LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Автоматизація університетських бібліотек як спосіб розширення доступу до інформації: досвід Науково-технічної бібліотеки Українського державного університету харчових технологій

БД періодичних видань з аналітичними описами статтей і спільне використання цих ресурсів університетськими бібліотеками, на мій погляд, є приорітетним, бо саме періодичні видання найбільш оперативно повідомлюють про новітні технології та досягнення в тій чи іншій сфері людської діяльності. Спільне використання ресурсів не лише підвищить поінформованість читачів, а й дозволить бібліотекам більш ефективно використовувати свої інтелектуальні ресурси.

Так, наприклад, бібліотека Національного аграрного університету України передплатила на 2000 рік 242 періодичних видання, бібліотека Київського національного економічного університету — 180, бібліотека Українського державного університету харчових технологій — 170. Аналіз списків передплатних видань цих вищих навчальних закладів показав, що приблизно 30 відсотків назв однакові. Бібліографи всіх цих бібліотек ведуть картотеки статей та описують 30 відсотків однакових періодичних видань. Питання лежить на поверхні. Чому б не об’єднати свої зусилля і не створити зведений каталог?

В НТБ УДУХТ велике значення приділяють співробітництву з бібліотеками інших навчальних закладів. Тому ми намагаємося брати участь в усіх можливих спільних проектах, що підтримуються Міжнародним фондом “Відродження”, Інститутом “Відкрите суспільство”, Американською агенцією IREX. І, хоча наші проекти не були найкращими, ми набули певний досвід і зробили дуже важливі висновки.

Створення зведених каталогів — це вже серйозний крок до корпоративної каталогіації, але існують і більш прості але не менш цікаві форми міжбібліотечної співпраці. Наприклад, виставлення баз даних інших бібліотек на своєму бібліотечному сервері. Оскільки не всі бібліотеки підключені до Інтернет і не всі мають змогу надати доступ віддаленим користувачам до своїх електронних каталогів, такий сервіс може значно підвищити цінність їх інформаційних ресурсів. Ці бази даних можна використовувати не лише для пошуку, але й для поповнення своїх баз даних шляхом імпорту в них записів.

НТБ УДУХТ має досвід виставлення на своєму сервері бази даних нових надходжень НБУ ім. Вернадського. Кожному бібліографу зрозуміла цінність такої БД (при відсутності доступу до Інтернет) для складання тематичних бібліографічних списків, надання бібліографічних довідок, допомогає це і в роботі сектору МБА.

Важлива складова бібліотечно-інформаційних ресурсів — бібліографічні ресурси, серед яких покажчики займають не останній щабель. Паперові бібліографічні покажчики будуть актуальними ще довго, оскільки, не всі користувачі мають доступ до електронної інформації або навички роботи з нею.

Складання покажчиків потребує довгого часу та зусиль. Традиційно в НТБ УДУХТ створюються щомісячні бюлетні нових надходжень, щорічні бібліографічні покажчики друкованих праць професорсько-викладацького складу, різноманітні тематичні списки.

Автоматизація надала нові можливості для видавничої діяльності бібліотеки. Так за рік, завдяки вихідним формам, передбаченим в автоматизованій системі ІРБІС, в НТБ УДУХТ, окрім традиційниїх, створено ще чотири покажчики:

  • Методичні вказівки, видані в УДУХТ за 2000-2001 навчальний рік;
  • Періодичні видання, передплачені НТБ УДУХТ на 2001 рік;
  • Література з харчової промисловості, видана у 1999-2001 роках, що зберігається в фондах НТБ УДУХТ;
  • Бібліографічний покажчак авторефератів і дисертацій, що зберігаються у фондах НТБ УДУХТ.

Створення цих покажчиків в автоматизованому режимі зайняло декілька днів, а їх редагування — місяць, в той час, як на створення одного покажчика авторефератів та дисертацій, який містить відомості про 5,5 тис. документів, у ручному режимі знадобився б, мабуть, не один рік.

Щомісячні списки нових надходжень, завдяки автоматизованій системі, створюються за лічені хвилини і передаються в електронному вигляді до університетської газети “Промінь”. Таким чином, доступ до цієї інформації отримала велика кількість читачів. Раніше вона розповсюджувалась лише на кафедрах.

Автоматизація та впровадження нових інформаційних технологій дозволило бібліотеці розширити сферу надаваємих послуг. Перш за все, це дало НТБ УДУХТ можливість розширити доступ фахівцям до отримання науково-технічної інформації, використовуючи сторонні ресурси.

Спеціалісти бібліотеки брали участь у цьому тестуванні БД “Curren Contents “ з метою оцінки її повноти по різних наукових темах, яке проводив у 1999 році Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України. Завдяки цьому ми отримали змогу залучити до своїх ресурсів реферативну інформацію, а в деяких випадках — повні тексти статей, з тематики, цікавої для науковців університету. Цей ресурс виставлено на Web-сервері НТБ УДУХТ.

Отримання найновішої інформації — нагальна потреба науковців, викладачів, студентів будь-якої країни. Проте, більшість бібліотек України не мають коштів передплатити зарубіжну наукову періодику. Завдяки спільній ініціативі Інституту відкритого суспільства (Будапешт) і найбільшого у світі видавництва періодики EBSCO, багатьом бібліотечним закладам відкрився постійний доступ до широкого спектру наукових журналів з усього світу в електронному форматі. НТБ УДУХТ отримала право на користування 3-ма БД:

  • Academic Search Elite — одна з найбільших у світі збірок наукових журналів з гуманітарних та суспільних дисциплін.
  • Business Source Premier — збірка бізнесових і економічних журналів.
  • Comprehensive MEDLINE plus full-text MEDLINE — провідна світова база даних з усіх сфер медичних і біомедичних досліджень.

Інформація надається у режимі он-лайн та на CD-ROM.

У 1999 р. завдяки Проекту передплати електронних журналів в режимі он-лайн видавництва Springer Verlag, читачі бібліотеки отримали доступ до 400 назв повнотекстових наукових журналів різних галузей знань.

Чимало читачів бібліотек починають розглядати Інтернет як першочергове джерело інформації. Бібліотеки реагують на це, запроваджуючи зв’язок із Інтернет. Таким чином бібліотеки і їхні читачі отримують доступ до світової системи бібліографічної і фактичної інформації та бібліотечних послуг. У багатьох бібліотеках підключення до глобальної мережі означає лише можливість доступу до ресурсів, що тут представлено. Це, безумовно, дуже корисно як для користувачів, яким відкривається доступ до світових інформаційних ресурсів, так і для бібліотек, які, завдяки цьому, розширюють сферу своїх послуг. Але бібліотекам не можна забувати про необхідність надання доступу широкому колу користувачів до своїх ресурсів. Не кожна бібліотека може надати такий доступ зовнішнім користувачам. Для цього необхідно мати певні програмно-технологічні засоби, що його забезпечують. Як зазначено у каталозі-довіднику “Бібліотеки