LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Автоматизація бібліотечних процесів з використанням інформаційних мережевих технологій

задовольнити сформовані інтегральні інформаційні характеристики

T = (t1, ...., tk), i = 1, k ,де ti - технічний параметр (вимога);

k

Ft = hp * Ep extr, цільова функція, де Ft F (5)

p=1

hp - ваговий коефіцієнт технічних вимог;

Ep = fp (Pp) - критерій оптимальності

  • Вибір технічного обладнання, яке відповідає технічним вимогам.

    Блок-схема алгоритму оптимізації вибору комплексу технічних засобів /КТЗ/ приведена на мал.1

    Розроблено програмне забезпечення представленої ММ, яке було застосовано при оптимізації вибору комплексу технічних засобів АБІС Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.

    Для оптимізації вибору комплексу технічних засобів застосовуємо узагальнений критерій оптимальності у вигляді:

    Е = f [ R ( p (t) ) , C ( p (t) )] extr, де (6)

    Е - критерій оптимальності; R - результат, який отримується в результаті роботи комплексу;

    С - витрати на отримання результату; p - вектор параметрів об'єкту, які характеризують його стан;

    f - функція зв'язку між складовими критерію оптимальності.

    Доцільно Е використовувати у вигляді:

    R ( p (t) )

    Е = max; (7)

    C ( p (t) )

    При цьому отримуємо максимізацію результатів на одиницю витрат.


    У другому розділі "Інформаційні обчислювальні ресурси та їх комплексне використання у вирішенні завдань наукової бібліотеки", як наслідок проведеного аналізу технологічних процесів бібліотеки та сформованих технічних вимог, оптимізовано вибір технічних засобів для автоматизації бібліотечних процесів наукової бібліотеки. Надання можливості віддаленого доступу до інформаційних ресурсів і використання локальних мереж в процесі роботи з базами даних і іншими інформаційними ресурсами (електронними виданнями, каталогами тощо), з однієї сторони, створюють споживачам умови для самостійного пошуку інформації зі своїх робочих місць, а з іншої сторони, виводять інформаційне обслуговування на більш високий рівень.

    Необхідна реалізація телекомунікаційної мережі обміну даних загального користування між бібліотеками з метою забезпечення відкритого доступу до інформаційних ресурсів бібліотек і переходу до нової форми співробітництва. У створенні телекомунікаційної структури повинна бути закладена ідея архітектури відкритих систем. Структура повинна містити в собі три частини: еталонну технічну модель; інформацію про стандарти і співвідношення між ними; методологію застосування структури до програмно-апаратного середовища користувачів.

    До такої мережі ставиться ряд технічних вимог, зокрема:

    • підтримка стандартних протоколів зв'язку; високий рівень надійності;

    • безпека при передачі даних; висока продуктивність і можливість роботи у режимі он-лайн;

    • гарантована доступність баз даних, їх цілісність;

    • вартість транзакції, яка здійснюється через мережу, повинна бути достатньо низькою для вирішення проблеми окупності.

    Комп'ютерна інформаційна мережа INTERNET за своїми характеристиками і можливостями доступу і пошуку інформації задовольняє вимогам, що були відмічені.

    Розглянута вище телекомунікаційна структура дає можливість бібліотекам приступити до створення свого власного серверу Internet, де формуватимуться і зберігатимуться основні інформаційні ресурси автоматизованої системи бібліотеки.

    За функціональним призначенням система містить наступні компоненти:

    За апаратним забезпеченням:

    • центральний інформаційний обчислювальний комплекс високої продуктивності з устроєм довгострокового збереження і накопичення інформації - Сервер БД;

    • інформаційний обчислювальний комплекс середньої продуктивності - Телекомунікаційний Сервер;

    • інформаційні комплекси рівня підрозділів системи, для забезпечення роботи сітьових устроїв колективного доступу;

    • периферійне телекомунікаційне обладнання, що забезпечить взаємозв'язок всіх елементів системи, вхід-вихід на інформаційні мережі України, а також на міжнародні інформаційні мережі.

    За програмним забезпеченням:

    • операційні системи;

    • система керування базами даних;

    • прикладні системи управління технологічними процесами.

    Необхідно застосування сучасних сітьових технологій, які орієнтуються на інформаційні корпоративні мережі, що застосовують технологію Internet і мережі Intranet (Internet/Intranet). Така постановка завдання потребує:

    • застосування технології локальної бібліотечної мережі Intranet, для того, щоб бібліотека мала можливість об'єднати всі свої функції з метою забезпечення багатоцільового режиму пошуку будь-якої інформації з будь-якого робочого місця;

    • взаємообмін і поєднання з інформаційними ресурсами Internet.

    Intranet - це будь-яка корпоративна система, що побудована на основі WEB - технологій, має СКБД і бази даних, володіє системою контролю і розмежування доступу і потребує для своєї розробки та супроводження великого обсягу програмних засобів.

    Сформовані технологічні, технічні та програмні вимоги до комплексної автоматизованої системи бібліотеки дозволяють зробити висновок, що система повинна мати дворівневу структуру.

    Перший рівень - це локальна автоматизована система внутрішніх технологічних процесів бібліотеки, рівень Intranet. Другий рівень - централізація інформаційного забезпечення мережевої взаємодії бібліотеки для забезпечення загальнодоступності інформаційних документальних ресурсів найкрупніших книгозбірень України та включення їх у світовий інформаційний простір, рівень Internet. Зв'язані вони між собою на рівні форматів представлення даних, а також спеціальними програмними засобами. Інтеграція забезпечується використанням технології Intranet.

    З врахуванням світового досвіду автоматизації книгозбірень і прийнятої традиційної бібліотечної технології в автоматизованій системі бібліотеки виділяються три функціональні підсистеми: автоматизований банк даних; підсистема комплектування і обробки документів; підсистема інформаційного обслуговування.

    Автоматизований банк даних - ядро системи.

    В основі організації інформаційних процесів при комплектуванні і обробці документів лежить принцип "інформаційного конвейєра", що передбачає ввід ідентифікаційних даних книги чи журналу на вході "конвейєра" (у відділах комплектування при замовленні та реєстрації документів) і наступне доповнення наявної бібліографічної інформації відсутніми елементами при каталогізації і систематизації.

    На сьогоднішній день пропонуються два реальні шляхи зменшення трудовитрат при автоматизації обробки нових надходжень:

    • проведення такої обробки в рамках кооперації з іншими бібліотеками;

    • створення інтелектуального автоматизованого робочого місця /АРМ/у вводу бібліографічних даних, який би забезпечував автоматичне занесення в бази даних структурованої текстової інформації.

    Для реалізаціїавтоматизованої технології комплектування і обробки документів пропонується створення функціонально повного комплексу АРМ. Він містить: АРМ комплектатора, каталогізатора, систематизатора.

    Основні функції АРМ комплектатора:

    • підтримка службових баз даних;

    • формування документів для замовлення літератури;

    • контроль виконання замовлень бібліотеки, тощо.

    Основні функції АРМ каталогізатора:

    • ввід бібліографічних записів на всі види творів друку на основі MARC-сумісних форматів;

    • підтримка бази даних авторитетних записів;

    • формально-логічний і семантичний контроль


  •