LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Адаптація інформаційно-бібліотечного сервісу до потреб користувачів

Самохіна Н.Ф. Адаптація інформаційно-бібліотечного сервісу до потреб користувачів // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 25-26 травня 2004 р. — К., 2004. — С. 111-113.

Самохіна Наталія Федорівна
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ

Адаптація інформаційно-бібліотечного сервісу до потреб користувачів

Розвиток бібліотеки в умовах переходу до ринкової економіки орієнтує її на гнучкість і динамічність при обов'язковому зростанні ефективності функціонування. У свою чергу, підвищення потенціалу бібліотеки можливе за умови вирішення актуальних проблем адаптації інформаційно-бібліотечного сервісу до запитів користувачів. Підходи до адаптації інформаційно-бібліотечних сервісів, що розвиваються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського (НБУВ), базуються на закономірності концентрації та розсіювання інформації (закономірності С.Бредфорда), дія якої розповсюджується і на формування бібліотечного фонду. Згідно з цією закономірністю невелика кількість документів підвищеного попиту задовольняє більшу частину читацьких запитів.

Якщо порівняти співвідношення питомої ваги документів визначеного фонду з питомою вагою читацьких вимог на ці документи, приходимо до висновку, що документи, які запитуються частіше ніж один раз у рік, задовольняють приблизно 70 % читацьких запитів. Біля 50 % усіх читацьких замовлень задовольняються документами, обіг яких становить не менше одного разу за квартал. Видання, які користувачі замовляють не менше ніж один раз у місяць, забезпечують задоволення до 30 % читацьких потреб. Тобто, для удосконалення системи бібліотечного обслуговування такі документи слід передати у зони оперативного обслуговування читачів.

Слід зазначити, що в умовах реальної бібліотеки процес модифікації простору документів можна вважати постійною властивістю цієї системи. Якщо інтереси користувачів зміщуються в інші галузі або стають популярними нові предмети, організація масиву документів буде поступово змінюватися з урахуванням нових умов. При роботі з автоматичними системами, в основі яких лежить пошук в режимі діалогу і динамічне управління фондом, задача модифікації документного простору легше піддається рішенню. Запропоноване нами рішення цієї проблеми базується на процесі діалогу, який виконується в рамках звичайної інформаційно-пошукової системи .

Окремо треба зупинитися на тому, що документи підвищеного читацького попиту доцільно передавати до підсобних фондів читальних залів і здійснювати контроль за їх видачею. Безумовно, що електронний каталог дозволяє, крім реалізації традиційних пошукової і комунікативної функцій, забезпечити й вирішення ряду статистичних завдань. Завдяки цьому з'явилася можливість оперативного отримання об'єктивних даних про видання підвищеного попиту, і на основі цього прийняття оптимальних рішень стосовно коригування складу підсобних фондів. Доцільним є не створення фактично електронного каталогу на підсобні фонди, а у загальному електронному каталозі бібліотеки робити позначку в разі, коли видання знаходиться у підсобному фонді. Такі позначки могли б одразу зорієнтувати читача до правильного шляху пошуку потрібного видання, тобто до звернення у конкретний фонд відділу обслуговування, що значно б скоротило час одержання користувачем замовленого інформаційного джерела.

Кардинальне ж підвищення оперативності бібліотечного обслуговування забезпечить телекомунікаційна технологія замовлення документів з книгосховищ, що передбачає передавання читацьких вимог безпосередньо з комп'ютера абонента на пункт прийому цих вимог у бібліотеці . Така технологія дасть змогу виключити витрати часу читача на чекання доставки замовлених документів з книгосховища, оптимізувати шлях читацької вимоги, зібрати статистичні дані про обіг документів для наступного коригування топології зберігання фондів.

Була знайдена ефективність з урахуванням прямого економічного ефекту комп'ютерної технології бібліотечного обслуговування НБУВ, фонд якої складає 14 млн. одиниць зберігання. Щоденно НБУВ обслуговує 1500 користувачів, понад 600 з них працюють з електронним каталогом в онлайновому режимі або безпосередньо в бібліотеці, а близько 300 читачів могли б замовляти необхідні документи за допомогою телекомунікаційної технології обслуговування користувачів. Сумарний прямий економічний ефект (Э) від впровадження системи, вартість якої (З) близько 55 000 грн. (вартість двох комп'ютерів з принтерами та спеціалізованого програмного забезпечення), становить біля 264 000 грн.

Термін окупності витрат на створення телекомунікаційної технології бібліотечного обслуговування та введення у електронний каталог додаткових даних про місцезнаходження документу становитиме:

Т = З / Э = 0,21 роки, тобто = 68 робочі дні.

Тут прийнята у розрахунок тільки така складова економічного ефекту, як ціна робочого часу читача.

Самохіна Наталія Федорівна, 2004
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського