LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Автоматизація бібліотек: історико-бібліотекознавчий аспект (II половина XX - початок XXI ст.)

та історико-культурних чинників. Багатоплановий вплив на автоматизацію мали політика й законодавство, фінансування, розвиток технологій, філософія та традиції бібліотечного обслуговування. На основі аналізу історичного досвіду в дисертації доведено, що автоматизація бібліотек – важливий складник інформатизації суспільства.
  • У дисертації здійснено теоретичне узагальнення проблем впливу процесів автоматизації на різні аспекти діяльності книгозбірень і функції бібліотеки як соціального інституту. Завдяки розвиткові автоматизації збагатилися соціальні функції бібліотеки – соціальна роль, яку вона виконує у суспільстві: бібліотека ХХІ століття покликана забезпечити доступ до зовнішніх інформаційних ресурсів, що може досягатися лише на певному етапі автоматизації, в тому числі й шляхом автоматизації взаємодії інформаційних систем. Головні (основні, базові, сутнісні) функції бібліотеки – меморіальна, комунікативна, кумулятивна, тобто функції, що забезпечують збирання, зберігання документів і задоволення на цій основі потреб користувачів, реалізуються значно ефективніше. При цьому комунікативна функція виходить на передній план.

  • У дисертації обґрунтовано три основних етапи автоматизації бібліотек відповідно до мети, завдань і наслідків автоматизації. На першому етапі відбувалася автоматизація внутрішніх операцій – бібліотеки модернізували свою діяльність, ефективніше виконували свої рутинні операції. Під час другого – інноваційного етапу автоматизувався доступ читачів до локальних бібліотечних ресурсів, на основі застосування інформаційних технологій розширювалися можливості бібліотек, відбувалися технічні інновації, а також інновації у менеджменті та організаційній структурі книгозбірень. На третьому – етапі трансформації бібліотеки як соціального інституту - здійснювалася автоматизація доступу до ресурсів поза межами книгозбірень і автоматизація взаємодії інформаційних систем. Процес історичного розвитку призвів до використання таких систем автоматизації, що водночас забезпечують ефективність внутрішніх операцій, якісне обслуговування бібліотекою своїх користувачів і створюють можливості для обміну даними із віддаленими системами. Бібліотеки починають функціонувати як частина "віртуальної електронної бібліотеки". Дослідження показало, що хронологія цих етапів змінюється залежно від країни чи групи країн. Так, у США та Великій Британії перший етап проходив у 1950-1970-х роках, другий – з 1980 до середини 1990-х, а третій, розпочавшись у 1990-х роках, продовжується й досі.

  • Перші спроби комп'ютеризації книгозбірень в Україні належать до середини 1980-х рр. Зібраний та узагальнений у дисертації матеріал свідчить, що спостерігається хронологічне прискорення процесів автоматизації бібліотек в Україні, паралельне, а не послідовне існування його етапів. Вітчизняна специфіка розвитку бібліотечної автоматизації визначається загальноісторичними особливостями розвитку країни та всього регіону. Відставання з початком автоматизації бібліотечно-інформаційної сфери України було зумовлено соціально-політичними та економічними чинниками – тоталітарне суспільство з командною економікою не було зацікавлено у розширенні доступу до інформації та в інформаційному обміні, а також підвищенні ефективності бібліотечної діяльності.

    6. Бібліотекарі України протягом останнього десятиліття вивчають можливості інтегрованих бібліотечних систем і роблять перші спроби їх запровадження. Водночас існує дуже обмежене коло бібліотек, які вже використовують інтегровані бібліотечні системи з широким набором модулів. Вивчення діяльності українських книгозбірень з питань автоматизації засвідчило, що позитивних результатів досягали ті книгозбірні, працівники яких ретельно вивчили зарубіжний досвід і адаптували його до українських реалій, бібліотечних традицій і потреб своєї книгозбірні. Виявлені тенденції історичного розвитку бібліотечної автоматизації дозволяють стверджувати, що за умови врахування позитивного зарубіжного досвіду, а також культурних, політичних і соціально-економічних особливостей нашої країни, Україна зможе оминути неефективні напрями автоматизації, які приводять у глухий кут.

    7. Дослідженням встановлено, що наприкінці ХХ ст. українські фахівці приступили до форматного і лінгвістичного забезпечення процесів автоматизації, здійснили перші спроби функціонування корпоративних об'єднань. Рішення, прийняті в Україні щодо перегляду правил каталогізації, форматів даних і технічних стандартів, матимуть довгостроковий ефект.

    Отже, здобуті результати дають можливість відтворити загальну історико-бібліотекознавчу картину автоматизації бібліотек, простежити послідовність, динаміку та тенденції її розвитку. Водночас дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів окреслених проблем. Подальшого вивчення потребує, зокрема, внесок провідних вчених і бібліотекарів-практиків у розробку теорії та практику запровадження новітніх інформаційних технологій; визначення і хронологічне уточнення окремих етапів історії автоматизації книгозбірень у різних країнах; особливості врахування специфіки автоматизації окремих бібліотек в окремих країнах у процесі переходу до глобальної інформаційної взаємодії. Для подальшого дослідження становлення процесів автоматизації книгозбірень та її впливу на трансформацію бібліотек в Україні варто започаткувати програму "Усна історія бібліотечної справи в Україні", складником якої повинна стати підпрограма "Усна історія автоматизації бібліотек України".


    Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора:

  • Пашков О.М. Бібліотеки та Інтернет: надання віддаленого доступу до інформації у США // Бібл. планета. – 2001. - №2. – С.27.

  • Пашков О.М.Автоматизовані системи зберігання і видачі документів: Виникнення та тенденції розвитку // Бібл. планета. – 2003. - №2. – С.33-34.

  • Пашков О.М. Історія комп'ютеризації книгозбірень України у дзеркалі публікацій в професійній пресі // Вісн. Кн. палати. – 2004. - № 5. – С. 44-48.

  • Пашков О.М. Розвиток інтегрованих бібліотечних систем // Бібл. планета. – 2004. - №2. – С. 15-16.

  • Пашков О.М. Історія автоматизації бібліотек: трансформація цілей // Документознавство та інформаційна діяльність: Наука. Освіта. Практика: Матеріали наук. конф. – К., 2003. – С.36-39.

  • Пашков О.М. Уроки минулого автоматизації бібліотек // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Пробл. науки, освіти, практики: Матеріали міжнар. наук.-практич. конф. – К., 2004. – С.162-163.


    АНОТАЦІЯ

    Пашков О.М. Історія автоматизації бібліотек: історико-бібліотекознавчий аспект (ІІ половина ХХ – початок ХХІ ст.). – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового


  •