів Інтернету для читачів у більшості публічних книгозбірень України стало першою спробою застосування комп'ютерної техніки і передувало автоматизації внутрішніх бібліотечних операцій, що було характерним для зарубіжних бібліотек.


Результати здійсненого дослідження дозволили дійти таких висновків:

  • Узагальнення широкого кола опублікованих і неопублікованих джерел дозволило відтворити цілісну картину розвитку автоматизації книгозбірень у світі й особливості цього процесу в Україні. Зібраний та узагальнений матеріал істотно розширює інформаційне поле бібліотекознавства. Виявлено провідні напрями, тенденції та специфіку процесу формування автоматизованих бібліотечних систем і мереж. На основі історико-порівняльного аналізу визначено специфіку історичного процесу автоматизації книгозбірень у різних регіонах світу, насамперед у Північній Америці та європейських країнах. У результаті проведеного дослідження встановлено, що історія автоматизації бібліотек досліджувалася фрагментарно, тільки в окремих її напрямах і аспектах.

  • В роботі з'ясовано, що існують загальносвітові тенденції розвитку автоматизації бібліотек, які мають свою регіональну та національну специфіку. Процес автоматизації бібліотек залежав від політичних, соціально-економічних


  •