LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Автоматизація бібліотечних процесів з використанням інформаційних мережевих технологій

перехід до мережевої взаємодії бібліотек в процесі обробки нових надходжень.
  • Створена математична модель аналізу функціональних співвідношень між технологічними показниками системи та сформованими технічними вимогами, яка дозволяє оптимізувати вибір комплексу технічних засобів /КТЗ/ для автоматизації бібліотечних процесів наукової бібліотеки.

  • Визначені кількісні та якісні показники ефективності автоматизованої системи бібліотеки, яка досягається за рахунок підвищення рівня оперативності та повноти надання користувачам потрібної інформації.

    Практична цінність результатів і реалізація результатів роботи

    Результати роботи використані при створенні он-лайнового комп'ютерного центру НБУВ. Зокрема, з урахуванням теоретичних положень, викладених у роботі, була визначена дворівнева архітектура (Internet/Intranet) автоматизованої системи бібліотеки. На основі запропонованої методики оптимізації комплексу програмно-технічних засобів було обрано структуру програмного і технічного оснащення он-лайнового комп'ютерного центру бібліотеки. Створення такого центру дозволило перейти до реалізації першого етапу кооперативної каталогізації нових надходжень до сукупного фонду українських книгозбірень і підготувати основу для формування їх зведеного електронного каталогу.

    Розроблений алгоритм оптимізації вибору КТЗ на основі аналізу технологічних і технічних вимог має універсальний характер і може бути застосований при автоматизації різних технологічних процесів.

    Апробація результатів роботи

    Основні положення та результати дослідження були викладені на міжнародних наукових конференціях: "Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки" (Київ, 1996 р.), "Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек" (Київ, 1997 р.), "Ергономіка на автомобільному транспорті" (Харків, 1997 р.), "Інформаційна діяльність наукової бібліотеки" (Київ, 1998 р.), "Інформаційні технології на транспорті. Стан справ та основні напрямки розвитку" (Київ, 1998 р.).

    Результати дослідження та основні висновки висвітлені в публікаціях, які вміщені в наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалах конференцій.

    Структура і обсяг роботи:

    Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації 165 сторінок, 18 рисунків, список літератури - 98 джерел.

    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

    У вступі обгрунтовується вибір теми дослідження, розкривається її актуальність, ступінь вивчення, визначаються мета та завдання дисертації, основні завдання дослідження, наукова новизна, практична цінність роботи.

    У першому розділі "Організація функціонування бібліотек, бібліотечних систем та характеристика технологічних процесів" проведено огляд існуючої мережі бібліотек та її системної організації. Зазначено, що для формування бібліотечних мереж недостатньо урахування двох принципів - адміністративно-територіального та виробничого, необхідно ввести ще й інформаційний, що дозволить більш повно задовольнити інформаційні потреби користувачів бібліотеки.

    На основі аналізу внутрішніх і зовнішніх технологічних процесів та організаційної структури наукової бібліотеки обгрунтована необхідність переходу до автоматизації бібліотечних процесів на основі використання мережевих технологій. Провідні книгозбірні України пройшли перший етап інформатизації, який характеризується створенням "автономних" автоматизованих систем.

    Наступний етап інформатизації українських бібліотек - створення і впровадження в них он-лайнових мережевих технологій, які мають інтегрувати автоматизовані системи окремих книгозбірень у комп'ютерну бібліотечну мережу України і включити її до світового інформаційного простору.

    На початкових етапах аналізу необхідні дані по розробкам автоматизованих систем бібліотек у порівняльній формі. Відомостей про функціонуючі вітчизняні системи немає. У довіднику Library Systems in Europе, за 1994 р., та керівництву по автоматизованим системам Європейських країн надані відомості по 29 найбільш відомим у світі комерційним розробкам систем.

    Із 29 систем, що аналізуються, тільки 5 забезпечують роботу головних модулів: каталогізації, електронного каталогу, обліку руху документів, комплектування, обліку серіальних видань, міжбібліотечного абонементу /МБА/. Це такі системи, як ALEPH, LIBER, TINLIB, URICA, VTLS. Усі ці системи добре відомі у нашій країні, 4 з них (ALEPH, LIBER, TINLIB, VTLS) мають російську версію. Грунтовне вивчення матеріалу показало, що ці системи за своїми можливостями значно перевершують більшість інших. Проаналізувавши всі отримані відомості і результати впровадження зарубіжних розробок у нас в країні можна відмітити, що практичне застосування в Україні автоматизованих систем пов'язано з рядом проблем:

    1. Закордонні розробки АБІС не мають достатнього ступеня відповідності організаційним, технологічним та іншим вимогам і нормам бібліотечної діяльності, прийнятим на Україні. Адаптація таких систем при впровадженні у конкретних бібліотеках досить складна.

  • Достатньо високі показники вартості закордонних програмних продуктів, засобів їх технічної підтримки, а також супроводження при експлуатації.

    Як вже відмічалося, комплексний підхід є найбільш перспективним підходом до автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів, характерною рисою якого є інтегральність, яка передбачає одноразову обробку інформації на базі ЕОМ і організацію багаторазового і багатоаспектного її використання. Нова технологія дозволяє створити і обгрунтувати технологію ведення зведеного електронного каталогу декількох бібліотек, забезпечує звернення до нього споживачів з віддалених комп'ютерів через мережу передачі даних.

    На основі аналізу технологічних вимог бібліотечних процесів щодо основного показника - задоволення інформаційних потреб читача, сформовані технічні вимоги до комплексу технічних засобів для автоматизації технологічних процесів універсальної наукової бібліотеки.

    Питання оптимізації вибору комплексу технічних засобів, який зможе забезпечити реалізацію технологічних показників, вирішується шляхом створення математичної моделі (ММ) виробничо-економічного об'єкта. Розв'язання цієї задачі складається з наступних етапів:

    1. Аналіз технології функціонування об'єкта управління та виявлення функціональних співвідношень між показниками, які характеризують розглянутий об'єкт.

    При цьому об'єкт управління може бути представлений у вигляді системи співвідношень:

    Wl = f l ( X 1, ... Xi, ... Xn; A1, ... Ah, ... Aq) (1)

    де Wl - вихідні характеристики об'єкту; l = 1, L; Xi; Ah - вхідні характеристики об'єкту;

    Xi - змінні параметри; i = 1, n; Ah - початкові параметри; h = 1, q

    2. Аналіз виявлених показників та встановлення ступеню їх впливу на технологію функціонування об'єкта. Вибір діючих показників.

    При цьому встановлюються допоміжні вектори пріоритетів V = ( V1, ... Vn) та вагових коефіцієнтів

    n

    l = (l1, ... , ln) 0 li 1; i = 1, n li = 1 (2)

    i=1

    3. Формування інтегральних інформаційних характеристик технологічних показників та цільової функції

    i = 1, k

    P = ( P1, ... Pn, .....Pk), де Pi - інформаційна характеристика (3)

    k

    F = lp * Ep extr, цільова функція, (4)

    p=1

    де Ep = fp (Pp) - критерій оптимальності, що залежить від р-ї інформаційної характеристики;

    lp - ваговий коефіцієнт

    4. Формування технічних вимог до обладнання, яке зможе


  •